Психологія сексуальності - Діденко С.В. - 3.7. Копулятивний цикл

Дослідники сексуальності часто описують цикл сексуальної реакції людини, послуговуючись поняттям "копулятивний цикл", беручи за основу результати досліджень В.-Х. Мастерса та В. Джонсон.

Копулятивний (лат. сориlasio - тісний зв'язок) цикл - весь комплекс проявів, які спостерігаються у людини в процесі інтимної близькості.

Іноді це поняття вживають як синонім поняття "статевий акт", однак воно є більш містким, оскільки охоплює низку важливих проявів, порушення яких унеможливлює здійснення статевого акту.

Копулятивний цикл чоловіка

Основні реакції, які виникають під час копулятивного циклу в організмі чоловіка, поділяють на генітальні (ерекція статевого члена, підтягування мошонки, підіймання яєчок, збільшення їх у розмірах тощо) та позагенітальні (ерекція сосків, мимовільне скорочення деяких м'язів тулуба і кінцівок, зміна серцевого ритму і дихання, підвищення артеріального тиску тощо). Ці реакції спостерігаються упродовж усієї інтимної близькості, вони дуже різноманітні й охоплюють усі фізіологічні системи організму.

Закономірну послідовність розгортання копулятивного циклу із включенням усіх елементів, які забезпечують його фізіологічний перебіг, можна подати як процес, що має кілька стадій (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Типова крива копулятивного циклу чоловіка

На фоні стану попередньої нейрогуморальної готовності в мозку чоловіка виникає статева домінанта (лат. сіо-тіпапв - панівний) - усвідомлення статевого бажання, спрямованого на конкретний сексуальний об'єкт, формування поведінкової реакції на оволодіння ним. Для цього використовують мовний вплив, тактильне подразнення різних ерогенних зон. Так закінчується психічна стадія копулятивного циклу.

За відсутності перешкод для подальшого розгортання циклу на фоні нервового збудження виникає ерекція, яка відповідає за настання ерекційної стадії. Ерекцію використовують для інтромісії (введення члена в піхву) та виконання фрикцій, що означає початок копулятивної (фрикційної) стадії. На фоні фрикцій сильно підвищується сексуальне збудження, яке збігається за часом з виникненням еякуляції та настанням еякуляторної стадії. Услід за цим нервове збудження спадає, що сигналізує про завершальну рефрактерну стадію копулятивного циклу. У більшості чоловіків зрілого віку ця стадія починається з абсолютної статевої незбудливості, під час якої ніщо не може викликати ерекцію. Після періоду спокою абсолютна статева незбудливість переходить у відносну статеву незбудливість, за якою ерекція може наступити лише під впливом інтенсивної стимуляції.

За нормального копулятивного циклу зміна стадій є послідовною, а зв'язок між ними визначається за законом сумування подразників. Основним фізіологічним фактором, що визначає послідовність настання стадій, є висота порогів збудження центрів, що взаємодіють.

Копулятивний цикл жінки

У копулятивному циклі жінки також виокремлюють певні послідовні стадії (рис. 3.2). Після асиміляції факторів психічного порядку настає психічна стадія, діапазон якої сягає від усвідомлення бажання близькості до прийняття рішення про його здійснення. При цьому важливу роль відіграє ситуація, в якій перед жінкою постає питання про згоду на статеву близькість (наприклад, вона може погодитися на це із своїм чоловіком-алкоголіком, якщо він тверезий, чисто одягнений, подарував їй квіти та зробив низку компліментів). За адекватної стимуляції формується позитивна домінанта. На початку статевого життя вона триваліша, ніж із появою сексуального досвіду. Жінки із слабким або середнім темпераментом, яких більшість, під час попередньої любовної гри поводяться пасивно, мовчазно, сковані при звичайному зіткненні чоловічого і .жіночого тіл. Приблизно 1% жінок негативно ставиться навіть до поцілунків. Жінки із сильним темпераментом сильно збуджуються вже на початку любовної гри, практично в будь-який момент готові до статевого акту.

На сенсорній стадії підвищується чутливість ерогенних зон, виникає потреба в їхній стимуляції. Пестощі зовнішніх статевих органів сильно підвищують ступінь збудження. Ця стадія триває від остаточного прийняття рішення про інтимну близькість до появи генітальних реакцій.

Секреторна (любрикаційна) стадія характеризується локальними генітальними змінами, які свідчать про готовність статевих шляхів жінки до інтроїтусу та фрикцій. Вона завершується формуванням оргастичної манжетки й "обтисканням" статевого члена. Любрикація зберігається впродовж усього копулятивного циклу. Кількість слизової рідини значно збільшується у фазі оргазму, а при зниженні статевого збудження різко зменшується.

Кінцевий ефект сумації збудження полягає в настанні оргазму, який супроводжується характерними генітальними реакціями. Стадія, оргазму завершується при цілковитій фізичній розрядці та задоволенні психосексуальних потреб. Іноді відбувається кілька хвилеподібних піднесень і спадів збудження, які дають підстави стверджувати про мультиоргастичність (лат. птаНит - багато і о^ао ■ палаю пристрастю) жінки. Значне підвищення оргастич-ності, перехід оргазму у хвилеподібний свідчать про залучення глибинних структур мозку жінки, що підтверджують електроенцефалограми.

Рай дуальна стадія жіночого копулятивного циклу характеризується поступовим завмиранням збудження та зворотним розвитком генітальних змін. Вона триваліша, ніж у чоловіків, і може забезпечити повторне досягнення оргазму за відновлення еротичної стимуляції.

Більшість жінок сприймає статевий акт як кульмінаційний момент складних міжособистісних стосунків із чоловіком, фізичне і духовне злиття з ним, тому вони потребують завершальних пестощів, виявів ніжності, уваги та вдячності. Тільки за відповідного ставлення до себе чоловіка жінка почувається задоволеною.