Релігієзнавство - Лубський В.І. - Албанська православна церква.

Перші згадки про росповсюдження християнства в Албанії належать до 111 ст. Однак цей процес та формування церковних структур йшов повільно. Перша єпископська кафедра була заснована тут лише в X ст. Пізніше вона була перетворена на митрополію, до складу якої входило кілька єпархій. З IV ст. общини майбутньої церкви перебували в юрисдикції Болгарської православної церкви, а з другої половини XVIII ст. під управлінням Константинопольського патріарха. Лише після одержання Албанією незалежності в 1932 р. церкву було проголошено автокефальною. Відомості про сучасний стан Албанської православної церкви надзвичайно бідні, що пояснюється ізоляціоністською позицією колишнього керівництва Албанії, яке очолював Е.Ходжа. Як відомо, він проголосив свою країну "атеїстичною державою", закріпивши це конституційним шляхом. Заборону на діяльність церкви було продиктовано не лише абсолютизованими догмами казарменого соціалізму, а й, певною мірою, реальною політичною ситуацією в країні. її керівництво обрало шлях адміністративного придушення церкви.

Заборону на діяльність церкви не було знято і в перші роки правління в Албанії нинішнього її керівника Р.Алія. Тут продовжували діяти статті Конституцій що ставили церкву поза законом.

За повідомленням албанської преси, віруючі продовжують молитися у домівках, горах, у лісі, таємно дотримуються релігійних свят та обрядів. У міру того, як демократизується албанське суспільство, починають відроджуватися церковні структури. Помітну роль у цьому процесі відіграє албанська єпархія, що входить до складу православної церкви в Америці.

Польська православна церква. Масове розповсюдження християнства в Польщі датується 966 р. і пов'язане з ім'ям польського князя Мешко (Мечислава). Оскільки прийняття хрещення під проводом світської влади було реалізоване за латинським обрядом, то означені події поклали початок протистоянню на території нинішньої Польщі між католицизмом і православ'ям.

У XII ст. в містах Хелмі та Перемишлі було засновано православні єпархії, а в 1840 р. — Варшавську єпархію. Перше проголошення автокефалії православної церкви в Польщі 1921 р. було зумовлене суто політичними причинами й не визнане Руською православною церквою, в юрисдикцію якої входило православне населення Польщі. Лише 1948 року їй було надано автокефалію, яку визнали інші православні церкви. Сучасна Польська православна церква налічує 5 єпархій, 21 благочиння та понад 200 парафій. Вона має три монастирі, 311 храмів і каплиць.

Підготовкою церковних кадрів займається Християнська богословська академія — вищий міжконфесійний навчальний заклад та духовна семінарія. Друковані видання — "Відомості Автокефальної Православної Церкви" — офіційний орган та газета

"Тигоднік Подлескі". Очолює церкву архієрей, що має титул митрополита Варшавського і всієї Польщі. Його резиденція міститься у Варшаві.

Чехословацька православна церква.

Виникнення православ'я на території сучасної Чехії та Словаччини пов'язано з діяльністю просвітителів Кирила і Мефодія. Масове хрещення народів Великої Моравії почалося в 863 р. після прибуття туди солунських братів. Згодом ці землі стали ареною протиборства між католицизмом і православ'ям. На початку 20-х років XX століття туг виникла Чехословацька православна церква, що перебувала під юрисдикцією Сербської церкви. Першим єпископом відродженої церкви став Горазд (Павлик). В роки другої світової війни фашисти розгромили церкву, а єпископа Горазда стратили. Причиною була активна підтримка церквою антифашистського руху.

У повоєнний час почалося відновлення церковних структур та їх повноцінної діяльності. Спочатку було створено екзархат, а в 1951 р. проголошено автокефалію Чехословацької православної церкви. У наш час церква нараховує понад 150 тис. віруючих, близько 250 парафій, що об'єднані в 4 єпархії. Очолює церкву митрополит, що обирається на Соборі. Він має титул Блаженнійшого митрополита Празького і всієї Чехії та Словаччини. При ньому діє Синод та Митрополича рада. Офіційний орган церкви — журнал "Голос православ'я". Резиденція митрополита знаходиться у Празі.

Автокефальна православна церква в Америці — одне з багатьох православних утворень, що діють на території Північної Америки. У США, проживає біля двох мільйонів православних. Вони підпадають під юрисдикцію Константинопольського, Антіохій-ського, Румунського та Московського патріархів. Поряд з ними існують також Румунська єпархія, Українська автокефальна православна церква, Руська зарубіжна православна церква та інші церковні структури, що не визнають над собою зверхності відповідних патріархів. Основу Автокефальної православної церкви в Америці складають церковні структури, похідні від місії, заснованої РПЦ наприкінці XVIII ст. Розповсюдження православ'я на півночі американського континенту пов'язане з іменами ва-лаамських ченців, що прибули на о.Кадьяк у 1794 р. Один з них — старець Герман, що присвятив місіонерству понад сорок років свого життя, вшановується як святий Герман Аляскинський.

Перша єпархія на землях Америки була заснована 1840 року. її розвиток пов'язаний з ім'ям єпископа Камчатського, Курильсь-кого і Алеутського Інокентія, майбутнього митрополита Московського. Після продажу Росією Аляски в 1867 р. обидві держави визнали юрисдикцію РПЦ над діючими тут парафіями та церковними закладами. Перші ж православні парафії на території США з'явилися в 60-х роках XIX ст. Зміцнення православ'я пов'язане з появою тут великих мас емігрантів з європейської частини Російської імперії. З 1898 по 1907 рр. Американську єпархію очолював майбутній Московський патріарх Тихон. Вже тоді поставало питання про значне розширення її автономії.

Після 1917 р. православні церковні структури в Америці стали предметом суперечок між РПЦ та Вселенським патріархом Ме-лентієм IV, що намагався підкорити собі всі православні церкви діаспори. Однак у відповідності з рішеннями Всеамерикансько-го Собору в Детройті (1924 р.), на основі колишньої американської єпархії було утворено тимчасовий митрополичий округ.

У 30-х роках у США повністю формуються Американська єпархія Зарубіжної церкви, утворена в 1921 р. у Сремських Карлов-цях, та екзархат Московської патріархії, що знаходився під духовною опікою РПЦ. Згодом, уже з політичних мотивів, було утворено третю церковну юрисдикцію, також підпорядковану РПЦ.

У роки другої світової війни намітилися можливості для об'єднання трьох названих центрів, однак Зарубіжна церква не пішла -на це. Відтворена Американська митрополія зразу ж поставила питання про автокефалію, яку одержала від РПЦ у 1970 р. Це створило загрозу поглинення нею інших православних юрисдикцій, а відтак призвело до невизнання наданої автокефалії з боку зацікавлених православних церков.

Нині автокефальна православна церква в Америці має понад 500 парафій, 11 єпископів та 550 священиків, підготовку яких ведуть дві духовні семінарії та академія. Глава церкви має титул Блаженнійшого Архієпископа Нью-Йоркського, митрополита всієї Америки і Канади. Його резиденція міститься в Нью-Йорку. Офіційний орган — газета "Православна Церква".