Сугестивні технології маніпулятивного впливу - Петрик В.М. - 7.3. Сугестивний вплив в інтернеті як аспект соціальних комунікацій

Дослідження сугестії в інтернеті з позицій соціальних комунікацій дає змогу виділити такі її аспекти:

1. Сугестивний вплив на мережеве співтовариство викликає "масову", "позаколективну" поведінку, його примітна ознака - стихійне передання інформації суб'єкт діє практично без відчуття особистого контролю над ситуацією. Прикладом такого колективного зараження може слугувати паніка в Україні з приводу свинячого грипу, спровокована в перші дні епідемії. Всі стрічки новин щодня передавали кількість хворих і померлих, назви "потоків" новин містили семантичний компонент страху, паніки, неможливості змінити ситуацію. "В Украине подтвержден свиной грипп", "Почему глава ВОЗ в Украине скрывает информацию о свином гриппе?", "В Україні почалася епідемія "свинячого" грипу. Країні загрожує карантин", "Свиной грипп: полный ажиотизм -Інфопорн", "Свинячого виходу немає. В Україні офіційно оголошена епідемія грипу". Тільки через кілька тижнів після початку паніки з'явилися перші спроби протистояти маніпуляції в мережі. "Ознаки паніки: завжди наростає стрімко, за експонентою, незалежно від реально встановлених фактів. Усе, що її штучно розганяє - "мені на роботі сказали", "чоловік знайомої працює в сказав" - і багато чого іншого, що передається ланцюгом із невеликими перекручуваннями, робить із грипу чуму, з хлорки на вокзалі - літаки, що запилюють Київ. Усі, безсумнівно, бояться за життя. І в цій ситуації - ти вже не мислиш як особистість, ти вже просто хочеш вижити" (блог доктора К.Зеленського..

2. Зростає роль інтелектуальної рецепції - здатності духу переймати готові думки й судження інших мислячих істот і давати можливість цим судженням впливати на них своєю інтелектуальною дією. Інтелектуальна рецепція підкріплюється рецепцією сенсорною, тобто стимулами, які впливають на органи чуття людини й закріплюють у пам'яті яскраві образи. На цьому принципі ґрунтувалися передвиборні піаркампанії в різних країнах. Так, в американському політичному дискурсі зміна президентів супроводжувалася актуалізацією нових споганів: "Are you better off than you were four years ago?" (Т.Рузвельт, 1901); "I propose (to the American people) a New Deal" (Фр.Рузвельт, 1933); "A Leader, for a Change" (Дж.Картер, 1977); "We stand at Armageddon and fight for the Lord"(P.PeftraH, 1981); "It's Time to Change America" (Б.Клінтон, 1998); "Yes We Can" (Б.Обама, 2009). Як бачимо, слогани не містять конкретних обіцянок, їхнє завдання - вселити виборцям надію про зміни на краще. А тому в текстах споганів актуалізуються концепти лідер, зміни, мета, згода, які в результаті багаторазового повторення закріплюють на підсвідомому рівні виборців американські ідеали без будь-якої аргументації. На цьому ж принципі побудовані й слогани українських кандидатів. У різних варіантах актуалізована опозиція "свої - чужі" на передвиборних бігбордах Ю.Тимошенко, що покликано на підсвідомому рівні підвести виборців до висновку про те, хто справді стурбований долею України, а хто - тільки своєю: "Вони говорять - вона працює"; "Вони блокують - вона працює", "Вони зраджують - вона працює"; "Вона працює. Вона - це Україна". Слогани закріплюються на рівні сенсорної рецепції. Бренд Ю.Тимошенко створений у традиційних українських кольорах-символах: білий - колір чистоти, червоний - любові, відданості й віри, чорний - суму, темних сил.

В інформаційно-комунікативному співтоваристві з'явилася ще одна можливість підсилити роль інтелектуальної рецепції в передвиборному дискурсі - використати інтернет як новий медіапростір. Передвиборні гасла кандидатів, неодноразово повторені в посиланнях пошукових систем, представлені в розділах "об'єкт у картинках", навіть обіграні іронічно на недружелюбних ресурсах, закарбовуються у свідомості споживачів інформації та впливають на них.

3. Формування символічних систем як установлення влади. Хто формує символічні системи - той установлює владу. "Символічні системи - засіб пізнання/комунікації - можуть здійснювати свою структуровану владу лише тому, що вони структуровані. Символічна влада - це влада конструювати реальність, установлюючи гносеологічний порядок" (П.Бурдьє про символічну владу). Але досить тривале повторення певної ідеї не здатне саме викликати стійку споживчу поведінку, воно повинно певним чином поєднуватися з внутрішнім станом споживача.

