Психологія сексуальності - Діденко С.В. - 3.4. Фізіологія репродуктивної функції

Статева функція людини біологічно підпорядковується відтворенню (репродукції) потомства. Цей механізм є сталим і охоплює низку нормальних фізіологічних процесів: сперматогенез і сім'явиверження у чоловіків; овогенез та овуляцію у жінок; статевий акт, який закінчується потраплянням сперми до статевих шляхів жінки; проникнення сперматозоїдів до матки і маточних труб; зустріч їх зі зрілою яйцеклітиною та запліднення її; початок поділу заплідненої яйцеклітини і перехід до порожнини матки; вкорінення зиготи (клітина, що утворилася внаслідок злиття чоловічої і жіночої статевих клітин) і закріплення на слизовій оболонці матки; розвиток зародка, плоду, народження дитини.

Для зачаття плоду (за будь-якого механізму зустрічі чоловічих і жіночих зародкових клітин) обов'язкова наявність повноцінної сперми та нормальної зрілої яйцеклітини.

У нормі при сім'явиверженні виділяється 3-5 мл сім'яної рідини. Однак об'ємна кількість сперми не є показником її запліднювальної здатності, яка визначається кількістю сперматозоїдів, їх активним рухом і морфологічною нормальністю форм. У нормі сперма вважається повноцінною при вмісті від 60 до 120 млн сперматозоїдів у 1 мл або 150 млн у всьому об'ємі еякуляту. При цьому 80% сперматозоїдів повинні бути активно рухомими і морфологічно нормальними. Найкращі умови для перебування сперматозоїдів, за яких вони рухомі упродовж 10-12 годин, - слаболужне середовище при температурі 37 °С. Сперматозоїд здатний до запліднення протягом 5 діб з моменту сім'явиверження. Чоловічі статеві клітини погано переносять високу температуру і доволі добре - низьку (до 269 °С). Цю властивість використовують при збереженні сперматозоїдів для штучного запліднення.

Найсприятливішим для проникнення сперматозоїдів у порожнину матки є момент її скорочення під час оргазму, коли відкривається шийка. Фактор часу запліднення залежить від швидкості руху сперматозоїдів і місця у піхві, де виникло сім'явиверження. Середня швидкість сперматозоїдів становить 3 мм/хв. При середній довжині піхви 10 см, матки - 8 см, маточних труб - 12 см загальна довжина жіночих статевих шляхів - ЗО см. Тому запліднення може виникнути упродовж 2 хв. - 2 год. після сім'явиверження.

Зріла яйцеклітина виходить з яєчника на 8-14 день після менструації. За 4-6 днів вона проходить яйцепровід, де у ці дні може відбутися запліднення. її життєздатність триває від 2 годин до 5 діб. Якщо з якихось причин запліднена яйцеклітина залишається в маточній трубі, виникає позаматкова (трубна) вагітність.

Запліднена яйцеклітина, потрапивши до порожнини матки, прикріплюється до її слизової оболонки і починає посилено ділитися, утворюючи через добу 2 клітини, через 2 доби - 4, на 3 добу - 8 і т. д., внаслідок чого утворюється велика група клітин, з яких розвивається зародок (ембріон) людини. Якщо яйцеклітина в цей час залишається рухливою і не прикріплюється до стінки матки, виникає викидень (аборт). Якщо зародок вдало прикріпився до слизової оболонки матки, утворюється його зовнішній шар - трофобласт (грец. trophe - їжа і blastos - зародок), який починає виділяти гормон хоріальний гонадо-тропін (грец. gone - сім'я і trope - поворот, зміна). Цей гормон стимулює вироблення інших гормонів, які відповідають за збереження та розвиток вагітності.

На 7-му тижні вагітності з трофобласту формується плацента, за допомогою якої здійснюється живлення плоду. Дія жовтого тіла яєчника, яке виділяє гормон прогестерон, на 7-му тижні закінчується, і замість нього гормон починає виділяти плацента. Якщо така заміна не відбулася, можливий викидень.

У нормі вагітність триває 280 днів від першого дня останньої менструації. У перші 3 місяці відбувається складний процес закладання внутрішніх органів плоду. У другому триместрі (4-6-й місяці) ендокринні залози починають функціонувати і самостійно виділяти гормони. На останні 3 місяці припадає закінчення формування органів зародка, а через 40 тижнів після запліднення вагітність завершується фізіологічним актом - пологами.

Дитина, яка народилася, наслідує від своїх батьків різні риси (колір волосся, очей, форму тіла, групу крові тощо). Основним субстратом передавання спадкової інформації є ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота), яка міститься в хромосомах, закладених у ядра статевих клітин. Нормальний хромосомний набір людини складається із 46 хромосом, об'єднаних у 23 пари: 22 пари соматичних хромосом (аутосом) і одна пара статевих. Статеві ознаки передаються за допомогою статевих хромосом, всі інші - за допомогою соматичних.