Цивільний процес України - Логінов О.А. - 2. Прийняття позовної заяви

Суддя, який отримав позовну заяву, повинен з'ясувати, чи дотримані всі умови, необхідні для порушення провадження у справі. Якщо право на пред'явлення позову у особи, яка подала заяву, не викликає сумніву, в разі дотримання нею порядку подачі позовної заяви, вимог щодо її форми і змісту, сплати судового збору, суд зобов'язаний прийняти цю заяву.

Після прийняття позовної заяви суд спрямовує свою діяльність на встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача. Зокрема, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд протягом двох днів з дня надходження такої заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи (адресно-довідкове бюро) щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Орган реєстрації місця проживання та перебування особи протягом трьох днів з моменту отримання відповідного звернення суду повинен надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дозволяє встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. У такому випадку подальше інформування особи щодо участі її як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі у порядку, встановленому частинами 9, 10 ст.74 ЦПК.

Суддя повинен вирішити питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження протягом трьох днів. Цей строк обчислюється або з дня надходження позовної заяви до суду, або, якщо судом надавався строк для усунення недоліків позовної заяви згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК, - з дня закінчення встановленого строку. У разі отримання судом у порядку, визначеному ч. З ст. 122 ЦПК, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження не пізніше наступного дня після отримання цієї інформації.

В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються: найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи; ким і до кого пред'явлено позов; зміст позовних вимог; час і місце попереднього судового засідання, якщо суддею вирішено, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо, на думку судді, проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним; пропозиція відповідачу подати в установлений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Пред'явлення позову і прийняття його судом тягне певні правові наслідки матеріального і процесуального характеру.

Матеріально-правовими наслідками прийняття позову є переривання позовної давності, присудження з дня пред'явлення позову аліментів; добросовісний володілець чужого майна повинен відшкодувати всі прибутки, які він мав або повинен був би мати з дня одержання судової повістки за позовом власника про повернення майна.

Основним процесуальним наслідком є виникнення цивільних процесуальних правовідносин у конкретній справі. Громадяни і юридичні особи стають сторонами та іншими суб'єктами правовідносин, набувають процесуальні права і обов'язки таких осіб і можуть їх реалізувати, спрямовуючи свої дії на захист суб'єктивних матеріальних прав і законних інтересів або інтересів держави. Відкриття провадження у справі - підстава для здійснення судом (суддею) всіх наступних процесуальних дій, пов'язаних з її підготовкою, розглядом і вирішенням.

На стадії відкриття провадження у справі суд крім постановления ухвали про відкриття провадження у справі також, у чітко визначених законом випадках, може постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про її повернення або про відмову у відкритті провадження у справі.

Залишення заяви без руху - це надання позивачеві чи іншому заявникові можливості усунути у строк, встановлений судом, недоліки щодо форми та змісту позовної заяви чи порядку її подання. Зокрема, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 119,120 ЦПК, та/або недодані копії необхідних документів, а також не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху і надається строк для усунення недоліків. Тривалість строку для усунення недоліків визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка має бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але у будь-якому випадку цей строк не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали (ч. 1 ст. 121 ЦПК).

У разі коли позивач в установлений строк усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвала про залишення заяви без руху оскарженню не підлягає. Може бути оскаржена лише ухвала про повернення заяви (п. З ч. 1 ст. 293 ЦПК).

Якщо позовна заява подана будь-ким з осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч. 1 ст. 45 ЦПК), у заяві мають бути зазначені підстави для такого подання, а їх незазначення тягне наслідки, передбачені частинами 1 і 2 ст. 121 ЦПК.

Повернення позовної заяви - це закріплене в ухвалі волевиявлення суду щодо неприйняття позовної заяви з підстав, визначених законом, яке не перешкоджає повторному зверненню до суду при усуненні перешкод, що стали підставою для повернення заяви.

Суд повертає заяву позивачеві, якщо:

- позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову;

- заяву подано недієздатною особою;

- заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

- справа не підсудна даному суду. Непідсудність справи суду також може бути встановлена після отримання відповідної інформації органу реєстрації місця проживання (перебування) фізичної особи, наданої на запит суду на виконання припису ч. З ст. 122 ЦПК;

- заява про розірвання шлюбу подана під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених CK (зокрема ст. 110);

- заява подана без дотримання порядку, визначеного ч. З ст. 118 ЦПК.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 5 ст. 121 ЦПК).

Відмова у відкритті провадження у справі - це закріплене в ухвалі волевиявлення суду, яке полягає у відмові прийняти позовну заяву та порушити цивільний процес у справі за наявності підстав, визначених законом. Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, коли:

- заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства, і відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції;

- набрали законної сили рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Разом з тим, відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

- у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (тим самим закон надає пріоритет позову, який пред'явлено раніше);

- є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

- після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва (ч. 2 ст. 122 ЦПК). Стосовно фізичної особи маються на увазі права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою померлого, зокрема: права на аліменти, пенсію, допомогу, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, тощо. Стосовно юридичної особи - мається на увазі ліквідація юридичної особи, оскільки в інших випадках припинення юридичної особи має місце правонаступництво (статті 104,609 ЦК).

Отже, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. У зв'язку з цим не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності тощо.

Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі невідкладно надсилається позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами, і ця відмова перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом. (Див. рис. 13)

3. Об'єднання і роз'єднання позовів

Позовні вимоги кількох осіб до одного й того самого відповідача або позивача - до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема, коли нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

Об'єднання позовів сприяє економії процесуальних засобів і є перешкодою для прийняття судом протилежних рішень. Оскільки від належного вирішення питання про об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні

дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими ст. 126 ЦПК.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих цивільних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог.

Під однорідними слід розуміти вимоги, які випливають з одних і тих самих правовідносин, зокрема: із трудових правовідносин - поновлення на роботі і виплата середнього заробітку за вимушений прогул; із сімейних правовідносин - розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, поділ майна тощо.

Зв'язок однорідних вимог, необхідний для їх об'єднання, може бути зумовлений особливостями спірних матеріальних правовідносин. Такі вимоги можуть випливати з одних цивільних правовідносин або з різних, але пов'язаних між собою правовідносин. Об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Крім того відповідно до ст. 16 ЦПК перешкодою для об'єднання в одне провадження кількох вимог є обставини, які свідчать, що одні з них підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а інші - розгляду за правилами, встановленими іншими видами судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК суддя може постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача або до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Питання щодо об'єднання позовів суд (суддя) може вирішити як при відкритті провадження у справі, так і у наступних стадіях: підготовки справи до судового розгляду чи судового розгляду.

Залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох об'єднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (ч. 2 ст. 126 ЦПК).

Роз'єднання кількох об'єднаних в одному провадженні вимог може мати місце за умови, що їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або через тяжке захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.