Історія релігій - Лубський В.І. - Греко-католики в колишній Югославії

Виникнення католицької громади візантійського обряду в Османській імперії стало можливим тільки після 1829 року, коли султан Мохам мед II скасував старі заборони.

У 1856 році латинський священик батько Іоанн Маран-гос почав місіонерську діяльність серед православних греків у Константинополі і зібрав навколо себе невелику групу візанто-католиків. У 1878 році він перебрався в Афіни (де в 1885 році і помер), а його справа була продовжена батьком Полікарпом Анастасіаді, випускником Православного Богословського училища в Халкі. У 1880-х роках византо-католицькі громади виникли в двох селах у Фракії.

У 1895 році французькі отці-ассумпціоністи прибули в Константинополь, де заснували семінарію і два невеликих візанто-католицьких приходи. Окрім того, вони стали відомі видатними науковими працями по історії Східних Церков.

11 червня 1911 року папа Пій X створив ординаріат для греків-католиків Османської імперії, 28 червня того ж року призначив отця Ісайю Пападопуло першим його єпископом. У 1920 році його змінив єпископ Георг Калавассі (помер у 1957 році), на долю якого випало окормлення католиків-емігрантів, що бігли з Константинополя в Афіни, а також тих, хто залишив двох згаданих вище сіл у Фракії й оселився в одному з македонських містечок. Цей процес був частиною загального обміну населенням між Туреччиною і Грецією на початку 1920-х років. У1922 році єпископ Калавассі переїхав в Афіни, з у 1923 році ординаріат був підвищений у статусі до Апостоличного Екзархату. У1932 році екзархат розділили; єпископ Калавассі залишився в Афінах, інший екзарх був призначений у Стамбул.

Незважаючи на те, що місцеві православні ієрархи з відомою ворожістю ставилися до греків-католиків, останні були повні рішучості служити своїм єдиноплемінникам справами милосердя і благодійності. У 1944 році вони заснували в Афінах лікарню "Паммакаристо", що стала однією з кращих в країні.

Грецька Православна Церква - різка противниця існування цієї Церкви, у якій вона бачить агента Католицької Церкви на православній території. Дотепер католицьким священникам у Греції забороняється носити одяг, типовий для православного священика. У1975 році, незважаючи на протести православного архієпископа Афін, в Афіни був призначений новий єпископ візанто-католиків.

Громада греко-католиків як і раніше невелика. У Греції більшість її членів проживає в Афінах, у Туреччині невеличка громада без священика перебуває в Стамбулі. У Греції в Церкві налічується всього 7 священиків, усі вони безшлюбні і колись служили в латинській Церкві.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ГРЕЦІЯ, ТУРЕЧЧИНА

ГОЛОВА: ЄПИСКОП АНАРГІРОС ПРІНТЕСІС (НАРОДИВСЯ В 1937 РОЦІ. ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1975 РОЦІ)

ТИТУЛ: АПОСТОЛИЧНИЙ ЕКЗАРХ ДЛЯ КАТОЛИКІВ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ОБРЯДУ В ГРЕЦІЇ

РЕЗИДЕНЦІЯ: АФІНИ (ГРЕЦІЯ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 2 345

Греко-католики в колишній Югославії

Першими греко-католиками на території, що у майбутньому стала частиною Югославії, були на початку XVIІ століття серби, що проживали в керованій Угорщиною Хорватії. У 1611 році вони одержали свого єпископа - візантійського вікарія латинського єпископа Загреба. Його резиденція знаходилася в Марчеському монастирі, що став, оплотом діяльності щодо залучення православних у Хорватії до спілкування з Римом.

17 червня 1777 року після періоду напружених відносин з місцевими латинськими єпископами, указом папи Пія VI хорватські серби-католики одержали свого єпархіального єпископа з резиденцією в Крижевцях, біля Загреба. Спочатку він був підлеглий ґіримасу Угорщини, пізніше (з 1853 року) – латинському архієпископу Загреба.

Коли після Першої світової війни виникла Югославія, Крижевицька єпархія поширилася на всіх греко-католиків цієї країни. Вона містила в собі п'ять різних груп: сербів у Хорватії; русинів, що емігрували в 1750-і роки зі Словаччини; українців, що емігрували в 1900-і роки з Галичини; слов'ян-македонців, що проживали на півдні країни і перейшли в католицтво в XIX столітті в результаті місіонерської діяльності католиків; невеликого числа румунів у Югославському Ба нате. Незважаючи на те, що вони належать до Крижевецької єпархії, греко-католики колишньої Югославської республіки Македонія перейшли під юрисдикцію латинського єпископа Скоплє, їх апостоличного окормителя. Вони нараховують 6 100 віруючих і розділені на 5 приходів.

Крижевецька єпархія офіційно включає всіх греко-католиків колишніх республік Югославії. Це положення не змінилося і після розпаду Югославії.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: РЕСПУБЛІКИ КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВІЇ

ГОЛОВА: ЄПИСКОП СЛАВОМИР МИКЛОВШ (НАРОДИВСЯ В 1934 РОЦІ. ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1983 РОЦІ)

ТИТУЛ: ЄПИСКОП КРИЖЕВЕЦЬКИЙ

РЕЗИДЕНЦІЯ: ЗАГРЕБ (ХОРВАТІЯ)

ЧИСЛО ЧЛЕНІВ. 49 000