Цивільний процес України - Логінов О.А. - 3. Оскарження заочного рішення

Порядок заочного розгляду справи регулюється ст. 225 ЦПК, згідно з якою суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті, про що постановляє ухвалу. Процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, тому вбачається, що така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ або постановлена без виходу суду до нарадчої кімнати із занесенням до журналу судового засідання (частини 1, 2 ст. 210 ЦПК).

Особливістю заочного розгляду справи є те, що у дослідженні обставин справи бере участь лише позивач, але при цьому і допит свідків, і дослідження письмових та речових доказів, і дослідження висновку експерта відбуваються за загальними правилами, передбаченими ЦПК Щодо принципу змагальності при заочному розгляді справи, то вбачається, що цей принцип реалізується не в повному обсязі. З одного боку, при заочному розгляді присутня лише одна сторона - позивач, але, з іншого, відповідач має можливості під час попереднього судового засідання надати всі свої докази, які суд врахує при ухваленні заочного рішення.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими гл. 8 ЦПК. До початку розгляду справи по суті суд повинен роз'яснити сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки (ст. 167 ЦПК). Крім того при постановленні ухвали про заочний розгляд справи суд повинен роз'яснити позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є, водночас, відмовою від частини своїх процесуальних прав щодо розпорядження позовними вимогами, зокрема можливості зміни ним предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог. Якщо ж позивач виявить бажання реалізувати зазначені права, то суд повинен відкласти судовий розгляд на підставі ч. З ст. 224 ЦПК для повідомлення про це відповідача.

За наслідками заочного розгляду справи ухвалюється заочне рішення. За формою і змістом воно є аналогічним рішенню суду і складається з таких самих частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. До особливостей заочного рішення можна віднести те, що в описовій частині зазначається, що справа розглядалася за відсутності відповідача у порядку заочного розгляду, а в резолютивній частині мають зазначатися строк і порядок подання відповідачем зави про його перегляд (ст. 226 ЦПК). Заочне рішення ухвалюється публічно, в такому самому порядку, що і рішення суду (ст. 209 ЦПК).

Відповідачу (відповідачам), який не з'явився у судове засідання, направляється рекомендованим листом з повідомленням копія заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення, щоб він міг визначитися щодо свого права на подання заяви про перегляд заочного рішення.

3. Оскарження заочного рішення

Згідно з ЦПК оскаржити заочне рішення можна в особливому порядку, спеціально встановленому для скасування заочного рішення, та в загальному порядку оскарження рішень суду.

Особливий порядок оскарження - шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення судом, що його ухвалив, передбачений лише для відповідача, який протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення має право подати заяву про його перегляд. Згідно із ст. 229 ЦПК заява про перегляд заочного рішення подається у письмовій формі і має містити такі реквізити: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання і неповідомлення їх суду, і відповідні докази; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, копії всіх доданих до неї матеріалів, а також документ, що підтверджує сплату судового збору. Заява про перегляд заочного рішення підписується відповідачем або його представником.

За ст. 121 ЦПК неналежно оформлена заява про перегляд заочного рішення залишається судом без руху і відповідачу надається строк для усунення недоліків. У разі якщо відповідач у встановлений строк виправив визначені судом недоліки, заява про перегляд заочного рішення вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неповагою і повертається заявнику, про що постановляється відповідна ухвала.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, та повідомляє їх про час і місце розгляду заяви.

Заява про перегляд заочного рішення має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження. Розгляд заяви відбувається у судовому засіданні, в якому суд з'ясовує думки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог, викладених у заяві (ч. 2 ст. 231 ЦПК). Розгляд такої заяви не передбачає дослідження доказів, їх оцінку та судових дебатів.

За наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд постановляє ухвалу, в якій може реалізувати одне з таких повноважень:

- залишити заяву без задоволення;

- скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Перше повноваження суд застосовує, якщо дійде висновку, що неявка відповідача у судове засідання викликана неповажними причинами, а докази, які він надав, недостатні для скасування рішення.

Відповідно, суд скасовує заочне рішення і призначає справу до розгляду в загальному порядку, якщо встановить наявність одночасно двох обставин: відповідач не з'явився у судове засідання і не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі неявки відповідача у нове судове засідання суд, за наявності інших, передбачених законом, умов може постановити повторне заочне рішення. Право відповідача на подання заяви про перегляд повторного заочного рішення втрачається.

Крім як в особливому порядку оскарження заочного рішення особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити його у загальному порядку, встановленому ЦПК. Отже, у разі незгоди позивача із заочним рішенням він має право оскаржити його до апеляційної та касаційної інстанцій. У такому самому порядку відповідач має право оскаржити заочне рішення, якщо його заяву про перегляд заочного рішення залишено судом без задоволення. Тоді строк на апеляційне оскарження рішення починає відліковуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (ч. 4 ст. 231 ЦПК).

У загальному порядку може бути оскаржено і повторне заочне рішення. Це право надано як позивачу, так і відповідачу (ч. 3. ст. 232 ЦПК).

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, передбаченого ст. 223 ЦПК, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, і має всі властивості, характерні для рішень суду: обов'язковість, преюдиційність, виключність і незмінність. (Див. рис. 20)