Банківські операції - Прасолова С.П. - Тема 15. Неторговельні операції банків в іноземній валюті

Вивчаючи дану тему, студенти повинні визначити економічний зміст неторговельних валютних операції. Основну увагу варто приділити готівковим валютно-обмінним операціям та їх класифікації. Зокрема, необхідно розглянути порядок здійснення операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб, операції зворотного обміну готівкових гривень на готівкову іноземну валюту, операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти на іншу, а також операції фізичних осіб з дорожніми чеками, що номіновані в іноземній валюті.

Поточні неторговельні валютні операції - це операції, що не пов'язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, громадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

За економічним змістом поточні неторговельні операції поділяються на наступні розрахунки:

- виплата готівкової іноземної валюти та платіжними документами в іноземній валюті на витрати, пов'язані з відрядженнями;

- здійснення обмінних операцій з іноземною валютою та платіжними документами в іноземній валюті;

- готівкової іноземної валюти за чеками та пластиковими картками фізичним особам

- купівля платіжних документів в іноземній валюті фізичними особами

- виплата готівкової іноземної валюти за переказами з-за кордону (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина;

- переказ за межі України коштів в іноземній валюті (пенсії, аліменти, оплата праці, спадщина, допомога родичам тощо);

- інші виплати та перекази в іноземній валюті, що не суперечать чинному законодавству України.

Ці операції здійснюються уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами, переважно, для фізичних осіб - громадян України, а також іноземців та юридичних осіб-резидентів і представництв юридичних осіб-нерезидентів, які мають право в межах чинного законодавства переміщати готівкову іноземну валюту через державний кордон України, проводити деякі розрахунки в іноземній валюті на території України без отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, незважаючи на те, що національна валюта є єдиним засобом платежу на території України.

Зокрема, у населення досить часто виникає необхідність у проведенні валютно-обмінних операцій з готівкою, обумовлена потребами фізичних осіб у готівковій іноземній валюті з метою її подальшого використання для хеджування валютних ризиків, для туристичних і ділових поїздок за кордон тощо.

Для задоволення цих потреб та забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб уповноваженими банками та іншими кредитно-фінансовими установами, а також іншими юридичними особами-резидентами, що уклали агентську угоду з уповноваженим банком, відкриваються пункти обміну іноземної валюти, в яких проводять операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

У цілому, готівкові валютно-обмінні операції можуть здійснюватися через:

- операційну касу банку або каси його філій чи територіально відокремлених безбалансових відділень;

- власні пункти обміну іноземної валюти, які є складовими власного операційного залу банку, де здійснюються валютно-обмінні операції з іноземною валютою і дорожніми чеками для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку України;

- обмінні пункти, що діють на підставі агентських угод з юридичними особами-резидентами;

- пункти обміну іноземної валюти національного оператора поштового зв'язку.

Готівкові валютно-обмінні операції є основним видом неторговельних валютних операцій, до яких відносять:

♦♦♦ купівлю у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

♦♦♦ продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

♦♦♦ зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

♦♦♦ купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

♦♦♦ конвертацію (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

♦♦♦ прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Розглянемо основні з цих операцій більш докладно.

1. Операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють:

- каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанції за формою № 377-К із зазначенням у ній часу здійснення операції за усною заявою фізичної особи-резидента, яка здійснює операцію через касу банку та додатково для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою № 377;

- пункти обміну валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі чи продажу іноземної валюти за формою № 377-А для фізичних осіб-резидентів (у тому числі при продажу іноземної валюти може надаватися довідка про вивезення за межі України іноземної валюти за формою № 06), а для фізичних осіб-нерезидентів - довідок за формою № 377;

- банкомати з оформленням чека банкомата про здійснення операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні.

Вказані бланки (крім чеку банкомату) виписуються у двох примірниках: перший примірник видається як підтвердження здійснення операції фізичній особі (резиденту або нерезиденту), другий - залишається в документах дня банку.

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) або пунктом обміну валюти в реєстрах купленої чи проданої іноземної валюти.

2. Операції зворотного обміну готівкових гривень на готівкову іноземну валюту здійснюються лише фізичним особам-нерезидентам у разі невикористання чи неповного використання ними гривень, що були одержані в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти. Зворотний обмін здійснюють як каси банку (фінансової установи), так і будь-який пункт обміну валюти в разі надання першого примірника довідки за формою № 377. Сума зворотного обміну не може перевищувати тієї, що зазначена в довідці за формою № 377. Крім того, перший примірник цієї довідки залишається в касі банку (фінансової установи) або в пункті обміну валюти, у якому здійснено зворотний обмін.

