Під задовільною моделлю розуміють таку, яка дозволяє відрізняти типи особистостей, виходячи з їх слів і вчинків, які, у свою чергу, обумовлені тим або іншим способом опрацювання інформації. Слова і вчинки мають виконувати функцію адаптації (співорганізації) з зовнішнім природним та соціальним світом.
Для виконання цієї функції свідомість людини повинна виконувати як стратегічні, так і тактичні завдання. При цьому, як засвідчує практика, перші завдання доводиться вирішувати набагато частіше. Не зважаючи на це, помилки, що допускаються при розв'язанні стратегічних задач, несуть набагато серйозніші негативні наслідки. Тому питання стратегії повинні вирішуватись здібностями, вищими за рангом, аніж питання тактики. Важливо врахувати, що у даному процесі повинні приймати участь усі вісім елементів свідомості, що окреслені В СОЦІОНІЦІ.
Це є необхідною умовою для виживання людини в автономному режимі. Вісім елементів свідомості ранжовані за критерієм здібностей, ступенем ефективності опрацювання інформації. Отже, потрібно визначити різноманітні рівні свідомості. Відповідно до елементів свідомості, таких рівнів повинно бути вісім. Кожен з елементів, розташований на чітко визначеному рівні, виконує відповідну функцію.
Психічна функція - це здатність людини з особливим вмінням розбиратися в одному з аспектів інформаційного потоку.
Однією з функцій світ найповніше сприймається людиною, а іншою - людина найактивніше впливає на світ.
Представимо блоки свідомості, кожен з яких містить по два елементи (табл. 15.4).
Перший блок призначений для виконання творчих функцій, що характеризується високою ефективністю опрацювання інформації. Назва блоку обумовлена тим, що механізм його роботи зорієнтований на пошук нестандартних рішень. Другий блок, навпаки, зорієнтований на прийняття і використання сталих норм вирішення завдань. Тому елементи, що його формують, потребують значних енерговитрат для їх активізації.
Два наступних блоки виконують функції життєзабезпечення. В них також має місце різниця в ефективності опрацювання інформації, що зовнішньо виражається у визначеній реакції на ту або іншу життєву ситуацію.
Таблиця 15.4
РОЗПОДІЛ ЕЛЕМЕНТІВ ЗА РІВНЯМИ СВІДОМОСТІ
Питання, що вирішуються | Рівні елементів свідомості | Найменування функцій | Ступінь ефективності опрацювання інформації |
Блок вирішення стратегічних завдань | 1 | Програмна | Високий - людина впевнена у правильності опрацювання інформації |
2 | Реалізаційна | Високий - людина діє з упевненістю | |
Блок контролю рішень стратегічних завдань | 3 | Контактна | Середній - людина має сумніви щодо правильності опрацювання інформації |
4 | Мобілізаційна | Низький - людина постійно проявляє невпевненість щодо правильності опрацювання інформації | |
Блок контролю тактичних завдань (контроль щоденної праці) | 5 | Сугестивна (навіювання) | Низький - людина висуває претензії та жаліється на нечіткість отриманої інформації |
6 | Активаційна | Середній - людина проявляє невпевненість | |
Блок виконання тактичних завдань (щоденна праця) | 7 | Контролююча | Високий - людина слідкує і дає поради щодо цієї складової |
8 | Демонстративна | Високий - людина працює впевнено |
Для орієнтації в особливостях соціотипу потрібно знати структуру всього блоку свідомості, що опрацьовує інформацію. Розглянемо структуру блоку творчості (вирішення стратегічних задач і їх контролю) і блоку щоденної праці (вирішення тактичних задач і їх виконай-ня) [7].
При цьому врахуємо наступне. У представників раціонального типу "першими" є раціональні функції (логіка або етика), а у ірраціональних - ірраціональні функції (сенсорика або інтуїція). Якщо перша функція раціональна, то друга - ірраціональна (табл. 15.5).
Таблиця 15.5
У екстравертів на перше місце займають "чорні" функції, а друге - "білі"; у інтровертів - навпаки.
Відтак можна визначити, що вищезазначені символьні позначення типів і є елементарною моделлю соціотипу.
Щоб людина могла отримати інформацію з усіх складових інформаційного потоку повинні бути, по-перше, усі вісім елементів пізнання. А по-друге, повинні бути як екстравертні, так і інтровертні елементи. У такому випадку функції пізнання будуть володіти цінністю виживання в природному і соціальному середовищі.
Найпростіша модель складається з двох елементів: програмного і творчого. Функція програмного елементу адекватно відтворює інформацію про навколишній світ і має домінуючий вплив на сутність типу. Функція творчого елементу виконує роль інструменту творчого впливу на навколишній світ. Перша і друга функції не можуть бути "одного кольору". Це правило відображає, що у соці-отипі дотримана певна рівновага екстравертної й інтровертної установок.
Можливі лише шістнадцять комбінацій з 4-х екстравертних і 4-х інтровертних елементів. Кожна з цих комбінацій являє собою соціоні-чну модель особистості (модель соціотипу). Різноманітна їх послідовність означає одночасно різний ступінь ефективності переробки інформації за різними складовими. Таким чином різні структури блоку свідомості обумовлюють особливості соціотипів.
Запропонований опис моделі соціотипу можна спростити, якщо врахувати, що перші два елементи задають суворо визначену структуру блоку свідомості. Якщо використати такі ознаки типів, як:
Extraverted (E) - екстравертний;
Sensing (S) - сенсорний;
Thinking (T) - думаючий;
Judging (J) - розсудливий;
Introverted (I) - інтровертний;
iNtuitive (N) - інтуїтивний;
Feeling (F) - чуттєвий (відчуваючий);
Perceiving (P) - імпульсивний.
Використавши позначення елементів у вигляді латинських букв, отримаємо наступні моделі. Для зручності запам'ятовування вкажемо назву соціотипу та псевдонім (ім'я відомої особистості, літературного героя):
Таблиця 15.6
ОСНОВНІ ОЗНАКИ СОЦІОТИПІВ
Ознаки | Скор.позн. | Псевдонім | |||
раціональність | логіка | сенсорика | екстраверсія | ЛСЕ | Штірліц/Холмс |
інтроверсія | леї | Максим Горький | |||
інтуїція | екстраверсія | ЛІЕ | Джек Лондон | ||
інтроверсія | ЛІІ | Робесп'єр/Декарт | |||
етика | сенсорика | екстраверсія | ЕСЕ | Гюго | |
інтроверсія | ЕСІ | Драйзер | |||
інтуїція | екстраверсія | ЕІЕ | Гамлет | ||
інтроверсія | ЕП | Достоєвський/ Доктор Ватсон | |||
ірраціональність | сенсорика | логіка | екстраверсія | СЛЕ | Жуков/ Македонський |
інтроверсія | СЛІ | Габен | |||
етика | екстраверсія | СЕЕ | Наполеон/Цезар | ||
інтроверсія | СЕІ | Дюма | |||
інтуїція | логіка | екстраверсія | ІЛЕ | Дон-Кіхот | |
інтроверсія | ІЛІ | Бальзак | |||
етика | екстраверсія | ІЕЕ | Гекслі | ||
інтроверсія | ІЕІ | Єсенін | |||
З метою уточнення соціоніка застосовує ще одну ознаку - "пози-тивізм-негативізм".
Позитивістам властива схильність акцентувати увагу на позитивних моментах будь-якої справи, прихильно ставитися до нових ідей, перебувати у пошуках чогось нового, цікавого, нового, несподіваного, вірити у можливість вирішити найскладніші проблеми.
Негативістам властива більша обережність щодо нових речей, вони більш консервативні, краще бачать проблеми і можливі "глухі кути" розвитку.
Так, відповідно до обрано форми позначень, до позитивістів належать такі соціотипи: "Дон-Кіхот", "Гюго", "Достоєвський" ("Ватсон"), "Габен", "Джек Лондон", "Цезар" ("Наполеон"), "Єсенін", "Максим Горький".
До негативістів належать: "Гекслі", "Дюма", "Штірліц" ("Холмс"), "Робесп'єр" ("Декарт"), "Гамлет", "Жуков" ("Македонський"), "Драйзер", "Бальзак".
Перед тим як продовжити визначення основних положень соціоніки, необхідно викласти такі вагомі положення.
Багато людей не роблять предметом уваги своє психічне життя. Водночас, сучасний ритм життя потребує все більшого перебування у стані спілкування, приділення уваги узгодженості, впорядкування різних питань. Для цього потрібно володіти багатоманітними способами спілкування. Відсутність такого вміння веде до зростання емоціональних навантажень, внутрішньої напруги.
У такому разі знання особливостей мислення і поведінки соціоти-пів суттєво полегшує прогнозування емоційних реакцій і вчинків на ті чи інші висловлювання, ситуації.
Наведемо певні поради, що допомагатимуть у зазначеній ситуації, у формі таблиці, в якій вкажемо за 8-ма елементами блоку свідомості бажане навантаження з обробки інформації (табл. 15.7).
