Вікова психологія - Павелків Р.В. - 12.4. Вихід на пенсію: особливості адаптації

Одне з найважливіших завдань похилого віку - ефективна адаптація в нових умовах життя після виходу на пенсію. Самопочуття людини після виходу на пенсію багато в чому залежить від того, чи дійсно вона хотіла припинити трудову діяльність, чи була змушена це зробити під тиском обставин: похилий вік, поява нового молодшого фахівця, скорочення робочих місць тощо.

Вихід на пенсію - найбільш важлива зміна статусу в період старості. Професійна діяльність організує життя людини, визначає щоденний розпорядок. Робота - це співробітники (колеги) і багато інших людей, які є джерелом спілкування. Трудова активність сприяє розподіленню соціальних ролей і функцій, підтримуючи особистісну ідентичність.

Вихід на пенсію не одразу ставить перед людиною проблему появи вільного часу. Людина повинна вирішити завдання вибору, напрацювати методи подолання перешкод та способи поведінки в новій ситуації, відповідно до своїх цілей та прагнень. Кожна літня людина конструює власну соціальну реальність виходу на пенсію. Якщо людина відходить від справ раптово або її ідентичність тісно пов'язана з професійною роллю, то вихід на пенсію для неї може виявитися надзвичайно складним.

Характер виходу на пенсію і пристосування в нових умовах життя обумовлюються такими чинниками, як: фізичне здоров'я, економічний статус, соціокультурний розвиток, ставлення до інших людей, потреба отримання задоволення від праці тощо.

Здоров'я - один з найважливіших чинників, який визначає реакцію людини щодо виходу на пенсію. Велика кількість людей похилого віку завершують трудову діяльність через незадовільний стан здоров'я. Дослідження показують, що здорові чоловіки, які йдуть на пенсію за власним бажанням, краще пристосовуються до нового становища. Чоловіки, що мають проблеми, зі здоров'ям постають перед більш значними труднощами адаптації. Це пов'язано з тим, що люди з незадовільним станом здоров'я часто змушені йти на пенсію несподівано, коли вони ще не планують цього робити. Внаслідок цього, вони можуть бути фінансово і психологічно неготові до таких радикальних змін. Більше того, витрати на лікування можуть стати відчутним фінансовим тягарем, особливо в ситуації, коли людина непрацездатна.

Протягом кількох років після виходу на пенсію у людини відбуваються значні зміни ставлення до життя. Доведено, що здорові чоловіки, які не бажали йти на пенсію, втрачають задоволеність життям, відокремлюються від суспільства, відчувають злість та розпач. З часом вони, як правило, виходять з цього стану і починають сприймати життя так само, як і до виходу на пенсію. Стан людей, що припинили професійну діяльність у зв'язку з хворобами, майже не покращується навіть в ситуаціях, коли вони мріяли відійти від справ.

Як вже згадувалося раніше, ставлення людини до професійної діяльності впливає на адаптацію людини в умовах виходу на пенсію. Багато людей присвячують роботі стільки часу та енергії, що їх відчуття власної цінності і самооцінка безпосередньо пов'язані з трудовими досягненнями. Для таких людей вихід на пенсію сприймається як відмова від повноцінного життя. Особливо болісно переживають цю ситуацію пенсіонери, які ніколи не отримували задоволення від альтернативних видів діяльності, таких як: різноманітні захоплення, участь у громадських організаціях, читання, музика тощо. Проблема ускладнюється в ситуаціях, коли пенсіонер має низький рівень освіти, фінансові труднощі, недостатньо залучається до соціальної і політичної активності. В той же час, професіонали високого рівня, чи люди, що зайняті в сфері бізнесу також можуть мати труднощі, пов'язані з пошуком діяльності, яка могла б заповнити вільний час.

Дослідження статевих особливостей адаптації до пенсійних умов показують, що такі фактори, як хороший фізичний стан, економічна забезпеченість, високий рівень освіти зумовлюють успішніше пристосування як жінок, так і чоловіків. Однак багато жінок отримують нижчу заробітну плату і часто після виходу на пенсію мають гірше фінансове становище, ніж чоловіки, особливо дане твердження справедливе для овдовілих і розлучених жінок. Окрім того, задоволеність життям жінок, які змушені йти на пенсію для догляду за хворим чоловіком чи батьками може суттєво знижуватися.

Поширеною є думка про те, що жінка успішніше адаптується після виходу на пенсію, оскільки має досвід перерв професійної діяльності і цей стан є більш звичним для неї. Однак, ця позиція не підтверджується результатами досліджень. Американські психологи доводять, що жінки, які більшу частину життя працювали без перерв, краще пристосовуються до нових умов. Жінки з досвідом неперервної роботи, як правило, краще фінансово забезпечені, ніж ті, хто мав "паузи" професійної діяльності.

Пристосування до виходу на пенсію відбувається ефективніше, якщо людина заздалегідь підготувалася до цієї зміни. Дослідники виокремлюють три елі. менти, які включає процес підготовки:

o Зменшення кількості обов'язків. В процесі старіння людина починає скорочувати кількість виконуваних службових обов'язків або поступово знижує ступінь їх контролю, щоб після виходу на пенсію уникнути проблеми раптового припинення діяльності.

o Планування діяльності на пенсії. Людина особливим чином планує спосіб життя після виходу на пенсію.

o Життя після виходу на пенсію. Люди долають свої тривожні стани, пов'язані зі змінами в житті, осмислюють основні аспекти життя на пенсії.

Зарубіжні компанії мають практику запрошення спеціальних консультантів з питань виходу на пенсію, які допомагають співробітникам пройти цей процес і вибрати для нього найбільш оптимальний час. Виокремлюються такі показники готовності до виходу на пенсію.

o період діяльності потенційного пенсіонера на даному робочому місці;

o наявність заощаджень, альтернативних джерел прибутку, місця проживання; а також плани стосовно трудової (чи будь-якої іншої) діяльності після виходу на пенсію;

o вік потенційного пенсіонера.

Люди, які мають вищий рівень готовності до виходу на пенсію, позитивніше сприймають цю зміну і легше адаптуються до неї.