Цивільне право України - Дзера О.В. - 2. Речі. Майно

Поняття речі

У новому ЦК України, на відміну від ЦК УРСР, введена самостійна глава "Речі. Майно", в якій вперше законодавчо сформульовані поняття речі та майна та здійснено класифікацію цих об'єктів. Якщо в ЦК УРСР закріплювався поділ речей на складові частини речі, на головну річ і її приналежності, на плоди і доходи (статті 131-133), на ділимі і неділимі (ст. 115), то у новому ЦК класифікаційний поділ речей і майна зроблений значно ширше з урахуванням досягнень юридичної науки та практики.

Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі. Під річчю розуміють все те, що об'єктивно існує та за допомогою чого можна задовольнити ту чи іншу потребу і з приводу чого виникають цивільні правовідносини. За ст. 179 ЦК - це предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Такі предмети матеріального світу можуть бути природного походження або створеними у результаті різноманітної діяльності людей.

Класифікація речей у цивільному праві проводиться за різними підставами і має важливе теоретичне та практичне значення. Юридична класифікація речей ґрунтується переважно на їх природних властивостях чи суспільному значенні і визначає поведінку суб'єктів права щодо речей конкретного виду.

Речі залежно від їх особливостей поділяють на такі види: рухомі та нерухомі; індивідуально-визначені та родові; споживні та неспоживні; подільні та неподільні; головні та приналежності; продукція, плоди та доходи; гроші; валютні цінності та цінні папери.

Статтею 180 ЦК України особливим об'єктом права визнані тварини, на яких поширено правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Водночас на них поширюється правовий режим речі, якщо інше не встановлено законом. Насамперед, тварини можуть бути об'єктом права власності, а відтак можуть бути предметом цивільних правочинів.

Оскільки тварини є живими істотами, законом можуть встановлюватися певні правила поводження з тваринами. Так, ЗУ "Про тваринний світ" врегульовані відносини в галузі охорони, використання, відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища існування диких тварин.

Щодо тварин, занесених до Червоної книги України, введення якої передбачено ЗУ "Про Червону книгу України" від 7 лютого 2002 р., встановлюються обмеження у цивільному їх обороті. Вони можуть бути предметом цивільного обороту лише у випадках та в порядку, встановлених законом.

Жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, підпадає під дію ст. 299 Кримінального кодексу України.

Нерухомі та рухомі речі

Стаття 181 ЦК визначає загальні критерії законодавчого поділу речей на нерухомі та рухомі з метою встановлення для них відповідного правового режиму. Положення цієї статті є новелою, порівняно з ЦК УРСР, у якому не виділялися серед речей нерухомі речі.

За радянського періоду в цивільному праві утвердився поділ речей на засоби виробництва і предмети споживання, що на даний час втратило своє попереднє юридичне значення. Політична економія поділяла речі на основні та оборотні засоби залежно від того, споживаються дані засоби повністю при виробництві продукції (оборотні засоби), чи поступово переносять свою вартість на готовий продукт (основні засоби). Даний поділ речей мав своє вирішальне значення для визначення обсягу прав державних підприємств на закріплене за ними майно, слугував підставою для встановлення для них різного правового режиму. Нині цей поділ має значення в основному для ведення бухгалтерського обліку, формування статутного фонду юридичних осіб. Правовий режим виробничих і невиробничих фондів, основних та оборотних фондів визначається, зокрема, ГК України (наприклад статтями 66, 75).

У цивільному законодавстві більшості країн світу об'єкти цивільних прав поділяються на рухоме та нерухоме майно. Законодавство колишнього СРСР не знало даного поділу речей. У примітці до ст. 21 ЦК УРСР 1923 р. зазначалося: "...із відміною приватної власності на землю поділ майна на рухоме та нерухоме відміняється". Тому радянське законодавство не вживало термін "нерухомість", а замінило його терміном "основні фонди".

Новий ЦК України, на відміну від ЦК УРСР, поділяє речі на рухоме та нерухоме майно. Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Крім того, законодавець визнав за доцільне поширити режим нерухомої речі також на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Таким чином, при віднесенні речей до категорії нерухомості використано два критерії: матеріальний - ступінь зв'язку цих речей із землею, і юридичний - умови визнання законом тих чи інших речей нерухомими за правовим режимом. Наявність одного із цих критеріїв є достатньою підставою для визнання їх нерухомими речами (тобто речами, прирівняними до нерухомості). Отже, за першим критерієм до нерухомого майна належать земельні ділянки та все, що розташоване на них і міцно з ними пов'язане, тобто об'єкти, переміщення яких без непропорційного збитку для призначення їх є неможливим (жилі будинки, інші будівлі та споруди, насадження, підприємства як майнові комплекси). Юридичний критерій застосовується для віднесення до категорії нерухомого майна речей, роль яких у цивільному обороті надзвичайно важлива, з огляду на це законодавець вважає за потрібне поширити на них правовий режим нерухомості, наприклад повітряні і морські судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. Перелік речей, які прирівнюються до нерухомих, не є вичерпним. Законодавець може визнати нерухомими речами й інші предмети.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 ЦК до рухомих речей мають бути віднесені усі речі, які можна вільно перемішувати у просторі. Такого надто загального критерію інколи може виявитися недостатньо. Тому в такому разі можна керуватися таким правилом - щодо речей, які за законом не визнані нерухомими об'єктами, має діяти презумпція визнання їх рухомими речами.