При такому навантаженні людина взаємодіє з оточуючим середовищем в оптимальному енергозберігаючому режимі. Це не означає, що людина не може виконувати інші завдання, - може, але в такому разі їй доведеться понести значні енергозатрати, що не може тривати безкінечно довго.
Відтак, чим більше видів навантажень будуть відмінними від норми, що обумовлює приналежність до соціотипу, тим більше людина потребуватиме витратити зусиль для вирішення поставлених завдань. Зрозуміло, що у кожного соціотипу своя норма за видами навантажень. Щоб її визначити, необхідно знати належність людини до визначеного соціотипу, рівень її професійної підготовки. Знаючи бажане навантаження за елементами блоку свідомості, ситуацію щодо спілкування можна зробити комфортнішою в психологічному розумінні. Це допоможе попереджувати назріваючі конфлікти, дозволить використовувати сильні сторони особистості.
Знання соціоніки є психологічною підготовкою для виконання вимог психогігієни. В загальному вигляді ці вимоги зводяться до створення і підтримки оптимальних умов функціонування психіки. На сьогоднішній день дотримання психогігієни є актуальним завданням для кожного. Відповідно до наявних даних, у нашій країні зареєстровано понад 5 млн. людей із різними формами психічних захворювань. Невизначеність суспільно-політичної та економічної ситуації значно актуалізує проблему формування знань з психогігієни, що передбачає, зокрема, і знання особливостей функціонування власної психіки і психіки тих, із ким людина проживає і працює.
Таблиця 15.7
РОЗПОДІЛ ВИДІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ СВІДОМОСТІ
№ елементу | Що можна і потрібно щодо складових і аспектів за елементами блоку свідомості | Чого не можна щодо складових і аспектів за елементами блоку свідомості |
1 | Давати складні завдання з аналізу інформації та ситуацій, хвалити, захоплюватись, обговорювати, шутку-вати, критикувати, давати розпорядження, вказівки | Залишати без інформаційного навантаження |
2 | Давати складні завдання, що вимагають нестандартних рішень, хвалити, захоплюватись, обговорювати, шуткувати, критикувати, давати розпорядження, вказівки | Залишати без навантаження, не вимагати рішень, не дозволяти виказувати думку |
3 | Турбуватися, показувати приклад щодо прийнятих у суспільстві стереотипних реакцій | Критикувати, жартувати, обговорювати, звертати увагу, давати завдання, жалітися, давати розпорядження, вказівки |
4 | Доручати найпростіші завдання, щодо яких у даної особистості є стереотипи поведінки та стандартні рішення дії, піклуватися | Критикувати, жартувати, обговорювати, доручати нестандартні завдання |
5 | Жалітися, радити, рекомендувати прості завдання з аналізу інформації та ситуації, за якими є стереотипні рішення, обговорювати. | Критикувати, доручати складні завдання, що не мають стандартних рішень; елемент до жартів байдужий |
6 | Жалітися, радити, рекомендувати, давати прості завдання, що мають стандартні рішення | Критикувати, доручати складні завдання, що не мають стандартних рішень; елемент до жартів байдужий |
7 | Доручати складні завдання з аналізу ситуацій та інформації, радити, рекомендувати, вимагати; критика допускається лише позитивна, конструктивна | Доручати завдання, що потребують творчого рішення; виказувати негативну критику, критикувати здібності і можливості особистості |
8 | Доручати складні завдання для прийняття рішень та дій, що вимагають точності і охайності, але при цьому оговорювати умови виконання робіт; дякувати за виконання роботи | Доручати завдання, що потребують творчого підходу та рішення; виказувати негативну критику дій і здібностей особистості; залишати без подяки за виконану роботу. |
Вивчивши опис всіх шістнадцяти типів, у практичній діяльності можна навчитись визначити їх у житті. У представників етичного типу особистості це виходить скоріше, але й "логікам" ця задача цілковито по силам. Витрачені зусилля виправдаються - замість чорно-білого сприйняття, однозначних оцінок (ця людина - добра, а ця - погана), світ людей буде представлений у кольорах, в усій різноманітності. Адже немає хороших і поганих людей - є непорозуміння один одного. Зрозумівши устрій людського суспільства, можна немовби "піднятися над ним", осягнути розумом місце людини у ньому і звірити особисті прагнення з призначенням, яке вклала у людину природа.
15.3.1. Соціотип "Дон Кіхот"
15.3.2. Соціотип "Дюма"
15.3.3. Соціотип "Гюго"
15.3.4. Соціотип "Робесп'єр"
15.3.5. Соціотип "Гамлет"
15.3.6. Соціотип "Горький"
15.3.7. Соціотип "Жуков"
15.3.8. Соціотип "Єсенін"
15.3.9. Соціотип "Наполеон"