Основи психології - Вітенко І.С. - Стан аналізаторів у літньому та похилому віці

В останній час значно збільшилась кількість старих людей. Це викликало потребу вчених звернутися до вивчення геронтології. Разом з тим лікарі-клініцисти ще мало звертають увагу на особливості психічної діяльності людей літнього і похилого віку.

Нервова система протягом життя людини, як і всі інші системи її організму, зазнає змін. Змінюється і головний мозок (табл. 1.5).

Є відомості, що у старих людей з'являється згладжування закруток і потовщення оболонки мозку. Зміни у нервовій системі при старінні зводяться до порушення ядерно-плазматичних співвідношень, деякі автори вказують на відгалуження і гіпертрофію дендритів, що мають місце в мозку осіб старечого віку, тощо.

Відкладання жовто-коричневих ліпоїдних і чорних металоїдних пігментів, що вважається характерним для старості, починається в дуже ранньому віці, а у старості ці відкладення лише змінюють забарвлення (з жовтого на коричневе), при цьому спостерігаються непігментовані клітини.

Треба також врахувати, що не всі відділи мозку змінюються рівномірно; крім

Таблиця 1.5. Динаміка маси (в грамах) головного мозку у зв'язку з віком (І.С. Вітенко, 1994)

того, досі немає чіткої відміни типово старечих його змін від обумовлених судинними порушеннями. Значення ж судинного фактора в процесах старіння центральної нервової системи відображено і в вікових змінах кровообігу в головному мозку, що видно з таблиці 1.6.

Таблиця 1.6. Вікові зміни кровообігу в головному мозку

Чітко встановити початок фізіологічного зниження психічної діяльності неможливо. Існують лише дані, які вказують на те, що здатність до швидкого переключення психічної діяльності починає знижуватися з 25-35 років, чіткість сприймання і тренування пам'яті - з 40 років. При цьому поряд з раннім зниженням одних психічних функцій відзначають дальше удосконалення інших.

Стан аналізаторів у літньому та похилому віці

Поряд із психологічними змінами з віком змінюється і функціонування органів чуття. У літніх людей з роками зменшується акомодаційна здатність, часто розвивається стареча далекозорість, поле зору звужується. Гострота слуху знижується, що може привести до розвитку легкої форми приглухуватості, здебільшого ці зміни не досягають різких проявів. Найбільш характерною особливістю слуху у літніх і старих людей при нормі вважають послаблення розбірливого сприймання мови. Спостерігається такий феномен, коли той, хто слухає, не бачить обличчя того, хто говорить; фон при цьому має нормальну аудіометричну криву.

Лікар повинен враховувати це під час розмови з хворими літнього віку.

Смак, нюх, больова і тактильна чутливість з роками теж знижуються, але залишаються в межах нижнього показника норми.

Помітно змінюється функція вестибулярного апарата; вона слабшає і в дуже старих людей може бути відсутньою. З її зниженням пов'язана хитка хода таких людей та їх моторика в цілому.

У 70-80 років зменшується кількість нейромоторних одиниць. Цей процес у литкових м'язах починається уже в 45-50 років, у інших м'язах - пізніше, що позначається на міміці і в спокої, і при посмішці. Зміни моторики тісно пов'язані зі змінами в сенсорних системах.

Коли старіння проходить нормально, на пізніх етапах констатують звуження діапазонів усіх сенсорних систем організму, зменшення швидкості проведення імпульсів.