Психологія управління - Ходаківський Є.І. - 15.3.4. Соціотип "Робесп'єр"

Логіко-інтуїтивний інтроверт ( ЛИ, INTJ) - "Робесп'єр" (або, часом, "Декарт") (рис. 15.5).

Характерні риси типу: 4.1. Зовнішні ознаки:

o фігура і осанка: фігура, переважно, худорлява, астенічна. Характерно витягнуте тіло, довгі кінцівки. Фігура прогинається назад, живіт дещо випнутий. Намагається бути у гарній фізичній формі.

o обличчя: характерне аскетичне, астенічне обличчя. Сама будова обличчя своєю незграбністю, поєднання значних частин обличчя (ніс) із малими (підборіддя), а також вилицями і надбрівними дугами часто нагадує середньовічні профілі. На відстані вираз обличчя завжди сприймається як цілковито беземоційний, суворий, похмурий. Колір обличчя, як правило, блідий, безкровний. Чоловіки цього типу тяжіють до коротких стрижок.

o невербальні компоненти: хода невпевнена, дещо виляюча. Іноді складається враження, що не знає, куди йти. У хвилини збудження дійсно кидається із боку в бік, наче навпомацки прокладаючи шлях у просторі. У прояві почуттів стриманий.

o манера одягу: в цілому невимогливий щодо одягу; носить гармонійний, строгий одяг. Свій стиль знаходить не відразу. Чоловік одягається неяскраво, переважно у темні відтінки, не бажаючи притягати до себе зайвої уваги. Проте, характерні коливання в стилі одягу. Іноді кидається зі скрути в скруту: то наряджається за модою, то з'являється в "трапезному" вигляді. Стиль одягу жінки можна назвати французьким - простежується підкреслена оригінальність, нестандартність, бажання виділитися. Якщо одягнутий не функціонально, не належним для ситуації чином, почуває себе дискомфортно.

4.2. Манера спілкування.

У контактах обережний. З незнайомими людьми поводиться дуже стримано, коректно, дотримуючись психологічної відстані. Ініціативу першим не проявляє. У спілкуванні - дуже обережний. Малокомуні-кабельний, складно налагоджує відносини з людьми.

Мова чітка, логічна. Матеріал викладає дуже якісно. Є схильність до підкреслення інтонацією та наголосом найбільш значимих слів. Як правило, спочатку викладає абстрактні положення, а потім наводить конкретний приклад, що ілюструє або підкріплює думку. Можливий і зворотній порядок: спочатку наводиться ряд прикладів, а потім іде узагальнений висновок.

Логіка мови, особливо коли відстоює певні ідеї під час суперечки, дуже жорстка, категорична. Зайві подробиці завжди відрубає, - цікавлять лише загальні закономірності.

Під час бесіди або виступу проявляє емоційність, яку спочатку важко запідозрити. Емоції, по мірі збудження, набувають сильного, драматичного характеру. Очі спалахують фанатичним блиском. Проте, намагається поводитись підкреслено коректно.

Бесіду підтримує лише тоді, коли вона йому цікава. Свою точку зору щодо байдужих йому запитань не висловлює. Робить зусилля, щоб поводитися привітно, входити у тісний контакт.

4.3. Особливості поведінки.

Уважно ставиться до людей, завжди дає їм можливість висловитися, адже вважає, що кожна людина володіє певними здібностями, - у крайньому випадку, намагається не заважати розкрити їх. Дуже терпимий щодо інших точок зору, лояльний щодо чужих недоліків. Не відвертається від жодної пропозиції, намагається перевірити все на справі. Не любить дискусій і тертя у колективі.

Характерна риса - велике прагнення до незалежності. У діловій активності прагнення до незалежності поєднується з почуттям відповідальності.

У поведінці сухий і стриманий, може бути й авторитарним. Прихильник дисципліни і порядку, що базовані не на адміністративному тиску, а на совісті, обов'язку, особистій відповідальності. Цінує справедливість. Справу ставить вище за особисті інтереси і відносини.

Ніколи не виставляє свій життєвий стан, живе своїми інтересами; правила чи накази, що його не задовольняють просто ігнорує. У поведінці дуже замкнутий: не розповсюджується ані щодо власних справ, ані щодо приватного життя, - з боку може здаватися, що воно зовсім відсутнє.

