Цивільне право України - Дзера О.В. - 3. Припинення участі у TOB

Для правильного розуміння умов та порядку відчуження частки у товаристві необхідно з'ясувати правову природу частки у статутному капіталі TOB.

У сучасній літературі є кілька підходів до розуміння частки учасника у статутному капіталі TOB: 1) частка є формою вираження корпоративних прав; 2) частка є правом вимоги до товариства про виплату відповідної суми за певних умов; 3) частка - об'єкт права власності1.

Частка є особливим об'єктом цивільних прав, розмір якої визначається залежно від розміру вкладу конкретного учасника до статутного капіталу і надає її власнику встановлений законом та статутом обсяг корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 ГК України).

Цивільний кодекс України та Закон України "Про господарські товариства" передбачають право учасника на відчуження належної йому частки у TOB. При цьому законодавець умовно виділяє: 1) відчуження частки (її частини) на користь іншого учасника цього ж товариства; 2) відчуження частки (її частини) на користь третіх осіб; 3) відчуження частки у статутному капіталі самому TOB.

Частка у статутному капіталі TOB може бути відчужена тільки в тих межах, в яких вона сплачена. Тобто, якщо учасник товариства володіє часткою у TOB, яка складає 50% статутного капіталу, але фактично він вніс до статутного капіталу тільки половину свого внеску, такий учасник вправі відчужити тільки частину своєї частки, яка складає 25% статутного капіталу.

Учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Таким чином, право учасника на відступлення належної йому частки на користь іншого учасника TOB не обмежено, він не пов'язаний обов'язком запропонувати свою частку всім учасникам товариства, а наділений правом самостійного вибору покупця серед учасників TOB.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Застосувавши термін "відчуження" частки (її частини) у статутному капіталі TOB, законодавець розповсюдив ці правила на всі вили правочинів, унаслідок яких право власності на частку переходить до інших осіб (купі ял я-продаж, дарування, міна тощо). Отже, у статуті TOB може міститися норма про заборону його учасникам продавати, дарувати, міняти чи будь-яким іншим чином відчужувати належні їм частки у TOB.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Положення ЦК України та Закону України "Про господарські товариства" про підстави застосування переважного права учасника TOB на купівлю частки у статутному капіталі TOB отримали неоднозначне застосування на практиці.

Так, у п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначається, що як купівлю-продаж частки (її частини) у статутному капіталі товариства відповідно до глави 54 ЦК необхідно розуміти також і передання її у власність за договором міни. Водночас у п. 3.3. рекомендацій ВГСУ від 28 грудня 2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (у редакції від 18 червня 2009 р.) увага господарських судів звертається на те, що переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно.

У випадках, коли законодавець обмежує способи відчуження права власності на частку, ним застосовуються терміни "продати або іншим чином відчужити" (ч. 1 ст. 147 ЦК України, ч. 1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"), "відчуження" (абз. 1 ч. 2 ст. 147 ЦК України, ч. 2 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства"). Термін "купівля частки", який вживається щодо переважного права учасника, не повинен піддаватися розширеному тлумаченню.

У зв'язку із тим, що спеціальним законодавством не встановлено будь-яких особливостей щодо моменту набуття права власності на частку у статутному капіталі TOB. застосуванню підлягають загальні положення про момент набуття права власності. Отже, сторонами на власний розсуд може бути визначено у договорі момент набуття права власності на частку, зокрема, з моменту підписання договору, з моменту підписання акта приймання-передачі, з моменту проведення державної реєстрації змін до установчих документів TOB у зв'язку зі зміною складу учасників. При цьому можливість реалізації ряду корпоративних прав пов'язана з реєстрацією змін до статуту TOB та до єдиного державного реєстру.

Законодавство прямо не встановлює вимог до форми договору про відчуження частки (її частини) у статутному капіталі TOB. Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, державному реєстратору, серед іншого, подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), посвідчена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально засвідчена копія документа про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений договір про такий перехід чи передання, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Відповідно до Закону України "Про нотаріат" нотаріуси засвідчують копії документів (у т. ч. договорів), виданих (укладених) юридичними особами за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Таким чином, договір про відчуження частки у статутному капіталі TOB (або заява про вихід з числа учасників TOB) між юридичними особами може бути вчинений у простій письмовій формі, а з неї може бути зроблена нотаріально засвідчена копія, яка і буде подана державному реєстратору. Договори про відчуження частки за участю фізичних осіб підлягають засвідченню або нотаріально, або в іншому встановленому законом порядку.

Учасник товариства також може відчужити свою частку у TOB на користь самого товариства. Товариство вправі набути частку учасника TOB тільки за наявності відповідного рішення загальних зборів товариства.

На відчуження частки товариству не поширюється переважене право його учасників. Так само воно не поширюється і на відчуження частки, що викуплена товариством, на користь третіх осіб. У разі набуття TOB частки свого учасника воно зобов'язано реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал у порядку, встановленому чинним законодавством. Особливістю придбання частки самим товариством є те, що до моменту її реалізації учасникам або третім особам голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Щодо форми договору про відчуження частки на користь товариства, то до такого договору застосовуються ті самі вимоги, що й до договору відчуження частки на користь іншого учасника або третьої особи.

Вихід учасника з ТОВ. Учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств.

Вихід учасника з TOB здійснюється шляхом подачі заяви про вихід з товариства і є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. За таких обставин заява учасника про вихід із TOB є за своєю правовою природою одностороннім правочином, спрямованим на припинення цивільних правовідносин.

На практиці нерідко виникає питання про момент, з якого особа вважається такою, що вийшла з ТОВ. Судова практика1 з цього питання є неоднозначною, і суди нерідко дотримуються позицій, що таким моментом є: 1) дата подання учасником заяви (рішення) про вихід з господарського товариства; 2) дата прийняття загальними зборами учасників рішення про вихід учасника з господарського товариства, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства; 3) дата реєстрації змін до установчих документів товариства, пов'язаних з виходом учасника з товариства.

З цього приводу варто зазначити, що право учасника товариства на вихід з нього не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та не пов'язується ані з рішенням зборів учасників, ані з внесенням змін до установчих документів товариства, а тому не повинно ототожнюватися з відчуженням частки учасником чи з його виключенням. Отже, моментом виходу учасника з товариства є наступний день після спливу тримісячного строку з дати подачі ним заяви про вихід, якщо інший строк не встановлений статутом або не скорочений рішенням загальних зборів учасників.

Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі, та частина прибутку, одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства. При цьому будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

У разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки, пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Якщо на момент виходу (виключення) учасника у товариства відсутні чисті активи, учасник втрачає право на здійснення з ним розрахунку у зв'язку з відсутністю в товариства майна, що підлягає виплаті.

Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Виключення особи з числа учасників TOB. Учасник може бути виключений з TOB у таких випадках: 1) систематично (два та більше разів) не виконує або неналежним чином виконує обов'язки; 2) перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства.

Перелічені вище підстави виключення особи з числа TOB є досить загальними, а тому не дають вичерпної відповіді на питання про умови застосування такого заходу, як виключення з числа TOB. У зв'язку із цим при вирішенні питання про виключення особи з числа учасників TOB необхідно застосовувати загальні принципи цивільно-правової відповідальності.

Отже, загальні збори учасників повинні дати оцінку поведінці учасника, якого планується виключити, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно визначити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, загальним зборам учасників TOB необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Рішення про виключення особи з числа учасників TOB вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

При виключенні особи з числа учасників TOB їй виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна її частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата проводиться у тому самому порядку, що й при виході учасника з TOB.

Крім того, варто наголосити, що питання про виключення особи з числа учасників TOB належить до компетенції загальних зборів TOB, а не суду. У цих випадках суди вправі перевіряти виключно законність та обґрунтованість рішень загальних зборів учасників TOB.

Правонаступництво (спадкування частки). При реорганізації юридичної особи - учасника товариства або у зв'язку із смертю громадянина - учасника товариства правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Частка у статутному капіталі TOB переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо правонаступник не відмовився від вступу і якщо він не отримав відмову загальних зборів учасників TOB у прийнятті до товариства.

Якщо правонаступник відмовився від вступу у товариство або якщо йому було відмовлено у прийомі до товариства, йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій юридичній особі (спадкодавцю). Вартість частки визначається за тим самим порядком, що й при виході учасника.

Отже, прийняття рішення про прийняття спадкоємця (правонаступника) учасника до TOB належить до компетенції загальних зборів учасників товариства. Кількість голосів та порядок прийняття такого рішення визначається статутом Товариства, а у випадку, якщо статутом не встановлено особливого порядку прийняття такого рішення, то в загальному порядку прийняття рішень у товаристві.

Якщо статутом перехід частки у статутному капіталі до спадкоємців або правонаступників не пов'язується з необхідністю одержання згоди інших учасників товариства, частка учасника товариства переходить до його спадкоємців або правонаступників на підставі документів, що посвідчують право на спадщину або правонаступництво.

Відмовивши спадкоємцю або правонаступнику учасника товариства у прийнятті до товариства, учасники товариства повинні розподілити частку учасника, що вибув, між собою або зменшити статутний капітал у порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про господарські товариства".

Вирішення питання про прийняття чи неприйняття правонаступника (спадкоємця) до числа учасників TOB є компетенцією загальних зборів учасників і не може вирішуватися судом. У цих випадках судові інстанції перевіряють виключно законність та обґрунтованість рішення загальних зборів учасників TOB.

Права та обов'язки учасників TOB. Учасники TOB, як і учасники будь-яких господарських товариств, мають право: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в статуті товариства; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом; 6) учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Право учасника на участь в управлінні товариством може бути реалізовано шляхом голосування на загальних зборах учасників та шляхом безпосередньої участі в роботі органу (органів) товариства. З цим правом також пов'язані право на ознайомлення з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, право ініціювати загальні збори учасників, голосування та підбиття його підсумків тощо.

Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Це право може бути реалізоване за наявності таких умов: 1) власний капітал товариства більший, ніж сума його статутного капіталу; 2) наявний чистий прибуток у товаристві за звітній період та/або нерозподілений прибуток; 3) виключно за наявності рішення загальних зборів учасників TOB про розподіл прибутку товариства. Щодо реалізації цього права, то необхідно погодитися з судовою практикою у тому, що суд вправі прийняти рішення лише щодо виплати учаснику дивідендів відповідно до рішення загальних зборів учасників товариства. Якщо загальні збори прийняли рішення не розподіляти прибуток товариства, суд не може підміняти вищий орган управління товариства і втручатися у господарську діяльність товариства. Законодавством не передбачено можливість виплати учаснику дивідендів на підставі рішення суду.

Учасники TOB мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати інформацію про діяльність товариства. Відповідно до змісту чинного законодавства TOB зобов'язане надавати учаснику на його вимогу документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства.

Учасники TOB зобов'язані: 1) додержувати установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом; 3) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; 4) учасники товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.