Психологія сексуальності - Діденко С.В. - 4.3. Статевий темперамент

Статевий темперамент проявляється індивідуально, відповідно до соціальних умов, моральних настанов, міжособистісних стосунків партнерів. Він не залежить від конституції людини, однак біологічний (вроджений) і поведінковий (набутий) компоненти на ньому позначаються. Набуті якості часто мають вирішальне значення в типології статевої поведінки.

Статевий темперамент (лат. temperamentum - устрій, узгодженість) - сукупність наявних і резервних функціональних можливостей сексуальної поведінки людини, обумовлена сумарним впливом нервових, ендокринних, психічних імпульсів на статеві центри головного, спинного мозку і статеві органи.

Залежно від особливостей статевого темпераменту розрізняють чоловіків із: високим (сильним, максимальним) статевим темпераментом; середнім; помірним (слабким, мінімальним).

Складнішим є визначення статевого темпераменту жінок, оскільки на початку статевого життя зазвичай вони індиферентно ставляться до сексуальних контактів, а індивідуальні особливості сексуальної активності (надмірна сексуальна активність чи подальше індиферентне ставлення) виявляються у них пізніше. За статевим темпераментом їх також поділяють на жінок із: високим статевим темпераментом (відчувають оргазм завжди, із перших статевих контактів або після короткого періоду пристосування); середнім (відчувають оргазм приблизно в половині випадків); низьким (відчувають оргазм дуже рідко або ніколи його не відчувають). Жінки, які не відчувають оргазму, всеодно можуть отримувати задоволення від статевої близькості, яке є стимулятором їхньої сексуальної активності. У шлюбі такі жінки турботливі, ніжні дружини, нормально вагітніють, є лагідними матерями.

Поєднання статевого темпераменту чоловіка і жінки визначає статевий темперамент подружжя, етапи розвитку якого залежать від регулярного сексуального життя в шлюбі, що охоплює такі періоди:

а) подружня адаптація (психологічна, емоційна, сексуально-соматична);

б) дітонародження (активне, стабільне, регулярне статеве життя);

в) статева інволюція (згасання сексуальної активності). Цим періодам відповідають етапи розвитку статевого

темпераменту подружжя: формування; реалізація; зниження. Кожен з етапів характеризується певною інтенсивністю статевого життя, різною частотою і ритмом статевих зносин.

На формування, прояв, стимуляцію, пригнічення статевого темпераменту впливають поведінкові чинники, хворобливі стани, вікова перебудова організму.

Ритм статевої активності є явищем індивідуальним. Для одних осіб хаотичне статеве життя, дуже часті зносини або тривалі перерви можуть спричинювати негативні стани, для інших - така статева поведінка не має негативних наслідків. За вмілого, приємного для обох партнерів спілкування формуються позитивні сексуальнорольові рефлекси - чим більше вони закріплюються, тим активніше виявляється темперамент, гармонійнішим стає статеве життя. На прояв інтимних бажань, вияв симпатій і любовних почуттів впливають настрій, стан здоров'я, наявність почуття міри, тактовність. Особливу роль в інтимному житті партнерів відіграють еротичні символи (вербальні, невербальні), які можуть і стимулювати, і пригнічувати бажання.

Знижують сексуальну збудливість хворобливі стани, хоч деякі можуть підвищувати її. Захворювання, які суттєво впливають на статеву активність у період регулярного статевого життя і дітонародження, поділяють на такі групи:

1) вроджені аномалії (грец. аnomalia - відхилення) статевих органів, які затримують статевий розвиток, негативно впливають на прояви статевого темпераменту, викликають порушення дітородної функції;

2) набуті захворювання, які або призводять до порушення статевої активності, дітородної функції, або знижують статеву активність, особливо в періоди психоемоційного навантаження;

3) інтоксикації (лат. іп - префікс на позначення заперечення і грец. toxikon - отрута), негативна дія яких на статеву систему є різною за механізмом, але подібною за характером порушення сексуальної активності, репродуктивної функції;

4) травматичні ураження, особливо травми головного і спинного мозку, за яких статеві розлади залежать від ступеня та рівня ураження.

Суттєво впливає на статеву активність людини віковий чинник: з роками частота статевих зносин зменшується, а гострота відчуттів втрачається.

Загалом статевий темперамент є основою інтимного благополуччя, однак не самим благополуччям. Важливими умовами досягнення сексуальної гармонії також є фізичне і психічне здоров'я, знання етики, гігієни, культури й мистецтва інтимних стосунків. Обізнаність з питаннями міжособистісних взаємин допомагає адекватно регулювати прояви свого статевого темпераменту.

4.4. Основні форми статевого життя людини
Сексуальні фантазії
Мастурбації
Дитяча мастурбація
Чоловіча мастурбація
Жіноча мастурбація
Сексуальні ексцеси як сексуальний феномен
Умовно-фізіологічний ритм як сексуальний феномен
Сексуальна абстиненція як сексуальний феномен
4.5. Нетипова сексуальна поведінка
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru