Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 7. Відповідальність сторін за договором

Невиконання або неналежне виконання договору підряду може статися внаслідок порушення договірних зобов'язань замовником або підрядником. Порушення замовником договірних обов'язків, як правило, покладає на нього лише обов'язок виплатити підряднику винагороду в повному об'ємі (ч. 2 ст. 850 ЦК).

В окремих випадках законодавець надає підряднику певні права у зв'язку з невиконанням замовником своїх обов'язків.

Наприклад, згідно з ч. 5 ст. 853 ЦК, якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

Специфічним правом підрядника, що виникає у зв'язку з несплатою замовником встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, є право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у Підрядника (ст. 856 ЦК).

Притримання є одним із способів забезпечення виконання зобов'язання. Відтак, ст. 856 ЦК повинна застосовуватися з урахуванням вимог, встановлених статтями 594-597 ЦК.

Інше право підрядника, що виникає внаслідок неподання замовником матеріалу, устаткування або речі, що підлягає переробці (в результаті чого створюється неможливість виконання договору), полягає у тому, що він може не розпочинати роботу, а розпочату роботу припинити.

Наслідки порушення підрядником договірних обов'язків врегульовані статтями 852, 858 ЦК. Так, відповідно до ст. 852 ЦК, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати:

o безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк;

o виправлення їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором;

o розірвання договору та відшкодування збитків (за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків).

Встановлюючи правила щодо безоплатного виправлення недоліків, законодавець зазначає, що ці недоліки повинні бути усунуті у "розумний строк". Звичайно такий строк буде визначатися у кожному конкретному випадку сторонами, а у випадку виникнення спору між ними - судом. Проте у кожному випадку при визначенні тривалості строку до уваги слід брати те, що замовник не повинен втратити інтерес до результату роботи.

Як зазначалося, ст. 858 ЦК також регулює питання відповідальності підрядника за неналежну якість роботи та наділяє замовника правом альтернативних вимог до підрядника, застосування яких залежить від вибору замовника. її положення певною мірою дублюють положення ст. 852 ЦК. Зокрема, цією статтею передбачені права замовника щодо безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк, пропорційного зменшення ціни роботи. Стаття 858 ЦК так само, як і ст. 852 ЦК, передбачає право замовника на відшкодування своїх витрат на усунення недоліків. Проте, на відміну від ст. 852 ЦК, ст. 858 ЦК дозволяє замовникові реалізувати це право лише в тому випадку, якщо право замовника на усунення недоліків встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, заподіяних простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними й такими, що не можуть бути усунені або не були усунуті у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦК).

Слід зазначити, що законодавець не визначає, які недоліки слід вважати істотними. Тому необхідним є вивчення судової практики з цього приводу.

Наприклад, ВГСУ у постанові від 13 березня 2007 р. у справі № 2-25/12716-2006 встановив, що невиконання підрядником робіт після того, як замовник повністю виконав свої зобов'язання з фінансування робіт, у встановлені договором строки е істотними недоліками у роботі та згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК надають замовникові право розірвати договір та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Стаття 863 ЦК встановлює скорочений строк позовної давності в один рік для вимог замовника щодо неналежної якості, а стосовно будівель та споруд, коли необхідним є більш тривалий період перевірки їх якості, передбачено застосування загального строку позовної давності у три роки.

Позовну давність у три роки щодо будівель та споруд слід застосовувати, якщо об'єктом підряду були роботи із зведення чи ремонту будівель та споруд. Коли підрядні роботи були лише зовні пов'язані з названими об'єктами (малярні роботи тощо), для застосування більш тривалого строку давності немає підстав.

Стаття 863 ЦК регулює питання позовної давності лише стосовно вимог щодо неналежної якості роботи і не містить вказівок щодо строку позовної давності щодо інших вимог, які можуть випливати з договору підряду (зокрема стосовно порушення строків виконання обов'язків за договором, розрахункових спорів тощо). Щодо таких вимог належить керуватися загальним строком позовної давності у три роки.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 261 ЦК, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Стаття 864 ЦК встановлює певні винятки з цього правила. Перший з них стосується перебігу строку позовної давності у тих випадках, коли законом або договором встановлений гарантійний строк якості роботи. У цьому разі перебіг строку позовної давності починається від дня заявлення про недоліки. При цьому слід мати на увазі те, що дане правило діє лише тоді, коли відповідна заява зроблена у межах гарантійного строку. Якщо ж згідно з договором або законом встановлено гарантійний строк, але заява була зроблена після його спливу, застосовуватиметься загальне правило щодо перебігу строку позовної давності, тобто він буде розпочинатися від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Слід також підкреслити, що відповідно до ч. 2 ст. 859 ЦК гарантія якості поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором.

Інший виняток, встановлений ч. 2 ст. 864 ЦК, стосується перебігу строку позовної давності у тих випадках, коли відповідно до договору підряду роботу було прийнято частинами. У такому разі перебіг строку позовної давності розпочинається від дня прийняття роботи в цілому. Дане правило є цілком логічним, адже існують недоліки, які замовник може виявити лише тоді, коли він отримав результат роботи в цілому, а не його окремі частини.