Психологічне консультування та корекція - Цимбалюк І. М. - Розвиток самопізнання

Як стати психологом-консультантом і які якості особистості для цього стануть у пригоді?

Якщо продовжити огляд численних джерел літератури (див. список використаної літератури) про властивості особистості, що необхідні консультантові, щоб являти собою каталізатор самопізнання, зміни й удосконалювання іншої людини, ми наблизимося до моделі особистості ефективного консультанта (Кочунас Р.,1999).

Подібний перелік особистісних особливостей міг би послужити основою програми з підготовки консультантів. Ідеться, звичайно, про гіпотетичну модель, оскільки кожен консультант має змогу її доповнити. Розглянемо фактори, здатні скласти таку модель успішного консультанта.

Автентичність

L. Bugental (1965) називає автентичність стрижневою якістю психолога і найважливішою екзистенціальною цінністю. Він розрізняє три основних ознаки автентичного існування:

o повне усвідомлення дійсного моменту;

o вибір способу життя в даний момент;

o прийняття відповідальності за свій вибір.

Автентичність певною мірою узагальнює багато інших властивостей особистості. Насамперед - це вираження щирості стосовно клієнта. Автентична людина жадає бути і є сама собою як у своїх безпосередніх реакціях, так і в цілісній поведінці. Вона не поводиться як закохана людина, якщо в даний момент почуває ворожість. Труднощі більшості людей у тім і полягають, що вони багато енергії витрачають на програвання ролей, на створення зовнішнього фасаду, замість того, щоб використовувати її на вирішення реальних проблем.

Якщо консультант як особистість буде ховатися за своєю професійною роллю, клієнт теж сховається від нього. Якщо консультант виконує роль лише технічного експерта, відмежовуючись від своїх особистих реакцій, цінностей, почуттів, консультування буде стерильним, а його ефективність - сумнівною. Злитися з життям клієнта ми зможемо, лише залишаючись такими, якими є у житті.

Автентичний консультант найбільш хороша модель для клієнтів, як приклад гнучкої поведінки.

Відкритість власному досвідові

Тут відкритість розуміється не в розумінні відвертості перед іншими людьми, а як щирість у сприйнятті власних почуттів. Соціальний досвід учить нас заперечувати, відкидати свої почуття, особливо негативні. Дитині говорять: "Замовкни, великі діти (або хлопчики) не плачуть!" Дорослим навколишні говорять те ж: "Не плач!" або "Не нервуй!".

Навколишній тиск змушує витісняти сум, дратівливість, злість. Ефективний консультант не повинен відмежовувати від процесу консультування будь-які власні почуття, у тому числі і негативні. Лише в такому випадку можна успішно контролювати свої дії, оскільки витиснуті почуття стають ірраціональним джерелом неконтрольованої поведінки. Коли ми усвідомлюємо свої емоційні реакції, то можемо самі обирати той або інший спосіб поведінки в ситуації, а не дозволяти неусвідомленим почуттям порушувати регуляцію нашої поведінки. Консультант, здатний сприяти позитивним змінам клієнта, лише тоді коли виявляє терпимість до всієї розмаїтості чужих і своїх емоційних реакцій.

Розвиток самопізнання

Обмежене самопізнання означає обмеження волі, а глибоке самопізнання збільшує змогу вибору в житті. Чим більше консультант знає про себе, тим краще зрозуміє своїх клієнтів, і навпаки - чим більше консультант пізнає своїх клієнтів, тим глибше розуміє себе. Як стверджує E. Kennedy (1977), невміння почути, що коїться усередині нас, збільшує схильність до стресів й обмежує нашу ефективність, окрім того, зростає ймовірність в процесі консультування стати жертвою задоволення своїх неусвідомлених потреб. Дуже важливо реалістично ставитися до себе. Відповідь на питання, як можна допомогти іншій людині, криється в самооцінці консультанта, адекватності його ставлення до власних здібностей і взагалі до життя.