Метафорична комунікація посідає чільне місце в гештальттерапії, юнгіанстві, гуманістично і екзистенціально орієнтованих підходах. У багатьох видах психотерапії метафора виконує важливу методологічну роль, формуючи систему основних понять. Метафоричний у своїй основі і психотерапевтичний дискурс, що зближує його з поезією і художньою прозою.
Терапевтичні властивості метафори зумовлені її семіотичними особливостями: злиттям образу і значення, контрастом із буденною назвою або позначенням суті предмета, категоріальним "зсувом", актуалізацією випадкових асоціацій, неможливістю буквального перефразовування, дифузністю значення, можливістю різноманітних інтерпретацій, апеляцією до уяви та інтуїції, а не до знання і логіки, вибором найкоротшого шляху до визначення сутності об'єкта. Всі ці якості мають своє місце в тій спонтанній, майже невловимій і водночас цілеспрямованій грі значень і сенсів, що створюють динаміку психотерапевтичного процесу.
У психотерапії метафора - один з основних засобів структурування досвіду. Як правило, клієнт, розказуючи про свою проблему, описує безліч розрізнених вражень, почуттів, фактів, оцінок і висновків, так що розібратися в цьому нелегко. Сильне бажання передати складність і багатоаспектність життєвої ситуації часто перетворює розповідь на незв'язну плутанину слів з безліччю повторів. Метафора є словесним формулюванням реальності у всьому її розмаїтті; це складна, зате впорядкована сукупність властивостей.
На одному із сеансів клієнтка довго І заплутано пояснювала свої стосунки з двома чоловіками, кожний із яких був для неї по-своєму дорогий. Вона описувала їх зовнішність, особисті риси, мотиви поведінки і форми соціальних взаємодій, і було зрозуміло, що складність вибору між ними багато в чому зумовлена хаотичністю ЇЇ сприйняття. Терапевт запропонував їй метафору - автомобіль. За допомогою такого образного порівняння клієнтка чітко сформулювала свої труднощі, ототожнивши одного чоловіка з розкішним спортивним авто, а іншого - з надійним зручним пікапом. Вона дійшла висновку, що за статусом і реальною можливістю володіння їй більше підходить пікап. Скориставшись метафорою, клієнтка відразу змогла виокремити основні характеристики своїх приятелів і зрозуміти, який вибір реалістичніший.
Метафорична комунікація полегшує саморозкриття, спілкування на символічному рівні, сприяє проявленню індивідуальності. У психотерапії метафора може підтверджувати реальність того рівня індивідуальності, який поки що існує лише потенційно. Часто вона допомагає клієнту випробувати варіанти бажаного майбутнього. Взагалі створення нових, індивідуальних, метафор є творчим аспектом психотерапевтичної діяльності. Вдала метафора "схоплює" досвід клієнта у всій повноті його індивідуальних особливостей, для розуміння яких за іншого підходу потрібно чимало часу і спеціальних зусиль. Одним із прийомів такої роботи може бути описана В. Руднєвим гра в "китайську рулетку" - методична процедура аналізу парасемантики (непрямих, додаткових значень і сенсів, асоційованих із певним словом). Вона ґрунтується на аналізі довільних асоціацій, які пропонує клієнт, відповідаючи на запитання такого типу: "Якби ви були автомобілем (рослиною, письменником, природним явищем, частиною одягу, твариною, музичним інструментом, напоєм, будівлею, країною, видом спорту тощо), то це був би...". Наприклад:
1. Лендровер - могутній, підвищеної прохідності, безвідмовний.
2. Дуб - сильний, могутній, одинокий, великий.
3. Лев Толстой - великий, вагомий, народний, складний.
4. Буран - сильний, холодний, небезпечний, могутній.
5. Піджак - чоловічий, строгий, діловий, темний, солідний.
6. Слон - великий, важкий, могутній, незграбний.
7. Контрабас - сильний, грубий, солідний, великий.
8. Вода - проста, важлива, необхідна, холодна.
9. Хмарочос - величезний, могутній, солідний, діловий.
10. Канада - проста, сильна, природна, велика.
11. Біатлон - чоловічий, сильний, холодний, небезпечний.
Навіть простий підрахунок найчастіших асоціацій дає розгорнуте уявлення про індивідуальні особливості клієнта. Метафоричний самоопис виявляється детальним, ясним і конкретним. Будь-який образ можна використати для метафоричного узагальнення. Ігрова природа робить його зручним способом зняти напруження у клієнта, зацікавити його. "Китайська рулетка", будучи спрямованою на конкретну особистість і використовуючи ототожнення цієї особистості з певним колом об'єктів як інструмент, є метафоричним семіозисом. Семіо-тизацію індивідуальних властивостей здійснює сам клієнт, що дає змогу усунути проекції, майже неминучі за використання конотативних (додаткових) значень.
Метафорична комунікація є перспективною психотерапевтичною технікою, її застосування істотно підвищує ефективність діяльності терапевта. Однак робота з метафорою має і недоліки. Наприклад, відхід від реальності, ступінь якого контролювати тим важче, чим витонченішу метафору використовує аналітик. Та загалом це найбільш використовувана, ефективна і ефектна психотерапевтична процедура.
2. Класичний психоаналіз
2.1. Загальні засади психоаналізу
2.2. Організація психоаналітичної терапії
2.3. Психоаналітична взаємодія
Перенос і аналітичні відносини
Опір і захист
Взаємодія несвідомого з реальністю
Нарцисизм
2.4. Психосексуальний розвиток особистості