Більшості людей не зрозумілий і від нього намагаються тримаються на відстані.

Аналітик, володіє розвинутою логікою. Не любить робити декілька справ одночасно - вміє концентруватися на головному, відставляючи у бік все другорядне. Цілеспрямований і наполегливий, завжди виконує взяті зобов'язання. Вміло розподіляє заходи у часі та виконує все заплановане у визначений термін. Відтак, не терпить, коли його відволікають несвоєчасними чи пустими для нього розмовами і візитами.

Ерудит, проте у своїй вузькій області.

Недовірливий щодо нових ідей, але повіривши у них, стає їх поступовим прихильником. Йому складно що-небудь нав'язати, нелегко переконати. Не є заручником власних настроїв.

Не любить ходити по інстанціям, підписувати папери, добиватися будь-чого. Його дратує тяганина і пусте витрачання часу та сил.

Невимогливий, а часто і байдужий щодо їжі й її оформлення. Захопившись роботою, відмовляється від обіду. В побуті скромний, погоджується задовольнятися мінімумом зручностей. Взагалі, побутовими проблемами займається неохоче. Не слідкує за станом здоров'я.

Часто має захоплення, яких фанатично дотримується протягом тривалого часу. При цьому йому байдуже, що про нього говорять оточуючі.

В емоційній сфері - "ведений". Тип "кабінетного вченого".

4.4. Основні функції (формула типа).

Найсильніша, програмна функція - логіка відносин, - що надає розсудливості, логічності, навіть в емоційно-етичних питаннях. У зв'язку з цим, навіть у відносинах орієнтується не на симпатії й антипатії, а на категорії, що основані на розумі: справедливість, рівність, доцільність. Вміє переконливо викладати власні думки, будувати схеми і концепції, пов'язувати окреме з цілим. Добре бачить можливості систем, формальних моделей і концепцій; дає об'єктивну оцінку їх потенціалу. Розробивши загальну систему, конкретизує її, наближає до практики; правильність цієї системи визначає за її внутрішньою логічною несуперечливістю. Формальні рамки системи легко видозмінює. Любить компактну, максимально зжату інформацію, хоча може розгорнути її до необхідних обсягів.

Творча функція - інтуїція можливостей - примушує використовувати першу функцію, а саме логіку, для вирішення абстрактних, теоретичних проблем. Відтак, намагається покращити чи доповнити будь-яку теорію чи розробку, опрацювати альтернативні ідеї, доповнити пропущені ланцюги системи, що його цікавить. Ідеї до нього приходять інтуїтивно. Логіка - лише засіб оформлення інтуїтивно отриманої інформації. Володіє здатністю до мозкового штурму, розмірковує досить незалежно; глибоко проникаючі в об'єкт дослідження, розібравшись у проблемі, навіть у заплутаній і нечіткій, вишукує скриті взаємозв'язки, висуває принципово нові рішення - нестачу фактів заміняє уявою.

Рольова функція - етика відносин - проявляється у намаганнях встановити нормовані, регламентовані уявленнями справедливості, відносини. Невпевнений в істинному ставленні людей до нього. Цінує ті відносини, що уже склалися, - не буде розривати їх, за винятком тих, що вже себе вичерпали; зберігає ту систему відносин, з якою звикся.

Четверта, больова функція - вольова сенсорика - робить його надмірно сприйнятливим до грубощів, критики та тиранії з боку оточуючих. Відносини між людьми оцінює за ступенем їх легкості і невимушеності. Прагне до простих, демократичних відносин, - складні, напружені відносини забирають у нього сили, роблять пасивним. М'яка і не злоблива людина, не володіє пробивною силою. Гостро потребує незалежності, територіальній самостійності. Не вміє підпорядковувати людей, погано відстоює власні, повсякденні інтереси. У критичній ситуації нерішучий і неповороткий; хоча і зберігає холоднокровність, проте потребує підказки, що і як робити. Ігнорує насилля, силовий тиск. Дуже врівноважений і витриманий. Від нього нічого не можна домогтись примусом.