Так, логотипом сайту російського молодіжного руху "Відсіч" є кулак, що входив у символічні системи багатьох рухів громадянського суспільства, які мають конструктивний і деструктивний характер. У Росії під цим символом розвинув активну діяльність молодіжний суспільно-політичний рух "Оборона", налаштований досить агресивно. Він дістав популярність на початку 2005 року, лідера не має, входить в опозиційну коаліцію "Другая Россия". Символ кулака має довгу історію. Передусім піднятий кулак використовують патріотично налаштовані праві організації - символ White Power. Правий білий кулак піднятий проти гноблення білих людей світовим сіонізмом. Протягом XX ст. зображення стиснутого кулака, символу й жесту опору та єдності, використовувалося багатьма рухами, переважно лівими: анархістами, антифашистами, правозахисниками, студентами-ліваками, демократами, профспілковими рухами, борцями за права індіанців, "чорними пантерами", зеленими. Всіх цих людей поєднували цінності свободи й справедливості (у їхньому розумінні), неприйняття політичної дійсності й готовність відстоювати свої права на практиці.

Уперше цей жест в офіційній атрибутиці стали використовувати іспанські антифашисти, які боролися з диктатурою генерала Франко. Відоме гасло "N0 раsаrап!" з 1936 року асоціюється з піднятим стиснутим кулаком, що був також знаний як "антифашистський салют", на противагу загальновідомому "фашистському вітанню".

Французькі студентські виступи травня 1968 року також проходили під знаком стиснутого "кулака солідарності". Молоді люди малювали кулаки на стінах Сорбонни, червоних прапорах і співали "Інтернаціонал" на вулицях Парижа.

Нерідко у XX ст. стилізоване зображення стиснутого кулака використовували групи британських і американських феміністок, котрі активно відстоювали жіночі права, у тому числі шляхом акцій громадянської непокори.

Створений у 1999 році студентський рух "Відсіч" став локомотивом сербської оксамитової революції, котра дала старт цілій серії ненасильницьких "зламів" авторитарних режимів у країнах колишнього соціалістичного блоку. На прапорах "Відсічі" красувався кулак громадянського опору.

У 2003 році молодіжний рух "Кмара", символіка якого збігалася із символікою "Відсічі", зіграв вирішальну роль у "Революції троянд ", яка привела до відставки президента Грузії Едуарда Шеварнадзе.

У 2004 році під час "Помаранчевої революції" одним із найбільш популярних інтернетних ресурсів демократичної опозиції був проект "Майдан", який також використовував як свій символ стилізований стиснутий кулак.

Уже після появи російської "Оборони", навесні 2006 року, цей символ з'явився в Білорусі. Там його, крім власне відділення "Оборони", використовує організація "Білоруська Відсіч".

Таким чином, скажімо, російський рух "Відсіч" експлуатує символ міжнародного визвольного руху, щоправда, злегка видозмінюючи його семантику. У результаті у свідомості росіян на основі сугестивного впливу поступово відбувається закріплення нового наповнення історично сформованого символічного ряду.

4. Психічне зараження психологи визначають як несвідому, мимовільну схильність індивіда до певних психічних впливів. Воно виявляється не через усвідомлене прийняття певної інформації або зразків поведінки, а через пряме передання певного емоційного стану. Індивід у цьому випадку несвідомо підпорядковується зразкам поведінки інших людей. На практиці феномен психічного зараження як метод рекламного впливу виявляється при проведенні масових заходів, де важливу роль починають відігравати ритм, емоційне напруження, певний словниковий ряд. Ефект зараження формує комунікативну одиницю "своє коло", коли потрібно бути таким, як усі, щоб бути своїм. Так, заворушення в Молдові почалися в результаті "психічного зараження" населення через електронну пошту й CMC. Хроніка подій, представлена в інтернетних новинах, І є прикладом сугестивного впливу на масову свідомість.

