Кожна наука застосовує певні методи дослідження, їх поділяють на загальні, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими науками. До методів, які застосовуються майже в усіх науках, належать:
1) аналіз - розчленування певного явища на окремі властивості чи відношення;
2) синтез - поєднання різних елементів, сторін, властивостей об'єкта в єдине ціле;
3) індукція (від лат. induktio - проведення, представлення) - логічний умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень;
4) дедукція (від лат. deduktio - відведення) - логічний умовивід від загального до часткового, від загальних суджень до часткових висновків;
5) моделювання - заміна реального об'єкта вивчення об'єктом-замінником (моделлю), який містить у собі риси, зв'язки, відношення досліджуваного об'єкта;
6) гіпотетичний метод - висування на основі дедукції наукового припущення для пояснення певного явища;
7) системний метод - пов'язаний із побудовою системи взаємозв'язків елементів, складових об'єкта;
8) теоретичні загальнонаукові методи. Вони включають:
г) узагальнення - мисленнєвий перехід від емпіричного аналізу окремих об'єктів на більш високий ступінь абстракції шляхом виділення спільних ознак, що є в розглянутих об'єктах;
б) формалізацію (від лат. formalis - складений за формою) - метод відбиття результатів мислення в точних поняттях, виражених у формулах чи знаковій формі тощо;
в) абстрагування - метод наукового пізнання, оснований на формуванні образу реального об'єкта за допомогою мисленнєвого виділення ознаки, яка цікавить дослідника.
3.3. Конкретні наукові методи
Конкретні наукові методи відображають специфіку науки. Вони неоднакові в різних науках. Залежно від завдань дослідження одні з них виступають як основні, а інші - як додаткові. Розглянемо їх.
Метод об'єктивного спостереження
Цей метод включає об'єктивний метод і спостереження. Об'єктивний метод у традиціях всіх наук вважається основним, але часто він використовується у поєднанні з іншими методами. Метод об'єктивного спостереження це - спеціально організоване спостереження, має спеціальну мету. Використання цього методу передбачає наявність таких умов:
1) цілеспрямованість - визначення мети, завдання дослідження;
2) природні умови - типові умови спостереження (щоб учні не знали, що за ними ведеться спостереження);
3) наявність плану;
4) точне визначання об'єкта і предмета спостереження;
5) обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;
6) вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;
7) забезпечення чіткості і тривалості спостереження.
Обов'язковою умовою є ведення дослідником щоденника. Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природних умов протікання психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони:
1) дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки виникне явище);
2) майже неможливий кількісний аналіз, що знижує надійність висновків;
3) можливості виявлення причин психічних явищ обмежені;
4) застосування цього методу вимагає витрат і тривалого часу. Незважаючи на це, метод широко використовується у психології у взаємодії з іншими науковими методами.
Методом об'єктивного спостереження користуються не тільки при вивченні малих груп, або окремої особи. Цей метод передбачає фіксацію певних психологічних характеристик. Ним користуються не тільки науковці, а й студенти, наприклад, при нагромадженні даних для написання психологічних характеристик на учнів.
Метод об'єктивного спостереження
Метод самоспостереження, або інтроспекції
Метод самозвіту
Природний експеримент
Метод тестів
Метод запитань
Соціометричний і референтметричний метод
Метод соматичного радикала
Проективний метод