Фінансове право України - Воронова Л.К. - 13.2. Види страхування. Обов’язкове страхування

Види страхування розрізняють за певними ознаками. За об’єктом страхування: майнове й особисте.

Об’єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Об’єктом особистого страхування виступають особові блага громадянина, пов’язані з його життям, здоров’ям, працездатністю. Об’єктами страхування відповідальності виступають обов’язки страхувальників виконувати договірні умови з постачання продукції, погашення заборгованості кредиторам або відшкодування матеріальної чи іншої шкоди у випадку, якщо її завдала інша особа.1

Державне страхування може бути добровільним або обов’язковим. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальниками і страховиками. Порядок укладення такого договору, виконання і розривання регулюється цивільним законодавством. Застосовується у вигляді страхування життя, транспортних засобів, які належать громадянам, тощо. Обов’язкове страхування здійснюється відповідно до закону. Умови і порядок його проведення визначаються відповідними нормативними фінансово-правовими актами. Є два види обов’язкового страхування: 1) за рахунок коштів бюджету і 2) за рахунок коштів страховиків.

Обов’язкове державне страхування виступає у формі соціального страхування, що регулюється спеціальним законодавством України, Основами законодавства України про обов’язкове державне страхування та іншими законодавчими актами, які деталізують і роз’яснюють положення Основ. Обов’язкове державне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян на випадок хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них умов, через старість та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом виплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.

Обов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у фізичних осіб та на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (суб’єкти підприємницької діяльності).

Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, одержують відповідне свідоцтво, яке є єдиним для всіх видів страхування і документом суворої звітності. Порядок видачі і зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджує Кабінет Міністрів України

Залежно від страхового випадку Основами закріплені такі види обов’язкового державного страхування: пенсійне; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.

Державне соціальне пенсійне страхування є системою гарантованого забезпечення громадян трудовими пенсіями, яке здійснюється за рахунок страхових внесків, що надходять згідно з чинним законодавством.

Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:

1) громадяни України, іноземці (якщо Інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних і фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);

3) фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;

5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

7) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;

8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;

9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;

10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;

11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", крім осіб, які отримують виплати у зв’язку зі смертю годувальника, та осіб, що не працюють і отримують пенсії з інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

12) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);

13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

14) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;

15) особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності;

17) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу

Вказані застраховані особи, а також страхувальники (якими є, наприклад, роботодавці, підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу тощо) зобов’язані сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування закріплений як загальнодержавний ст. 14 Закону України (в ред. від 18.02.1997 р.) "Про систему оподаткування", і його справляння регулюється Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. та Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09,07.2003 р. Отже, з 1 січня 2004 р. діють два види платежів до Пенсійного фонду — внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування. При цьому на внески не поширюється дія ні загального (Закон України "Про систему оподаткування"), ні спеціального (Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") податкового законодавства. Разом з тим дію Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", який регулює всі основні питання, пов’язані зі сплатою пенсійних зборів, продовжено, тому він застосовується у частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Так, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, що виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок, тощо;

5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу валют;

6) суб’єкти підприємницької діяльності, що займаються торгівлею ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, і тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємців за законом;

9) підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і стоять у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше;

10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку, а також оператори цього зв’язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов’язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв’язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв’язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлене від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Ставки збору, що справляються до Пенсійного фонду, диференційовані залежно від платника та об’єкта оподаткування, наприклад:

1) для суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності, їх об’єднань, бюджетних, суспільних та інших установ і організацій, їх філій, об’єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, - 32,3% від об’єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на оплату праці працівників, що складаються з витрат на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;

2) для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також для адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу, - 32% від суми оподатковуваного доходу (прибутку);

3) з юридичних і фізичних осіб, які здійснюють операції купівлі-продажу валюти, збір до Пенсійного фонду справляється із суми операцій з купівлі-продажу валюти в розмірі 1%;

4) із суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорогоцінного каміння, цей збір справляється у розмірі 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів;

5) з юридичних і фізичних осіб при відчуженні легкових автомобілів (крім тих, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом) збір до Пенсійного фонду справляється у розмірі 3% від вартості легкового автомобіля тощо.

Збір на державне обов’язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату праці і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.

2. Державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. Зокрема, встановлено, що загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2) члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Усі інші особи за власним волевиявленням також можуть бути застраховані. Застраховані особи, отримують свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування. При цьому застраховані особи і страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески до Фонду.