Сугестивна функція - етика емоцій. У питаннях, що пов'язані із забезпеченням психоемоційного фону, робиться досить піддаваним переконанню. Звдячністю сприймає емоційну підтримку і ухвалу з боку партнера. Його розслаблюють і заспокоюють дружність, позитивні емоції - із задоволенням відгукується на них, стає комунікабельних і дотепним. Близьким людям намагається дарувати радість. На короткій дистанції - привітний. Свій оптимістичний настрій передає партнеру.

Шоста функція - сенсорика відчуттів. Відчуває гостру потребу, щоб хтось постійно задовольняв його сенсорні потреби і піклувався про здоров'я, відпочинок. Коли його побутові і матеріальні проблеми вирішені, його енергійність зростає - береться за вирішення тих завдань, які були відкладені на "кращі часи". Відповідно, у разі, коли його оточує дискомфорт, - відбувається накопичення ним негативних емоцій. З часом його терпіння може не витримати, а те, що "накопичилось", - вийти назовні.

Сьома функція - логіка дій. Особливої уваги питанням, що пов'язані з алгоритмом, детальним опрацюванням справ сьогоднішнього дня, не приділяє, - проте доти, доки це не суперечить логіці розвитку перспектив його справи. Позитивно оцінює перспективи розвитку нових кампаній і підприємств. Може порадити, як налагодити звичайну сміливу справу, та що необхідно зробити для її успіху. Проте сам діловитістю і підприємливістю не відрізняється. Коливається щодо ділової активності, довго розмірковує, перш ніж на щось зважитись. Тому, то надмірно обережний і бездієвий, то, навпаки, йде на ризик, сподіваючись на везіння. У конкретній справі то старанний, то поспішає швидше її закінчити і перейти до наступної. "Сирий" результат не викликає у нього занепокоєння: якщо потрібно, в подальшому може повернутися назад і переробити. У сфері, що його цікавить, хоче знати, як діють люди, за якими технологіями працюють. На підставі цієї інформації вирішує, як працювати самому. Але надбані трудові навички швидко втрачає.

Восьма функція - інтуїція часу. Дає ввічливі поради оточуючим відносно своєчасності чи несвоєчасності якої-небудь справи, її доцільності у даний момент, орієнтації у потоці часу. Відчуває свою залежність від плину часу. На зустрічі і різного роду заходи приходить вчасно. Пишається своєю пунктуальністю і організованістю: вміє так розрахувати свої сили, щоб намічену роботу завершити точно у визначений термін (хоча до початку роботи підходить із запізненням, тому ближче до завершення прискорює темп, через що страждає обсяг чи якість роботи). Шукає такі методи роботи, як дозволяють зекономити час; дуже не любить, коли час витрачається без користі. Попереджає по свою зайнятість, про наявність багатьох справ, які не можна відкласти. Над ним воліє доля, яку він не здатний змінити. У нього вдало виходять лише ті справи, які він розпочинає вчасно. Швидко забуває про минулі невдачі, проте й від майбутнього нічого не очікує.

4.5. Рекомендації.

а) У роботі не потрібно примушувати його робити що-небудь проти його бажання, уникати вольових інтонацій, проте говорити переконливо. Краще терпляче зацікавлювати його справою, пояснивши її користь.

б) Ефективні засоби мотивації: похвала його здатності і чуйності до людей; переконання, що такий розумний працівник може виконати будь-яке завдання, з усім справитися, і саме його участь є абсолютно необхідною, інакше справа не дійде до свого логічного завершення; якщо він все вірно виконуватиме - його будуть хвалити і поважати. Статус, прагнення виділитися, зробити кар'єру для нього є другорядними.

в) Потрібно розвивати у ньому уважність, особливо у разі зарахування до кадрового резерву, виконання відповідальніших завдань.

г) Слід пам'ятати, що від нього не слід очікувати, а тим більше вимагати, "пробивних" якостей, великої практичності та мобільності, чуттєвості та тонкого підлаштування до співрозмовника, якісного виконання нецікавої, рутинної роботи.

д) Потрібно ним "опікуватись", спільно тренувати силу волі та віру у власні сили, привчати відстоювати власну точку зору, призвичаювати до комунікації з іншими людьми, дипломатичності у взаємовідносинах з ними.