5. Метод переконання без критичного аналізу інформації використовується в сучасних сугестивних маніпулятивних технологіях досить широко. Він ґрунтується на збільшенні обсягу інформації про потрібний продукт, на перебільшеннях, зіставленні його переваг із недоліками інших; на заздалегідь підготовлених питаннях і відповідях. Одним із найбільш сильних прийомів переконання є теорія УТП (унікальності торговельної пропозиції), розглянута в роботі Р.Ривза "Реальність у рекламі" (1994):

o кожне рекламне оголошення повинно зробити споживачеві якусь чітко сформульовану пропозицію. Це мають бути не просто слова або крикливі вихваляння товару, а вирішення конкретної проблеми;

o пропозиція повинна бути такою, яку конкурент або не може висунути, або за певних причин не висуває. Вона повинна бути унікальною;

o пропозиція повинна бути настільки сильною, щоб залучити до споживання товару нових споживачів. Підкреслення незначних відмінностей, які споживач не в змозі вловити, тільки збільшує ймовірність провалу пропонованого об'єкта.

Наприклад на українському сайті харизматичної організації "Нове покоління" є розділ "Занадто багато болю для мене", де соціальні працівники й психологи лінії довіри допомагають людям, консультуючи з питань сімейних стосунків, взаємин із людьми, алкогольної й наркотичної залежності, депресії, страхів, чаклунства, хвороб, фінансових проблем. Проблеми фінансових труднощів, хвороб і чаклунства розглядаються в єдиному концептуально-символічному ряді щастя/нещастя. Більше того, пропонується можливість їхнього вирішення за аналогією з казкою - зателефонуйте/напишіть нам (махну рукавом, чарівною паличкою тощо) - і проблема розв'яжеться.

6. Формування іміджу через закріплення брендових характеристик у свідомості мережевого співтовариства. Індивідуальність може проявлятися в різних формах і на різних рівнях. Виділяють п'ять рівнів - кіп формування бренда:

У самому центрі - віра або переконання. Якщо є віра, то всі наступні рівні Індивідуальності вже багато в чому визначені.

Друге коло - місія й слоган, що її виражає. Слоган допомагає місії матеріалізуватися, і "тому не чекайте від нього лінгвістичних фокусів".

Третє коло - зовнішні деталі бренда. Це може бути й упаковка, і назва, і персонаж, що персоніфікує марку.

Четверте коло - характер бренда, що виражається в мові й поведінці. Як розмовляють зі своїми парафіянами проповідники? Розуміють, співчувають, даючи надію.

П'яте коло - стиль. Він завжди повинен бути упізнаним.

Так, в основі завоювання аудиторії інтернетними ЗМІ лежить віра відвідувачів мережі у достовірність інтернетінформації й незаангажованість мережевої журналістики. Серед найбільш популярних брендів Інтернету у 2009 році журнал "Комерсант" відзначив компанії Google, Yahoo!, Amazon і соціальні мережі "Однокласники", "Вконтакті" й "Коннект". Безсумнівна довіра відвідувачів мережі до названих брендів робить їх оптимальною ареною для всіляких маніпуляцій. Так, наприкінці січня 2010 року, напередодні другого туру президентських виборів, на деяких українських сайтах з'явилася інформація про те, що прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко дала команду "відрізати" інтернетників країни від низки популярних соціальних мереж "Однокласники", "Вконтакті" й "Коннект". Посилаючись на джерело Із Блоку Ю.Тимошенко (БЮТ), 27 січня сайт "Глобаліст" повідомив:

"Українські користувачі будуть відключені від найбільш популярних соціальних мереж "Вконтакті" й "Однокласники". Причиною для цього стало доручення прем'єр-міністра країни Ю.Тимошенко голові СБУ відрізати українську інтернетаудиторію, цитуємо: від шкідливих сайтів Vkontakte.ru, Odnoklassniki.ru (Однокласники) і Connect.ua, що негативно впливають на користувачів і здатні дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні".

На сайті також ішлося, що відключення українців від улюблених ресурсів відбудеться в ніч на 1 лютого, "тобто рівно за тиждень до другого туру виборів Президента України".

Це повідомлення підхопили деякі інші українські ЗМІ, у тому числі сайт "Цивільна прокуратура України". Певної правдоподібності такій інформації додає те, що державні органи країни не раз висловлювали негативне ставлення до соціальних мереж, "Вконтакті" й "Живий журнал" включно. Ця чутка і є прикладом сугестивного впливу; передбачалося, що обурені замахом на улюблені бренди інтернетники оберуть на виборах вигідну для маніпулятора позицію.

Сугестивні технології, засновані на знанні основ соціальних комунікацій, в обов'язковому порядку повинні підтримуватися на лінгвістичному рівні.