Принцип історизму передбачає розуміння того, що філогенетичний та онтогенетичний розвиток людини не тотожні.
Завдання дослідника полягає в генетичному вивченні структурних компонентів психічного процесу, що розгортається з плином часу. Дослідження має охопити увесь процес розвитку певного психічного явища, врахувавши всі фази зміни - від миті виникнення до загибелі - і пояснити його природу, пізнати його сутність.
Розуміння психіки як історичного продукту визначило і необхідність створення адекватного - історичного методу її вивчення. Метод виникає як наслідок взаємної асиміляції двох ідей - принципу розвитку і принципу об'єктивно-експериментального вивчення психіки.
Принцип розвитку стає визначальним для пояснення процесу в цілому, а ключем об'єктивності розуміння процесу розвитку є експеримент, що дає можливість виявити в абстрактній формі закономірності, саму суть генетичного процесу.
Реальний розвиток та розвиток-відтворення співвідносяться як логічне та історичне.
Єдиним методологічно правильним способом вивчення психічного розвитку є його експериментально-генетичне вивчення. А головним завданням психології навчання є завдання поєднання морфологічного, експериментального та генетичного аналізу.
Принцип системності
Для отримання об'єктивних даних про рушійні сили та механізми психічного розвитку визначальним є вибір системи знань, згідно з якою він (розвиток) розглядається.
Розгляд відповідно до певної системи спрямований на виявлення основних закономірностей виникнення та розвитку психіки як цілісності.
Експериментально-генетичний метод дотримується системи, що розвивається. Генетичним початком цієї системи стає "клітинка" як вихідна суперечність, що містить у собі всі компоненти цілісності. Саме перехід від менш розвинутого поняття до більш розвинутого обумовлює принцип системності.
Вибудовування системи поняття, що розвивається, передбачає також створення відповідної системи прсдмстно-псрстворювальних дій, виконання яких сприяє формуванню в людини психологічних новоутворень.
Принцип системності є механізмом сходження від абстрактного до конкретного. З його допомогою пов'язується знання, що розвивається, і предметно-перетворююча діяльність, яка це знання породжує.
Принцип проектування і моделювання
Принцип проектування у теорії експериментально-генетичного методу виявляє свою якісну відмінність від інших психологічних методів і спрямований на штучне створення психічних процесів, яких бракує у внутрішньому світі людини.
Експериментальні моделі тих чи інших психічних функцій, здібностей або процесів вибудовуються з метою пізнання, але вони є прототипом процесів, що реально існують і функціонують.
Зрозуміло, що конструювання психологічних моделей не є результатом роботи інтуїції дослідника. Воно виникає в процесі складної логічної обробки результатів пізнання, що становить суть людської культури.
Генетико-моделюючий метод включає:
а) теорію, в межах якої він створений;
б) проектування (моделювання);
в) перетворюючий (формуючий) експеримент;
г) діагностику (фіксування) проміжних і певною мірою кінцевихстанів людини;
д) оцінку нових психічних якостей, що розвиваються в людині. Дієвість експериментального методу вивчення особистості можна підвищити, вдаючись до методів спостереження, бесіди, інтерв'ю, а також до анкетного дослідження. Якщо предмет дослідження вивчатиметься різними способами і за різних обставин, залежно від умов експерименту, то ймовірність точності результатів різко зросте.
Принцип проектування і моделювання
Додаткові методи
Тести здібностей
Тести інтелекту
Тести успішності
Тести таланту
Моделювання психічних процесів
Моделювання психічних функцій
Метод опитування