Управління конфліктами - Жаворонкова Г.В. - 4.3 Причини конструктивних і деструктивних конфліктів

План лекції:

4.1 Організаційні передумови виникнення конфліктних ситуацій.

4.2 Основні причини виникнення організаційних конфліктів.

4.3 Причини конструктивних і деструктивних конфліктів.

4.1 Організаційні передумови виникнення конфліктних ситуацій

Найбільш кваліфікованим і досвідченим є той керівник, що попереджує конфлікти або ліквідовує їх у зародку. Управління конфліктами починається з їхнього передбачення. Щоб передбачати конфлікти, необхідно знати причини, що призводять до конфліктних ситуацій. Кожний конфлікт має своє джерело виникнення.

У всіх конфліктів є 12 груп передумов виникнення:

1) обмеження ресурсів, які потрібно розподіляти

2) взаємозалежність завдань

3) різниця у цілях, недостатня узгодженість цілей окремих груп і працівників, підприємства в цілому

4) різниця у менталітеті і цінностях, різниця у манері поведінки та життєвому досвіді

5) різниця у рівні освіти, недостатній рівень професійної підготовки

6) незадовільні комунікації

7) недосконалість організаційної структури управління, нечітке розмежування прав і обов'язків

8) протиріччя між функціями та видами трудової діяльності працівників

9) невизначеність перспектив зростання

10) несприятливі фізичні умови праці

11) недостатність доброзичливості з боку керівника до підлеглих. Необгрунтоване ставлення до членів колективу

12) психологічний феномен

4.2 Основні причини виникнення організаційних конфліктів

Розглянемо основні причини.

Розподілення ресурсів. Навіть у найбільших організаціях ресурси завжди обмежені. Керівництво повинно вирішити, як розподілити матеріали, людські ресурси та фінанси між різними групами, щоб найбільш ефективним чином досягти цілей організації. Виділити більшу частку ресурсів якомусь одному керівнику, підлеглому або групі означає те, що інші отримають меншу частку від загальної кількості. Таким чином, необхідність розподіляти ресурси майже завжди веде до різних видів конфлікту.

Взаємозалежність завдань

Можливість конфлікту існує всюди, де одна людина чи група залежать у виконанні завдань від другої людини або групи. Оскільки всі організації є системами, які складаються з взаємозалежних елементів, то при неадекватні:! роботі одного підрозділу чи людини, взаємозалежність завдань може стати причиною конфлікту.

Основні причини конфліктів в організаціях

Деякі типи організаційних структур і відносин ніби сприяють конфлікту, що виникає із взаємозалежності завдань. Причиною таких конфліктів може бути взаємозалежність виробничих відносин.

З одного боку, лінійний персонал залежить від штабного тому, що потребує допомоги фахівців.

З другого боку, штабний персонал залежить від лінійного, бо потребує його підтримки в той момент, коли з'ясовує недоліки у виробничому процесі, або коли виступає у ролі консультанта. Більше того, штабний персонал при застосуванні своїх рекомендацій, як правило, залежить від лінійного.

Визначені типи організаційних структур також збільшують можливість конфлікту. Така можливість збільшується при матричній структурі організації, де порушується принцип єдиноначальності. Можливість конфлікту також велика у функціональних структурах, оскільки кожна велика функція приділяє особливу увагу в основному своїй власній галузі спеціалізації.

В організаціях, де основою організаційної схеми є відділи (за якими б ознаками вони не складались: продуктовий, споживчий або територіальний) керівники взаємозалежних підрозділів підпо­рядковуються одному загальному керівництву більш високого рівня, тим самим зменшуючи можливість конфлікту, який виникає з чисто структурних приводів.

Різниця у цілях

Можливість конфлікту збільшується у міру того, як організації стають більш спеціалізованими та розбиваються на підрозділи. Це походить від того, що спеціалізовані підрозділи самі формулюють свої цілі і можуть приділяти більшу увагу їх досягненням, ніж досягненню цілей всієї організації.

Різниця в уявленнях та цінностях

Уявлення про якусь ситуацію залежить від бажання досягти визначеної цілі. Замість того, щоб об'єктивно оцінити ситуацію, люди можуть розглядати тільки ті погляди, альтернативи та аспекти ситуації, які, за їх думкою, сприятливі для їх групи та особистих потреб. Різниця в цінностях - дуже поширена причина конфлікту. Наприклад, підлеглий вважає, що завжди має право на висловлювання своєї думки, у той час як керівник може вважати, що підлеглий має право висловлювати свої думки тільки тоді, коли його запитують, і беззаперечно робити те, що йому наказують.

Різниця в манері поведінки та життєвій свідомості

Ці різниці також можуть збільшити можливість виникнення конфлікту. Люди з рисами характеру, які роблять їх більшою мірою авторитарними, догматичними, які не враховують такого поняття як самоповага, швидше вступають у конфлікти.

Різниця у життєвій свідомості, цінностях, освіті, віці та соціальних характеристиках зменшують ступінь взаєморозуміння та співробітництва між представниками різних підрозділів.

Незадовільні комунікації

Незадовільна передача інформації є як причиною, так і наслідком конфлікту. Вона може діяти як каталізатор конфлікту, заважаючи окремим робітникам чи групі з'ясувати ситуацію чи точку зору інших.

Якщо керівництво не може довести до відома підлеглих, що нова схема оплати праці, пов'язана з продуктивністю, покликана не "вичавлювати соки" з робітників, а збільшувати прибуток компанії та її становища серед конкурентів, підлеглі можуть відреагувати таким чином, що затримують темп роботи.

Інші поширені проблеми передачі інформації, які викликають конфлікт - неоднозначні критерії якості, неспроможність чітко визначити посадові обов'язки та функції усіх співробітників і підрозділів, а також висунення взаємовиключних вимог до роботи.

Ці проблеми можуть виникати або поширюватися через неспроможність керівників розробити і довести до відома підлеглих чітке визначення посадових обов'язків.

4.3 Причини конструктивних і деструктивних конфліктів

Причини, що призводять до конструктивних конфліктів

Причинами деструктивних конфліктів є неправильні дії:

> Керівника

> Підлеглих

> Керівника і підлеглих