Операції з купівлі готівкової іноземної валюти у фізичної особи-нерезидента та зворотний обмін готівкових гривень на іноземну валюту здійснюються після подання цією особою касирам каси банку (фінансової установи) або пункту обміну валюти документа, який засвідчує особу, її громадянство та резидентність. При цьому фізична особа-нерезидент попереджається про те, що нерезиденти мають змогу провести зворотний обмін невикористаних коштів у гривнях на іноземну валюту лише за умови пред'явлення ними довідки за формою № 377.

Уповноважені банки та фінансові установи здійснюють операції з продажу за гривні готівкової іноземної валюти фізичним особам-резидентам або зворотного обміну коштів у гривнях на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам у межах, що встановлюються Національним банком України.

А саме, операції з купівлі-продажу у фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну невикористаної валюти:

- на суму, що перевищує 150000 грн. - за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність;

- на суму, що перевищує 150000 грн. - здійснюються з ідентифікацією фізичної особи відповідно до законодавства України.

Інкасацію цих валют до банку може здійснювати будь-яка юридична особа, що має право здійснювати інкасацію, у тому числі і банк, у якому відкрито рахунок у цих валютах.

3. Операції з конвертації однієї готівкової іноземної валюти на іншу здійснюються банками (фінансовими установами) та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до І групи Класифікатора іноземних валют.

Під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції.

Крос-курс - співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти.

Механізм розрахунку крос-курсу: на певну дату офіційний курс карбованця становить:

■ гривня/долар США - X грн. за долар США;

■ гривня/євро - У грн. За євро.

Тоді крос-курс долара США до євро становить Х/У євро за долар США.

Якщо клієнт бажає у цей день обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N х (Х:У) євро.

За цією схемою визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій з готівковою іноземною валютою.

4. Операції фізичних осіб з дорожніми чеками, що номіновані в іноземній валюті - це операції з купівлі (сплати) та продажу дорожніх чеків (обмін готівкової іноземної валюти на чеки в іноземній валюті) здійснюються банком за іноземну валюту першої групи Класифікатора або за гривні.

Відповідно, під дорожнім чеком розуміють паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, використовується як засіб міжнародних розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням чекодавця виплатити зазначену у чеку суму чекодержателю (власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу.

Механізм здійснення операцій з продажу дорожніх чеків:

1) уповноважений працівник банку (установи), пункту обміну іноземної валюти банку оформляє повідомлення про продаж дорожніх чеків. У разі неправильного заповнення повідомлення про продаж дорожніх чеків уповноважений працівник банку повинен його анулювати в присутності клієнта і заповнити нове. Без підпису клієнта повідомлення про продаж дорожніх чеків вважається недійсним.

Операції з продажу дорожніх чеків за іноземну валюту здійснюються: - касою банку (установи) фізичним особам (резидентам та нерезидентам), представникам юридичної особи з оформленням прибуткових, видаткових валютних ордерів та повідомлення про продаж дорожніх чеків;

- пунктом обміну іноземної валюти банку фізичним особам-резидентам з оформленням повідомлення про продаж дорожніх чеків.

При цьому, продаж дорожніх чеків за іноземну валюту здійснюється у межах сум, які встановлені нормативно-правовим актом Національного банку щодо переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України;

2) здійснені операції відображаються касою банку (установи), пунктом обміну іноземної валюти банку в Реєстрі проданих дорожніх чеків в іноземній валюті з оформленням повідомлення про продаж дорожніх чеків та квитанції за формою № 377-К касою банку (установи) або повідомлення про продаж дорожніх чеків пунктом обміну валюти банку (установи). З іншого боку, банки (установи), які продають дорожні чеки, надають довідку на вивезення за межі України іноземної валюти та чеків, що виражені в іноземній валюті;

3) при продажу дорожніх чеків сплачується комісійна винагорода за тарифами, установленими внутрішніми нормативними актами банку (установи);

4) після продажу дорожніх чеків фізична особа (резидент чи нерезидент) або уповноважений представник юридичної особи-резидента, у присутності працівника банку (установи) ставлять свій підпис на повідомленні про їх продаж і на кожному чеку у визначеному іноземною компанією-емітентом місці ("Thomas Соок" - на лінії в нижньому лівому кутку; "Аmerican Ехргеss"- на лінії у верхньому лівому кутку; - на лінії у верхньому правому кутку тощо);

5) у подальшому, дорожні чеки сплачуються лише власнику чека, зразок підпису якого є на чеку, після ідентифікації підпису в присутності уповноваженого працівника банку (установи) і тільки в повній сумі, що зазначена в чеку.

Операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків за іноземну валюту є аналогічним операціям з їх продажу і здійснюються:

- касою банку (установи) у фізичної особи (резидента або нерезидента) з оформленням квитанції за формою № 377-К чи уповноваженого представника юридичної особи-резидента чи вповноваженої особи представництва юридичної особи-нерезидента, підпис якого проставлено на чеку;

- пунктом обміну іноземної валюти банку з оформленням довідок для фізичних осіб-нерезидентів та квитанції за формою № 377-А для фізичних осіб-резидентів.