Встановлені такі розміри цих внесків:

1) для роботодавців - 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

— для роботодавців — на підприємствах та в громадських організаціях інвалідів, де кількість інвалідів становить не менш як 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників- інвалідів та 2,9% суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та піддягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; - для роботодавців — на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС - 0,5% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

2) для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

- 0,25% - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

- 0,5% - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1,0% - для найманих працівників, заробітна плата яких вища за прожитковий мінімум, встановлений для працездатної особи;

3) Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р.

Суб’єктами цього виду страхування є застраховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник). Страхувальниками виступають роботодавці, тобто власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю; власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об’єкт страхування від нещасного випадку -життя застрахованого, його здоров’я і працездатність.

Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які перебувають у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах і залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на Інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібна згода або заява працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, які підлягають обов’язковому страхуванню, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності зазначеного вище закону незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов’язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків бере на облік юридичних та фізичних осіб — підприємців на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви.

Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство. Його для кожного підприємства обчислює Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з Порядком визначення страхових тарифів для підприємств, установ і організацій на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що належать до системи оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

4. Державне соціальне страхування на випадок безробіття є системою гарантованого забезпечення застрахованих осіб грошовою допомогою, яка здійснюється за рахунок страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Особа набуває статусу застрахованої з дня укладання трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків, яка припиняється з дня розірвання трудового договору. Фонд бере на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців" не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - у тижневий строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Роботодавці набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: юридичні особи - з дня взяття їх на облік; фізичні особи -підприємці, які використовують найману працю, - з дня укладення трудового договору (контракту) з найманим працівником; фізичні особи, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, — в день укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

Роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць у день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків. У разі нестачі в роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах. У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати ці банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.

Основним критерієм диференціації внесків страхувальників на цілі державного соціального страхування від безробіття є встановлений в законодавчому порядку рівень соціального ризику втрати роботи з урахуванням перспективи зайнятості населення певної галузі в певному регіоні.

Розмір страхових внесків щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлює Верховна Рада України відповідно для роботодавців та застрахованих осіб одночасно із затвердженням Державного бюджету України на поточний рік. Зокрема, встановлено такі розміри страхових внесків:

- для роботодавців - 1,6% суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- для найманих працівників - 0,5% суми оплати праці, що включає основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25% суми витрат на оплату праці, роботодавці звільняються від сплати внесків у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

- Для осіб, які беруть участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах, забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, осіб, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, а також громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі обов’язкового державного соціального страхування країни, в якій вони перебувають, - 2,1%; - роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків.

Контрольні запитання

1. Розкрийте поняття страхування. Які є види страхування?

2. Якими ? основні риси страхування?

3. У йому полягають функції страхування?

4. У чому полягають особливості участі держави у страховій діяльності?

5. Яким є зміст обов’язкового державного страхування?

6. Які є види обов’язкового страхування?

7. У чому полягає обов’язкове державне соціальне страхування?

8. Яким є зміст інституту обов’язкового страхування?

Нормативні акти і література

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради

України. - 2001. - №37-38. - Ст. 189. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування // Там само. - 1998. - №23 . - Ст. 121. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від

09.07.2003 р. //Там само. - 2003. - №49-51. - Сг. 376. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок

безробіття: Закон України від 02.03.2000 р.// Там само. - 2000. - № 22.

-Ст. 171.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 р. // Там само. -1999. - №46-47. - Сг. 403.

Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням: Закон України від 18.01.2001 р. // Там само. - 2001. - № 14. -Се 71.

Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від

26.06.1997 р. // Там само. - 1997. - № 37. - Ст. 237. Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного

соціального страхування: Закон України від 11.01.2001 р. // Там само. -

2001.-№11.-Ст.47.

302

Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. (в ред. від

18.02.1997 р.) // Там само. - 1997. - №16. - Ст. 119. Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320 с. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с. Нечай А. А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних

накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці: Рута, 2004. - 376 с.

ТЕМА 14. ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
14.1. Банківська система України
14.2. Правовий статус Національного банку України
14.3. Банківське регулювання і банківський нагляд
ТЕМА 15. ПРАВОВІ ОСНОВИ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ
15.1. Грошова система України
15.2. Поняття і зміст грошового обороту
15.3. Правове регулювання готівкового обігу
15.4. Правове регулювання безготівкових розрахунків
ТЕМА 16. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru