Релігієзнавство - Мозговий Л.І. - Містерії друїдів Британії та Галлії

Навколо походження слова "друїди" точиться багато суперечок. Макс Мюллер вважає, що ірландське слово "друї" в перекладі означає "люди дубових дерев". Він наголошує на тому, що лісні боги та боги дерев у Греції називалися "дріадами". Деякі дослідники наполягають на тому, що це слово походить від галльського "друідх", що означає "ліс".

Орден друїдів шанувався за глибоке розуміння законів Природи. Друїди були добре обізнані в медицині, зналися на лікарських рослинах. Еліфас Леві стверджував, що друїди були жерцями та лікарями, які лікували магнетизмом і амулетами з їх флюїдами. Універсальними засобами були зміїні яйця та омела, оскільки вони притягують астральне світло. Святковість, з якою омела зрізалася, свідчить про те, що в народі укорінилася віра в її магнетичні властивості. Гриби, трюфелі, нарости на деревах та різноманітні види омел свідомо використовуються в медичній науці.

Омела вважається священною не лише тому, що є символом універсальної медицини або панацеєю, але й тому, що росте на дубі. Дуб у друїдів символізував Верховне Божество. У певну пору року, при певному розташуванні зірок, Сонця та Місяця головний друїд, знаходячись на дереві, священним ножем, зрізав омелу, загортав у спеціально приготовану білу тканину так, щоб не торкнутися землі, бо інакше вона передасть свої негативні вібрації. Одночасно під деревом приносили у жертву білого бика.

На жаль, друїди передавали своє таємне вчення усно спеціально підібраним та підготовленим для цього кандидатам. Школа друїдів була поділена на три частини, а їхнє таємне вчення було аналогічним містеріям, які були прихованими в алегоріях Блакитної Масонської Ложі.

Найнижчою з трьох частин вважалася школа оватів (овід). Це був почесний ступінь, який не вимагав спеціального очищення і ретельної підготовки. Овати одягалися в одяг зеленого кольору, який у Друїдів символізував їх обізнаність у медицині, астрономії, поезії, музиці. Сюди належали люди, які були добре обізнані у життєвих проблемах.

До другої школи належали барди (бейрди). Колір їхнього одягу був небесно-блакитним, що символізувало гармонію та істину. Крім того, на них покладалася розумова праця, бо їм треба було запам' ятати 20 тисяч віршів священної поезії друїдів.

Третя школа складалася власне з друїдів, які задовольняли релігійні потреби народу, колір їхнього одягу був білим і символізував чистоту.

Їхня Величність мала золотий скіпетр та вінок з дубового листя. Молоді члени Ордену були поголені та дуже просто одягнуті, на відміну від старіших, які мали довгі, розкішні бороди та золоті прикраси.

Еліфас Леві писав: "Друїди вели аскетичний спосіб життя, вивчали природничі науки, віддавали перевагу повній таємничості та приймали нових членів тільки після тривалого випробувального строку. Багато хто з них жив у помешканнях, які нагадували монастирі, об'єднувалися в групи аскетів... небагато з них були одружені,... усамітнювалися в печерах... , домівках із каміння. Тут вони молилися та розмірковували, виходячи лише для виконання релігійних ритуалів".

Друїди вірили в існування трьох світів та в можливість переселення з одного світу в інший. У найвищому світі переважало щастя, у найнижчому - нещастя, а середній - це існуючий світ. Переселення з одного світу в інший існувало для покарання та заохочення, а також очищення душі. Вони були переконані у тому, що в існуючому світі дуже тісно перепліталися добро і зло, а людина мала свободу і здатність обирати між ними. Програму друїдів можна сформулювати досить просто: "зібрати в одній душі властивості всіх речей, набути знання всіх істот і отримати владу над дияволом, маючи три види пізнання - природи кожної речі, причин та впливів. Є три речі, які постійно зменшуються, - темрява, брехня і смерть. І є три речі, які постійно збільшуються, - світло, життя та істина..." (Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розен-крейцеровской символической философии. - М.: Изд-во "Экс-мо"; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - С. 58).

Подібно до всіх інших містерій, вчення друїдів поділялося на дві частини. Найпростішій з них, моральному кодексу, навчали простий народ, а езотерична частина була доступна лише для освічених. Для того щоб кандидат мав змогу увійти до Ордену, він мав бути вихідцем із шляхетної родини, маючи при цьому високі моральні якості. Доки кандидат не піддався всіляким спокусам і випробуванням на силу характеру, йому не довіряли важливих таємниць. Друїди вчили народ тому, що душа має безсмертну сутність, вірили у здатність переселення її і, частково, воскресіння. Вчили також тому, що люди мають бути врятовані, але мало хто з них повернеться на землю після власної смерті, доки не позбавиться і не здолає в собі зло.

Таємні доктрини відкривалися в місцях, віддалених від людських поселень, після того, як кандидат давав клятву зберігати їх священну і недоторканну сутність.

Хрест і змія були для друїдів священними. Хрест виготовлявся з гілок дуба, символізуючи Найвище Божество, вірили в існування маленьких мешканців лісу - русалок, фей, гномів, яким приносили жертви у храмах. Храми друїдів мали різноманітні форми: яйце символізувало зародження життя на Землі, хрест був символом відродження, а храм у формі крил символізував політ Божественного Духа, змія - Бога Сонця. "Їхні головні божества зводилися в основному до двох фігур - чоловіка та жінки, великого Отця та Матері - Ху та Керидвен, аналогам Осіріса та Ісіди,

Вакха та Цербери, що символізували собою два принципи всього Буття..." (Холл М. Энциклопедическое изложение масонской, герметической, каббалистической и розенкрейцеровской символической философии. - М.: Изд-во "Эксмо"; СПб.: Terra Fantastica, 2003. - С. 60).

Ініціації друїдів - це особливий процес, в якому під іменем Бога Сонця, а отже, Верховного Бога Друїдів приховувалося Ху, якого було вбито, а потім після численних ритуалів та містичних перевтілень повернено до життя. Таким чином, кандидатів клали в домовину, символізуючи смерть свого Бога, потім її кидали у відкрите море, і ті, хто повертався звідти живий, автоматично проходив третій ступінь і отримував достатню кількість таємних істин, якими раніше не володів.