Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Дитяча мастурбація

Мастурбацією починають займатися в грудному віці (в перші 15-19 місяців життя), коли як хлопчики, так і дівчатка досліджують своє тіло, удаючись до самостимуляції зони геніталій, одержуючи при цьому задоволення.

Особливого значення мастурбація набуває на фалічній стадії розвитку дитини. На фоні нормального розвитку вона проявляється як чуттєве, потішне заняття. Дитина вдається до неї, переживаючи тривогу, стрес, самотність. Дитяча мастурбація не шкідлива ні фізично, ні психологічно. Однак, набувши нав'язливого характеру, вона діє як дистрес (стрес, який негативно впливає на організм, може розладнати поведінку людини), виснажуючи психічні та фізичні ресурси дитини.

Способи дитячої мастурбації різноманітні: руками, предметами; тертям об край стільця; розкачуванням, сидячи на лавці чи лежачи на животі; стискування стегон тощо. Цей процес може тривати від кількох хвилин до півгодини, втішаючи дитину. Активна фаза сексуального збудження супроводжується зосередженістю на самостимуляції. Розрядка дає відчуття комфорту, задоволення, розслаблення.

Дослідники виокремлюють дві причини ранньої мастурбації.

1. Стан тривоги, зумовлений дефіцитом батьківського тепла, образами, зневагою до інтересів дитини. Таких дітей називають нещасливими істотами. Дискомфортні переживання підштовхують їх до пошуку втіхи у власному тілі.

Згідно із сучасними даними, активізує сексуальність дитини та набуття нею досвіду чуттєвості емоційна депривація - позбавлення емоційних контактів з дорослими.

Тому мастурбація досить поширена серед дошкільнят, старших за віком дітей, які тривалий час виховуються в дитячих будинках або, виховуючись у родині, перебувають у стресогенному оточенні. Російські вчені Д. Ісаєв та В. Каган причинами дитячої мастурбації вважають низьку чутливість до подразників, надмірні, перезбуджувальні пестощі тіла дитини, фрустрацію її потреб, тривожність. Здебільшого дошкільна мастурбація зникає, а самостиму-ляція в підлітковому віці не пов'язується з раннім дитячим досвідом.

2. Пізнання дитиною власного тіла. Малюк раптом відкриває для себе, що, спускаючись по канату або піднімаючись по ньому, він отримує приємні відчуття в зоні геніталій, а катання на велосипеді супроводжується станом, який хочеться пережити ще раз. Розкачування на гойдалках, їзда верхи та багато інших занять можуть відкрити для дитини чутливість певних ділянок тіла, викликати свідоме бажання спробувати досягти приємного збудження за допомогою маніпуляцій зі статевими органами.

Відомі також приклади пробудження чуттєвості внаслідок порушення гігієни тіла - прямого подразнення геніталій або близьких до них зон тіла при інфекційно-соматичних захворюваннях, а також при носінні тісного одягу.

Донедавна мастурбацію дітей дошкільного або доиубер-татного (до настання статевого дозрівання) віку оцінювали однозначно негативно* Тепер дитяче самозадоволення розглядають частіше як позитивне явище. За твердженням 3. Фройда, завдяки маніпуляції з геніталіями дитина набуває досвіду еротичної чутливості, закоханості у власне тіло, що в майбутньому допомагає виробленню здатності отримувати тілесну насолоду. Сучасні психологічні дослідження підтверджують нешкідливість мастурбації для дитячого організму, дають підстави вести мову про неї як норму в сексуальній поведінці дитини, за винятком випадків, що супроводжують психічні розлади, проявляються в демонстративній, брутальній, імпульсивній чи нав'язливій формі.

Психотерапевтична робота з чоловіками і жінками, які мали проблеми з реалізацією сексуальної функції в дорослому віці, свідчить, що багато з них мало в дитячі роки конфлікти з батьками через мастурбацію. Оскільки мастурбація певною мірою розвиває сексуальні відчуття, розуміння власного тілесного Я, оцінювати її роль у психо-сексуальному розвитку дитини можна лише з огляду на те, чи не викликає вона почуття провини, сорому, чи не створює додаткових етичних проблем для інших людей.

Дорослому, який помітив прояви онанізму дитини, ваясливо зорієнтуватися в його спонуках та особливостях перебігу - епізодичності чи регулярності, нав'язливості чи довільності. Це необхідно для усунення можливих стресо-генних чинників в оточенні дитини, які спонукають її шукати насолоду в генітальній зоні. За необхідності маленьких дітей легко відволікти від самостимуляції грою або іншими видами занять.

Із збільшенням кількості гонадних гормонів у пубертатному періоді генітальне стимулювання стає керованим.