Банківські операції - Коцовська P.P. - 9.1.4. Розрахунок показників прибутковості банку

Нормативи обов'язкового резервування Національний банк України використовує як один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу, їх управління та управління грошово-кредитним ринком без нарахування процентів за залишками коштів, що формують резерви.

Нормативним актом, згідно з яким банки здійснюють обов'язкове резервування, є Положення про порядок визначення та формування обов'язкових резервів для банків України, затверджене постановою № 172 Правління НБУ від 21.04.2004 р.

Обов'язковому резервуванню підлягають усі залученні банком кошти юридичних та фізичних осіб як у національній, так і в іноземній валютах, за винятком кредитів, одержаних від інших банків та іноземних інвестицій, залучених від міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу.

Банки зобов'язані дотримувати нормативів обов'язкового резервування із часу отримання ними банківської ліцензії.

Норматив обов'язкових резервів установлюється єдиним для всіх банків. Для спеціалізованих банків можуть установлюватися окремі нормативи обов'язкового резервування.

Національний банк може встановлювати для різних видів зобов'язань диференційовані нормативи обов'язкового резервування залежно від строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку) та виду зобов'язань у розрізі валют (національна, іноземна).

Формування та зберігання банками коштів обов'язкових резервів здійснюються в національній валюті на кореспондентському рахунку банку в Національному банку.

Банк має щоденно на початок операційного дня протягом звітного періоду резервування дотримувати залишків коштів на кореспондентському рахунку банку в Національному банку України в розмірі, установленому Правлінням НБУ на відповідний період.

Територіальне управління НБУ здійснює контроль за повнотою і своєчасністю виконання банками вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування як за звітний період резервування, так і щоденно.

На третій робочий день після звітного періоду територіальне управління подає Департаменту монетарної політики та Генеральному департаменту банківського нагляду звіт про залучені банками кошти та розрахунок обов'язкових резервів.

Про причини недотримання банками нормативів обов'язкового резервування територіальні управління повідомляють Департамент монетарної політики та Генеральний департамент банківського нагляду протягом семи календарних днів після закінчення звітного періоду.

Територіальне управління у визначеній ним періодичності, але не частіше ніж один раз на рік, під час проведення планової або позапланової перевірки має перевіряти достовірність наданої банком інформації для розрахунку суми обов'язкових резервів безпосередньо в банку.

9.1.4. Розрахунок показників прибутковості банку

Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок – прибутковості банку, що є одним з основних джерел поповнення власного капіталу банку.

Кожний вид банківських операцій може бути прибутковий або збитковий, залежно від того, що приносять ці операції - дохід чи витрати.

До банківських доходів і витрат належать:

- процентні доходи і витрати;

- комісійні доходи і витрати;

- результат від торговельних операцій;

- інші.

Банківські менеджери повинні здійснювати щомісячний аналіз рівня доходів та витрат банку як у цілому, так і за статтями з метою мінімізації витрат отримання прибутку.

Основними показниками, що характеризують прибутковість банку, є:

- ROA - прибутковість банківських активів;

- ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку;

- SPRED - процентна маржа.

ROA - це показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показник можна виразити формулою:

де ЧП - чистий прибуток банку;

А - активи банку.

Це показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються із завданням отримання чистого прибутку з активів банку.

ROE – показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу банку і виражається формулою:

де К - акціонерний капітал банку;

Цей показник характеризує дохідність акціонерного капіталу банку. Його значення особливо цікавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно дорівнює розмірові чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.

SPEED – показник, що відображає, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гострою є конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є банки. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулою:

Крім цих показників, для визначення прибутковості банків використовують ще інші показники, на основі яких можна дати повну характеристику банку.