Психологія сексуальності - Діденко С.В. - Психосоматичні розлади дітородної функції жінок

Захворювання і функціональні порушення статевої системи, також неспецифічні захворювання або порушення інших систем можуть спричинити жіноче безпліддя.

Воно буває первинним (жінка ніколи не була вагітною) і вторинним (жінка була вагітною, але надалі завагітніти не може).

З огляду на особливості виникнення розрізняють: фізіологічне безпліддя - неможливість завагітніти у період до статевого дозрівання, клімактеричний період, безпліддя під час вагітності та годування дитини; безпліддя під час вагітності є абсолютним, решта випадків фізіологічного безпліддя є відносними (наукові дані засвідчують випадки вагітності в ці періоди).

До захворювань і функціональних порушень статевої системи зараховують піхвові, маткові, трубні та яєчникові розлади.

Піхвові порушення - дефекти й аномалії входу до піхви або безпосередньо в її порожнині, які заважають нормальному статевому акту, зумовлюють швидке витікання сперми з піхви. До них належать різноманітні запальні та інші захворювання піхви, що змінюють хімічну реакцію її середовища, життєздатність сперматозоїдів, які туди потрапили.

Серед мат нових порушень розрізняють вроджену недорозвиненість матки, ненормальне її розташування, пухлини і запальні процеси. Вроджена однорога, дворога матка і матка з перегородкою не перешкоджають виникненню вагітності, однак спричинюють викидень, а при гіпоплазії (недорозвиненості) матки - самовільне переривання вагітності.

Трубні порушення - цілковите або часткове перекриття маткової труби, що спричинює її непрохідність. Здебільшого їм передують різні за інфекційною природою запальні захворювання матки та її придатків (туберкульоз, гонорея, стафілокок та ін.).

До яєчникових порушень зараховують розлад дозрівання, виходу яйцеклітини з тканини яєчника і виділення статевих гормонів. На це впливають органічні захворюваня яєчників (кіста, пухлини, запалення й інфекції), рентген- і радіоопромінювання, вроджені захворювання (синдром Штейна - Леванталя, Шерешевського - Тернера).

Психосоматичні розлади дітородної функції жінок

Крім соматичних захворювань, жіноче безпліддя може бути наслідком дії психогенних факторів. Зокрема, фригідність і вагінізм є основою відносного психосоматичного безпліддя - стерильного шлюбу за відсутності патологічних змін, що перешкоджають зачаттю і нормальному виношуванню плоду. Основними його причинами, крім розладів ерекції та еякуляції, обумовлених негативними емоціями чоловіка (при підтвердженні його здатності до запліднення), є певні функціональні порушення в організмі жінки: функціональні розлади овуляції, які виникають унаслідок порушення регулятивного впливу гіпоталамічно-гіпофізарної системи за відсутності органічного ураження або аномалій розвитку яєчників, гіпофіза, щитовидної залози та інших залоз внутрішньої секреції.

З афективними порушеннями пов'язані деякі форми вторинного безпліддя - неможливості запліднення після вагітності, що патологічно розвивалася або драматично завершилася. Чим важчою була психічна травма, тим сильніший страх безпліддя, вища ймовірність подальших розладів.

Поширеним розладом менструального циклу є психогенна аменорея (грец. а - префікс із наченням заперечення, теп - місяць і гпеб - течу) - припинення менструацій протягом 6 місяців і більше за функціональної гіпота-ламічної недостатності. Залежно від її причин розрізняють психогенну аменорею (виникає внаслідок гострих стресових ситуацій) та аменорею за нервової анорексії (виникає після психічних травм). Як правило, психогенна аменорея спричинена важкими психічними травмами, переляком, субдепресивними і депресивними станами, спровокованих різкою зміною життєвого стереотипу, патологічно забарвленою ідеєю материнства (страх безпліддя або вагітності).

Прикладом психогенної аменореї є розлад менструального циклу у жінок під час війн, перебування у концтаборах, тюрмах, трудових таборах. Так, у концтаборі смерті "Освенцим" аменорея спостерігалася у 100% жінок.

Медикам найчастіше доводиться мати справу з проявами вторинної аменореї, що виникає через конфліктний розвиток особистості, особливо - амбівалентне ставлення до своєї жіночої ролі, навіть спростовування власної жіночості (нервова анорексія).

Функціональна психогенна аменорея, особливо у жінок після ЗО років, може бути основою синдрому уявної (помилкової) вагітності - переконаності у власній вагітності, для підтвердження якої жінка знаходить усе нові "аргументи". Зокрема, англійська королева Марія Тюдор перебувала у вираженому депресивному стані після уявних пологів через відсутність законного престол онаслідни-ка. Найчастіше цей синдром вражає самотніх, овдовілих жінок або жінок, що проживають ізольовано. За психогенної аменореї у них виникають болісні сумніви щодо можливості завагітніти, які в афективному стані змінюються переконаністю у власній вагітності.

Клінічна картина синдрому уявної вагітності включає не тільки припинення менструацій, й зовнішні ознаки вагітності: блювання, нудоту, виділення молозива з грудей, посилення пігментації молочних залоз, збільшення живота тощо. Ці симптоми іноді є настільки помітними, що вводять в оману лікаря при першому обстеженні. Ідея материнства може набувати характеру марення, а синдром уявної вагітності - формуватися на фоні психопатологічної симптоматики.

За уявної вагітності буває дуже складно здійснювати вербальну психотерапію, оскільки такі особи непохитні і категорично переконані у наявності зародка.