е) Оптимальним є спокійний режим роботи, "у своєму темпі", що дозволяє обмірковувати логічні питання, при цьому робота має бути цікавою для самого виконавця (на рівні задоволення власної допитливості). Бажано допомогти йому облаштувати робоче місце, адже він мало піклуватиметься про нього, - комфорт підвищує його працездатність і настрій.

4.6. Сфера діяльності / рід професій: науково-дослідницька, концептуальна і аналітична діяльність (аналіз складних явищ і об'єктів), розробка нових ідей для практичного застосування; системний аналіз, побудова схем, конструкцій і класифікацій; висування концепцій; точні науки: техніка, конструювання, інженерія, програмування - все, що пов'язано з розрахунками; викладання природничих наук; психоаналіз; письменництво; адвокатська справа; реорганізація бізнесу; ме-неджер-"вічний студент", здатний займати високі керівні посади.

4.7. Характеристика, як керівника: керівник-об'єктивіст. Найкраще вирішує ключові стратегічні завдання. Генератор ідей,

головну увагу приділяє глобальним проблемам. Для нього важливі перспективні досягнення, аніж результат поточного моменту.

Цікавиться різними структурами і класифікаціями. Суворо дотримується розумних систем.

Досягає значних результатів за рахунок врахування об'єктивних можливостей. Форма ділової активності характеризується передбачуваністю, орієнтується на аналіз власних можливостей.

Спосіб встановлення ділового контакту орієнтований на об'єктивні критерії та оцінку з цих позицій потенційних можливостей партнера.

Адекватно може проявляти себе у ролі фронтального лідера; проте у вирішенні етичних проблем лідером себе проявляти не може. Управління узгоджується із загальноприйнятими етичними і професійними нормами поведінки. Емоційно впливати на людей не може.

Командних методів управління не визнає, досить незалежний. Належить до співробітницького типу поведінки з елементами компромісного типу. Відіграє значну роль у розвитку корпоративної культури.

Система взаємодії з підлеглими будується на колегіальній основі. Добре підмічає, як інші проявляють вміння працювати з фінансами, ресурсами, тощо; намагається підбирати собі таких помічників. Сам цього не вміє.

Педантичний і скурпульозний щодо часу - за ним можна звіряти годинник.

Стратегія: повна свобода управління, що узгоджується з об'єктивною необхідністю. Мотиви - успішність у рамках етичних уявлень. Мета - прибуток у рамках закону. Ставлення до закону: не може працювати за законами, що захищають бюрократичні порядки та регламентують ієрархічну структуру повноважень.

Тип домінує серед лідерів у японських колах.

4.8. Девізи: "Цілеспрямованість і справедливість"; "Не обмежуйте себе часовими рамками і робіть все, що вважаєте за потрібне, - але швидко і якісно"; "Світом править об'єктивний розум, перш за все - мій"; "Логіка. Методичність. Працездатність. Терпіння. Витривалість. Впертість. Робота без перерв і відпочинку. Прихована скромність"; "Збити зі шляху, переконати - майже неможливо"; "Важке визнання помилок"; "Нехай загине світ, але переможе справедливість!".

Крім того, відносяться:

o вчені: Микола Амосов, Андрій Сахаров, Еммануїл Кант, Рене Декарт, Георг Гегель, Карл Густав Юнг;

o прогресивні громадські діячі: Максимільєн Робесп'єр, Томас Мор, Фелікс Дзержинський, Марк Юній Брут;

o політики і можновладці: Томас Джефферсон, Артур Честер, Майкл Дукакіс;

o полководець Ганнібал Барка;

o актори: Олег Янковський, Олександр Лазарев, Володимир Конкін, Євдокія Германова, Інґеборге Дапкунайте, Ів Монтан, Клінт Іствуд, Кевін Костнер, Мед Гібсон, Ден Ейкройд, Чеві Чейз, Філ Донах'ю;

o композитори: Людвіг ван Бетховен, Сергій Рахманінов;

o художник Мікеланджело Буонарроті;

o спортсменка Мартіна Навратілова;

o письменник Антон Чехов;

o вигадані персонажі: Розенкранц і Ґільденстерн ("Гамлет"), професор Моріарті ("Шерлок Холмс"), Саззіш ("Юлій Цезар"), Ганнібал Лектор і Кларіс Старлінг ("Мовчання ягнят").