Операції з купівлі (сплати) дорожніх чеків відображаються в Реєстрі куплених дорожніх чеків в іноземній валюті, а їх обсяги обмежуються вимогами нормативно-правових актів Національного банку.

Під час купівлі (сплати) дорожніх чеків уповноважений працівник банку (установи), пункту обміну валют банку (установи) перевіряє реквізити дорожніх чеків на наявність захисних елементів дорожніх чеків (за каталогом іноземної компанії-емітента "Оригінальні банкноти країн світу і основні дорожні чеки" та зразками бланків чеків), наявність першого підпису чекодавця у відповідному місці та відповідність першого підпису чекодержателя на дорожніх чеках його підпису в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу.

Також уповноважений працівник банку стежить за тим, як і де чекодержатель ставить другий підпис на дорожніх чеках згідно з правилами, установленими емітентом, а у разі виникнення будь-яких сумнівів щодо дійсності підпису пропонує чекодержателю:

o підписати дорожні чеки втретє на зворотному боці та записує паспортні дані;

o надати повідомлення про продаж дорожніх чеків, де зазначено їх кількість, серію, номер, назву іноземної валюти, номінал та загальну суму, а також є підпис чекодержателя.

У разі виявлення невідповідності підписів чекодержателя дорожні чеки до сплати не приймаються.

Сплачені дорожні чеки зберігаються у сховищі банку (установи), формуються у пакети і відправляються платникам, з якими укладені угоди, для отримання відшкодування за цими чеками в іноземній валюті І групи Класифікатора. Разом з пакетами чеків відправляються такі супровідні документи: листи, інкасові інструкції, які оформлюються відповідно до вимог платника, тощо.

Відшкодування втрачених чекодержателями дорожніх чеків здійснюється банком (установою) на підставі укладених угод з емітентом дорожніх чеків. Такі угоди обов'язково мають містити порядок відшкодування чекодержателю втрачених дорожніх чеків.

Операції з купівлі-продажу дорожніх чеків національний оператор поштового зв'язку не здійснює.

Важливе місце серед неторговельних операцій також посідають послуги з переказів готівкової та безготівкової іноземної валюти за кордон, які здійснюються з метою поліпшення обслуговування фізичних осіб уповноваженими банками та небанківськими фінансовими установами (що отримали від Національного банку України генеральну ліцензію на здійснення переказів іноземної валюти за дорученням фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) за межі України та в межах України (далі - перекази), а також виплати фізичним особам (резидентам і нерезидентам) в Україні переказаної на їх користь іноземної валюти (далі - виплата)), що регламентується відповідними Правилами (див. розділ VI посібника, перелік нормативних документів [15.2]).

Названі Правила не поширюються на перекази, що пов'язані з підприємницькою та інвестиційною діяльністю.

Відповідно до цих Правил перекази та їх виплата можуть здійснюватися як із поточних рахунків фізичних осіб в іноземній валюті, так і без їх відкриття. А саме, фізичні особи - резиденти можуть здійснювати за межі України перекази іноземної валюти:

- у сумі, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень в один операційний (робочий) день, - з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття (на бажання клієнта) без підтвердних документів;

у сумі, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень в один операційний день, - виключно з поточного рахунку в іноземній валюті на підставі підтвердних документів.

Такими підтвердними документами для фізичних осіб - резидентів є:

- договори (контракти), рахунки-фактури, листи-розрахунки чи листи-повідомлення юридичних осіб - нерезидентів, повноважних органів іноземних країн,

- листи адвокатів чи нотаріусів іноземних країн,

- позовні заяви, запрошення (виклики),

- документи про родинні стосунки та інші підтвердні документи, що використовуються в міжнародній практиці.

Підтвердні документи (крім документів про родинні стосунки) повинні містити такі реквізити: повну назву і місцезнаходження одержувача, назву банку та реквізити рахунку, на який здійснюється переказ, назву валюти, суму до сплати, призначення платежу.

Фізичним особам - нерезидентам також дозволяється переказувати за межі України без відкриття поточних рахунків в іноземній валюті суму, що не перевищує в еквіваленті 15 000 гривень в один операційний (робочий) день, на підставі документів, що підтверджують джерела походження іноземної валюти. Тобто, для фізичних осіб - нерезидентів підтвердними документами є документи, що підтверджують джерела походження готівки (крім документів, роздрукованих з мережі Інтернет).

Перекази в іноземній валюті за межі України з поточних рахунків фізичних осіб - нерезидентів здійснюються без обмеження суми.

