Психодіагностика - Галян І.М. - Критеріальна валідність

Її формують характеристики, які включають валідність поточну і прогностичні методики, що відображають відповідність діагнозу і прогнозу певному комплексу критеріїв вимірюваного явища. Для валідизації критерію використовують незалежні від результатів тесту безпосередні міри досліджуваної якості - рівень досягнень у певній діяльності, ступінь розвитку здібності, вираженість певної властивості особистості тощо.

Цей тип валідності включає як зв'язки із поточним станом досліджуваного явища, так і ймовірність, і обґрунтованість прогнозу про його стан у майбутньому. Тому в межах критеріальної валідності розглядають валідність поточну (діагностичну, конкурентну) і прогностичну. Прогностична критеріальна валідність відображає відповідність прогнозу, зробленого на основі певного тесту, реальному стану вимірюваної якості через деякий час, а також часовий інтервал, у якому результат тесту є валідним.

У межах валідності критеріальної виокремлюють діагностичну (конкурентну) валідність, що відображає здатність тесту диференціювати досліджуваних за досліджуваною ознакою. Аналіз діагностичної валідності стосується встановлення відповідності показників тесту реальному стану психологічних особливостей досліджуваного у момент обстеження. Прикладом визначення цього типу валідності може бути дослідження методом контрастних груп. Тестування інтелекту дітей, які нормально розвиваються, і їх однолітків з порушеннями в інтелектуальному розвитку може виявити глибокі кількісні і якісні відмінності у виконанні завдань порівнюваними групами. Ступінь надійності диференціації дітей першої і другої груп за даними тесту буде характеристикою діагностичної валідності оцінки розумового розвитку, отриманої за допомогою цієї методики.

Прогностична валідність дає змогу обчислити взаємозв'язок між даними, отриманими у процесі проведеного дослідження, і поведінкою, що спостерігається після нього. За необхідності, наприклад, можна скласти прогноз про успішність учнів у вищому навчальному закладі. Його слід виконати до кінця навчання у початковій школі (наприклад, у формі рекомендації вчителя початкової школи, результату тестування, необхідного для ухвалення рішення про перехід на наступний етап навчання тощо). Через певний час, іноді напередодні закінчення випускного класу, визначають успішність і встановлюють її взаємозв'язок з різними прогностичними даними. Одночасно виникає питання про валідність вимірюваного критерію (успішності учнів). Якщо цей критерій складається із суб'єктивних оцінок викладачів, то він не відповідає науковим вимогам. Об'єктивні методи вимірювання шкільної успішності є надійнішим критерієм, однак на практиці вирішальною є оцінка викладача. У такому разі автор тесту залучатиме різні критерії, обґрунтовуючи їх вибір та індексацію.

Різновиди валідності критеріальної (валідність поточна і прогностична) залежать від валідності емпіричної - сукупності характеристик валідності тесту, які отримані порівняльним статистичним способом оцінювання. Основою емпіричної валідності є операція статистичного аналізу отриманих результатів за допомогою методики і реального (спостережуваного) вияву психологічної змінної.

Емпірична валідність і надійність співвідносні. Якщо висока надійність тесту свідчить, що він може точно вимірювати певну властивість, то висока валідність - що тест вимірює саме те, для чого був розроблений. Тому коефіцієнти валідності не перевищують значення коефіцієнтів надійності. Ці характеристики визначають укладачі у процесі підготовки тесту. Психолог, використовуючи тест у роботі, одержує уявлення про якість вимірювання. Повторну перевірку на надійність і валідність проходять запозичені тести, які перекладені з іншої мови, оскільки у такий спосіб перевіряється їх соціокультурна адаптація до нових умов використання.

Емпіричну валідність завжди вимірюють за допомогою статистичного корелювання. Проводять кореляційний аналіз зв'язку двох рядів значень - оцінок тесту і показників за зовнішнім параметром досліджуваної властивості (або результатів іншого тесту, валідність якого відома).

Конкретні процедури визначення емпіричної валідності пов'язані з комплексом валідності коефіцієнтів - статистичного показника валідності емпіричного тесту. Як міру валідності найчастіше на практиці застосовують різні види кореляційного аналізу зв'язку між індивідуальними оцінками за тестом і оцінками за валідизацією критерію (зв'язку між результатами тесту, що валідизу-ється, і еталонною методикою).

Отже, критеріальна валідність показує співвідношення результатів тестування з оцінками вимірюваної якості чи властивості, отриманими нетестовими способами (думки фахівців, дані спостережень і експериментів, аналіз продуктів діяльності досліджуваних).

Валідизацією критерію є й незалежні від результатів тесту безпосередні величини вимірюваної якості (наприклад, рівень досягнень у певній діяльності, ступінь розвитку здатності, виразність визначеної властивості особистості тощо). Так, коефіцієнт валідності особистісного опитувальника для вимірювання соціальної інтроверсії характеризують за результатом зіставлення тестової оцінки з експертними характеристиками обстежуваного з наслідками спостереження за проявом цієї особливості, об'єктивними даними про середовище спілкування. При валідизації тестів досягнень результат вимірів порівнюють з думками педагога про знання учня у визначеній галузі, академічними оцінками, контрольними перевірками. У разі валідизації профорієнтаційних тестів і методик тестові оцінки порівнюють з експертними оцінками колег та керівників і об'єктивними показниками досягнень у професійній галузі.