Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Відшкодування шкоди, заподіяної органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду

У зв'язку з особливостями суб'єктного складу та переліку протиправних діянь відшкодування шкоди" завданої правоохоронними та судовими органами, здійснюється за правилами спеціального делікту. До набуття чинності ЦК України відшкодування шкоди, заподіяної правоохоронними та судовими органами, здійснювалося на підставі Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", в якому були деталізовані положення про особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних та судових органів. На виконання даного Закону 4 березня 1996 р. був прийнятий спільний наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 "Про затвердження Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

На сьогодні відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, крім вищезазначеного Закону та Положення, регулюється положеннями ст. 1176 ЦК України.

Порівняно з умовами генерального делікту цей спеціальний делікт має цілий ряд специфічних ознак. Перш за все особливим є суб'єктний склад завдавачів шкоди. Відповідно до положень ст. 1176 ЦК суб'єктами є:

органи дізнання. Відповідно до ст. 101 Кримінально-процесуального кодексу України органами дізнання є:

1) міліція,

2) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки;

3) органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання;

4) начальники органів управління Військової служби правопорядку в Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання - у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах;

5) командири кораблів - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України;

6) митні органи - в справах про контрабанду;

7) начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

8) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

9) органи прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону;

10) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.,

органи попереднього (досудового) слідства. До них на підставі положень ст. 102 Кримінально-процесуального кодексу України відносяться слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції та слідчі органів безпеки;

органи прокуратури - органи, визначені Законом України "Про прокуратуру", а саме: Генеральна прокуратура України, прокуратури АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міські, районні, міжрайонні та інші, прирівняні до них, прокуратури, а також військові прокуратури;

органи суду - органи правосуддя, які діють на підставі Закону України "Про судоустрій України" (Верховний Суд України, суди загальної юрисдикції, в тому числі спеціалізовані суди).

Стаття 1176 ЦК України містить різні умови та правила відшкодування шкоди, завданої особі під час проведення процесуальних дій, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та під час здійснення цивільного судочинства.

Що стосується кримінально-процесуальних дій та дій в галузі адміністративної відповідальності, то ЦК України визначає цей перелік вичерпно і відносить до них такі дії:

- незаконне засудження особи. Засудженою визнається фізична особа стосовно якої має місце обвинувальний вирок суду, винесений у відповідності до ст. 332 КПК України;

- незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності. Притягненою до кримінальної відповідальності визнається фізична особа, стосовно якої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури винесена постанова про притягнення як обвинуваченого (статті 131-132 КПК України);

- незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд. Взяття під варту та підписка про невиїзд як запобіжні заходи можуть бути обрані органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду у порядку статей 151, 155 КПК України; 1

- незаконне затримання. Затриманою вважається особа, яка затримана за підозрою у вчиненні злочину (ст. 43і КПК України);

- незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Адміністративні стягнення у вигляді арешту або виправних робіт можуть застосовуватися відповідно до статей 32 та 31 КпАП.

Право на відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, виникає у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 1176 ЦК України). Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування..." зазначене право виникає у таких випадках:

o постановления виправдувального вироку суду (ч. 4 ст. 327 КПК);

o встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

o закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину (ст. 6 КПК України);

o відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;

o закриття справи про адміністративне правопорушення (ст. 293 КпАП) Потерпілим від незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду в галузі кримінального процесу та притягнення особи до адміністративної відповідальності за правилами ст. 1176 ЦК України може бути виключно фізична особа. Заподіяна потерпілому шкода відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету в повному обсязі незалежно від вини службових осіб правоохоронних та судових органів.

Разом з тим, ЦК України визначає перелік випадків, коли, незважаючи на наявність визначених законом підстав право на відшкодування шкоди у потерпілої особи не виникає. До таких випадків належать:

1) закриття кримінальної справи за так званими нереабілітуючими обставинами, а саме: на підставі закону про амністію або акта про помилування;

2) випадки, коли фізична особа у процесі дізнання, досудового слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт (ч. 4 ст. 1176 ЦК).

Відшкодування шкоди, заподіяної особі постановленням судом незаконного рішення у цивільній справі здійснюється державою за правилами ч. 5 ст. 1176 ЦК України. Основною умовою відшкодування такої шкоди є встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Потерпілими від незаконних дій судді при розгляді цивільної справи можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Порядок відшкодування шкоди встановлений Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (далі - Закон), на виконання якого видано Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затверджене спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996 р. № 6/5/3/41 (далі - Положення).

Відповідно до закону відшкодуванню підлягають: заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій; майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; моральна шкода. Якщо громадянин у зв'язку з незаконним засудженням був позбавлений військових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.

Для відшкодування заподіяної шкоди особа має звернутися з відповідною заявою до таких органів:

- при закритті провадження у справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури України і Служби безпеки України, - відповідно, до цих органів;

- при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції або в апеляційному (касаційному) порядку - до суду, який розглядав справу в першій інстанції;

- при скасуванні постанови районного (міського) суду (судці) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.