Уразі виїзду за кордон на постійне місце проживання громадяни можуть здійснювати за межі України перекази іноземної валюти з власних поточних рахунків без обмеження суми.

Підставою для зазначених переказів є пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (для осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу) з відміткою про виїзд на постійне місце проживання із зазначенням країни виїзду. Відповідно, копії сторінок паспорта або документа, що посвідчує особу, де зазначені прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та відмітка про виїзд на постійне місце проживання, зберігаються в документах дня банку.

У цілому, фізична особа для здійснення переказу має подати до банку такі документи:

У платіжне доручення або заяву на переказ готівки, або документ відповідної платіжної системи на відправлення переказу;

- паспорт або документ, що його замінює;

- документи, що підтверджують наявність підстав для здійснення переказу за межі України (далі - підтвердні документи).

Зарахування на поточні рахунки фізичних осіб - резидентів і нерезидентів переказів із-за кордону та подальша їх виплата з цих рахунків здійснюються без обмеження суми.

Іноземна валюта, переказана з-за кордону на користь фізичної особи - резидента і нерезидента для виплати готівкою без відкриття рахунку, може бути виплачена одержувачу в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 50000 гривень.

Якщо ж сума переказу (переказів), що надійшов в один операційний (робочий) день, перевищує в еквіваленті 50 000 гривень, то банк такий переказ у повній сумі зараховує на поточний рахунок в іноземній валюті одержувача.

Банки (установи) зобов'язані вести журнали обліку переказів в іноземній валюті без відкриття поточних рахунків. Операції з переказу та одержання коштів за такими переказами підлягають обов'язковому відображенню в цих журналах у день їх здійснення. Допускається ведення одного журналу обліку переказів за межі України та в межах України, а також журналу обліку здійснених у межах України за дорученням фізичних осіб - нерезидентів переказів у національній валюті та виплати цих переказів.

Якщо журнал ведеться в паперовій формі, то всі його сторінки мають бути пронумеровані, прошнуровані. Остання сторінка журналу засвідчується підписами керівника та головного бухгалтера банку (установи), відбитком печатки банку (установи).

Можливе також ведення журналу в електронній формі із щоденним роздрукуванням сторінок з новими записами. Роздруковані сторінки засвідчуються підписами керівника або іншого відповідального працівника банку (установи), який обслуговує клієнта. Після закінчення місяця роздруковані сторінки складаються за датами та формуються в брошури. Брошури прошнуровуються, засвідчуються підписами керівника та головного бухгалтера банку (установи), відбитком печатки банку (установи). На першій сторінці брошури зазначаються кількість сторінок, які містить брошура, початкова та остання дати. Строк зберігання таких журналів - п'ять років.

Слід зазначити, що за невиконання банками функцій агента валютного контролю та порушення вимог Правил банківських переказів банки несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Розглядаючи особливості порядку видачі фізичним особам-резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування іноземної валюти за межі України варто звернути увагу, що без такої ліцензії розміщувати валютні цінності та здійснювати інші операції через рахунки за межами України (з дотриманням вимог законодавства України) можуть тільки наступні резиденти:

уповноважений банк (якщо зазначені рахунки є кореспондентськими);

- фізична особа під час її перебування за кордоном;

- дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном.

Фізичні ж особи - резиденти, які отримали індивідуальну ліцензію Національного банку на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, можуть здійснювати на ці рахунки перекази іноземної валюти в сумі, що в еквіваленті не перевищує 600 000 гривень на рік.

Для отримання такої індивідуальної ліцензії фізична особа-резидент має подати до Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ наступні документи:

У заяву про видачу ліцензії;

- копії свідоцтва про державну реєстрацію (або документа, який його замінює) та довідки про взяття на облік як платника податків, засвідчені нотаріально;

- довідку уповноваженого банку, у якому з власного рахунку (на власний рахунок) заявника проводитимуться операції з перерахування (зарахування) валютних цінностей на рахунок;

- довідку нерезидента про номер, тип відкритого в нього резидентом рахунку та валютні цінності, що на ньому обліковуються.

Дата видачі ліцензії має передувати даті розміщення валютних цінностей на рахунку. Протягом п'яти робочих днів з дати звернення Департамент валютного контролю та ліцензування НБУ надсилає копію заяви про надання ліцензії Головному управлінню по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України та Головному управлінню по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Строк дії ліцензії не може перевищувати одного календарного року.

Відповідно, власник ліцензії зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після дня закінчення строку дії ліцензії перерахувати залишок валютних цінностей з рахунку на власний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, який зазначений у ліцензії, зняти валютні цінності з рахунку і ввезти їх в Україну або власник ліцензії отримує нову ліцензію.

Додатково, окремому розгляду також підлягають операції з кредитними картками, операції з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.