Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)

У сучасному цивільному обороті часто виникають правовідносини, спрямовані на задоволення повсякденних, побутових потреб фізичних та юридичних осіб в товарах, роботах, послугах. Пріоритетним завданням законодавця в даній сфері є забезпечення безпеки споживачів товарів, робіт (послуг) і третіх осіб, захист їх майнових та особистих немайнових прав та охоронюваних законом інтересів від порушень, пов'язаних із конструктивними, рецептурними, технологічними та іншими недоліками таких товарів, робіт, послуг.

У зв'язку з цим у цивільному законодавстві існують норми, що встановлюють особливі правила відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). У ЦК дані відносини регулюються § 3 гл. 82, що має назву "Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Стаття 1209 визначає, що продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Цивільний кодекс визначає певні особливості, які має суб'єктний склад правовідносин з відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг. Так, в якості потерпілих у даних відносинах можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. При цьому не має значення, чи перебував потерпілий у договірних відносинах із виробником або продавцем товарів, виконавцем робіт або послуг.

Правовідносини, які виникають між потерпілим та продавцем, виготовлювачем товару, виконавцем робіт або послуг, мають недоговірний характер, оскільки підставою їх виникнення є факт завдання потерпілому шкоди. Разом з тим, спеціальні правила § 3 гл. 82 ЦК України поширюються і на випадки, коли потерпілий перебував із продавцем (виготовлювачем) товару, виконавцем робіт або послуг у договірних відносинах (придбав товар за договором купівлі-продажу, або взяв в оренду, замовив роботи за договором підряду тощо). У такому випадку необхідно розрізняти права, які має потерпілий на виконання договору (наприклад право повернення товару неналежної якості або право вимагати зменшення вартості робіт у разі їх невідповідності умовам договору або положенням законодавства) та право потерпілого на відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю або майну внаслідок недоліків таких товарів, робіт (послуг).

Шкода може бути завдана і тій особі, яка сама не придбавала та не користувалася товарами, роботами, послугами. Наприклад, у результаті дефекту зливного клапану пральної машини вода під час прання вилилася на підлогу, в результаті чого була затоплена квартира знизу. В даному випадку право на відшкодування шкоди за § 3 гл. 82 ЦК України має не тільки власник машини, а й постраждалий сусід.

Перелік осіб, зобов'язаних відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг, встановлений у ст. 1210 ЦК України. Так, відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів або надання неповної або недостовірної інформації про товар, здійснюється продавцем або виготовлювачем товару. Право вибору, до кого з цих осіб висунути відповідну вимогу, належить потерпілому. Потерпілий вправі також звернутися з вимогою про відшкодування шкоди одночасно до продавця та до виготовлювача. У такому випадку зазначені особи будуть виступати як солідарні боржники. Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт або послуг, підлягає відшкодуванню їх виконавцем.

Що стосується надання недостовірної або недостатньої інформації ч. 3 ст. 1210 ЦК України визначає тільки, що шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню продавцем або виготовлювачем такого товару. При цьому закон не визначає, хто нестиме відповідальність за шкоду, завдану внаслідок надання недостовірної або неповної інформації про роботи та послуги. Логічним уявляється, що такий обов'язок також має бути покладений на виконавця робіт або послуг.

У якості продавців, виготовлювачів товарів, виконавців робіт або послуг, які нестимуть відповідальність за делікт, передбачений § 3 гл. 82 ЦК України, можуть виступати будь-які фізичні або юридичні особи незалежно від того, чи є вони суб'єктами підприємницької діяльності Статус підприємця має значення лише у випадку реалізації додаткових гарантій, наданих фізичній особі - споживачу Законом України "Про захист прав споживачів".

Умови, за наявності яких виникає обов'язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), в основному збігаються із загальними умовами відповідальності за завдану шкоду, хоча деякі з них мають певну специфіку.

Перш за все, дії продавця або виробника товару, виконавця робіт або послуг повинні бути протиправними. Протиправність поведінки в даному випадку може діставати вияв:

- у виробництві або продажу товарів, виконанні робіт або послуг, які мають конструктивні, технологічні, рецептурні та інші недоліки;

- у ненаданні достовірної та/або достатньої інформації про товари (роботи, послуги).

Шкода та причинний зв'язок як умови відповідальності у сфері, що розглядається, особливої специфіки не мають. Шкода може виражатися у знищенні або пошкодженні майна, розладі здоров'я, втраті працездатності особою, позбавленні особи життя. Завдана шкода піддягає відшкодуванню за загальними правилами повного відшкодування: в разі пошкодження майна потерпілого шкода має бути відшкодована в натурі (надана річ такого ж роду і такої ж якості або виправлена пошкоджена річ), а в разі неможливості відшкодування в натурі відшкодовуються завдані збитки. При заподіянні шкоди життю або здоров'ю фізичної особи розмір відшкодування визначається за загальними правилами підрахунку такої шкоди, про які йшлося вище. Відповідальність настає, якщо шкода причинно пов'язана з протиправною поведінкою, тобто є наслідком недоліків товарів, робіт (послуг).

Особливістю делікту, передбаченого § 3 гл. 82 ЦК України, є покладення на продавця або виготовлювача товару, виконавця робіт (послуг) обов'язку відшкодувати завдану потерпілому шкоду незалежно від вини. При цьому не має значення, чи знав сам продавець або виготовлювач товарів про наявні недоліки.

Обов'язок відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг, настає тільки у випадку, якщо така шкода завдана в межах строків, встановлених ст. 1211 ЦК України. Так шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги). За межами вищевизначених строків шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню у двох випадках:

- якщо, на порушення вимог закону, не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги);

- якщо особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій (ч. 2 ст. 1211 ЦК України).

Відповідальність за шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), хоча і вважається підвищеною, але не є абсолютною. Законодавством передбачені обставини, за наявності яких продавець або виготовлювач товару, виконавець робіт чи послуг можуть бути звільнені від відповідальності за завдану шкоду. Частина 2 ст. 1209 відносить до таких обставин непереборну силу та порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг).