Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами - Жолнер І.В. - 1.1. Значення інформаційного забезпечення для управління підприємством

1.1. Значення інформаційного забезпечення для управління підприємством

На сьогоднішній день інформація за ступенем її актуальності та доречності є надзвичайно цінним товаром. Існує думка, що якщо людина володіє інформацією, то вона володіє світом. В сучасних умовах господарювання та виникнення деяких кризових тенденцій, інформація для менеджерів різних підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності є необхідним елементом в прийнятті якісних управлінських рішень.

Поняття інформація походить від латинського слова "informatio", що означає викладення, повідомлення, пояснення факту, явища, події. У процесі вивчення інформації враховуються закономірності її створення, перероблення й використання в різних сферах діяльності. Інформацію як продукт виробництва та використання відрізняє передусім предметна сфера. Вона дуже різноманітна та поділяється за видами діяльності: наукова, технічна, виробнича, управлінська, економічна, соціальна, правова тощо.

При умові використання інформації з метою управління підприємством та для прийняття відповідних управлінських рішень до цього поняття можна віднести такі сигнали або повідомлення, які несуть знання чи зменшують невизначеність. Якщо повідомлення або його частина для даного одержувача не є інформацією, то воно називається шумом. Повідомлення перетворюється в шум, якщо передається тому, хто про це знає (пізнавальний шум), або якщо в таких відомостях немає потреби (кібернетичний шум). В економічній літературі використовують також поняття "метаінформація", під яким розуміють інформацію, похідну від тієї, яку одержують безпосередньо.

Інформацію у формі повідомлень, відомостей не можна віднести ні до матерії, ні до свідомості. Вона властива як живій, так і неживій природі. Якісна різноманітність об'єктивного світу зумовлює якісну багатозначність інформації. На відміну від неживої природи, яка може бути тільки джерелом інформації, жива природа, крім того, сприймає і переробляє її. Людина, як істота соціальна, одержує, збирає, зберігає, свідомо переробляє і використовує інформацію у своїй цілеспрямованій діяльності. На практиці всі технологічні, організаційні, економічні і соціальні процеси породжуються, супроводжуються і спрямовуються інформаційними процесами, які відображають різні взаємовідносини між об'єктами живого світу і становлять суть та форми зв'язку між управлінськими системами.

Інформацію в сфері менеджменту часто образно порівнюють з нервовою системою, що забезпечує функціонування живого організму. Завдяки обміну інформацією між системою, якою управляють, інформацію про стан заданих параметрів, виробляє команда управління і знову передає її до системи, якою управляють, для виконання (прямий зв'язок). Надходження інформації про результати управління прийнято називати зворотним зв'язком.

Кожний вид інформації має свої технології оброблення, змістову цінність, форми представлення й відображення, вимоги до достовірності, оперативності відображення фактів, явищ, процесів.

Правильне визначення кількості інформації дає змогу уникнути перевантаження керівників і спеціалістів, оскільки існує показник: "межі інформації, яку може переробити людина за певний період".

Інформацію, що використовується в управлінні можна класифікувати за різними ознаками та узагальнити в табл. 1.1.

Наукову інформацію поділяють на: економічну, соціально-політичну, ідеологічну та іншу.

Економічна інформація - це сукупність цифр, фактів, відомостей та інших даних, які переважно кількісно відображають суспільно-економічні явища і процеси. Вона містить дані соціально-економічного планування і прогнозування, фінансових планів, первинного, оперативного й бухгалтерського обліку, статистичної звітності, економічного аналізу тощо.

Предметом подальшого розгляду буде саме бухгалтерська інформація, особливостями якої є достовірність, повнота, цінність, актуальність, ясність та зрозумілість.

Бухгалтерський облік - це система, яка може повністю забезпечити необхідною, актуальною, якісною і доречною інформацією, не тільки менеджерів, але й інших користувачів інформації.

Зазначимо, що в Законі України "Про інформацію" говориться, що "Одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою". Звернемо увагу на те, що таке визначення нагадує тлумачення бухгалтерського обліку. Пригадаємо його визначення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" "бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень". Тобто найголовнішим завданням обліку є саме надання інформації.

Таблиця 1.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ ЗА РІЗНИМИ ОЗНАКАМИ

При здійсненні фінансово-господарській діяльності підприємство може використовувати різну за своїм характером інформацію, як фінансового так і не фінансового змісту.

Таку класифікацію інформації наведеному у графічному вигляді на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Класифікація інформації

Кваліфікована інформація - це та інформація, що надається в цифровому вигляді. Відповідно до некваліфікованої інформації відноситься та, що надходить від проведення переговорів, візуальна, що надходить від систем масової інформації тощо.

Оперативна - це та, що пов'язана із щоденною господарською і операційно діяльністю підприємства. Така інформація надходить безперервно з пізніх джерел і обліковується перманентно.

Фінансова інформація - це інформація яка надається певним користувачам, що обліковується і розкривається у фінансовій звітності та в інших фінансових документах.

Управлінська інформація надається з метою здійснення основних функцій управління підприємством, а саме планування, виконання та контролю. Ці функції взаємопов'язані та потребують необхідної інформації.

Основною рушійною силою, що визначає ефективність роботи вищих керівників, є інформація саме фінансових менеджерів. Фінансовий менеджер насамперед повинен володіти швидкою реакцією, тобто бути здатним (у разі потреби) приймати рішення негайно. Він повинен уміти враховувати чинники часу і невизначеності, мати політичне чуття щодо міжнародних і внутрішніх подій, уміти переконувати своїх опонентів у правильності запропонованих рішень, знаходити потрібних людей і встановлювати ділові зв'язки. Усі ці здібності повинні поєднуватися з високою фаховою кваліфікацією, моральними якостями, відданістю своєму підприємству, сумлінністю в роботі. Вищі фінансові менеджери підприємств звичайно мають економічну і юридичну освіту і постійно вдосконалюють свої фахові знання і навички.

Роль абстрактного фінансового менеджера багатогранна і відповідальна. Саме він приймає всі фінансові рішення. Завдання менеджера полягає не тільки в умінні користуватись інформацією про фінансові ринки, а й поширювати про своє підприємство переконливу позитивну інформацію. У західній літературі обговорюється концепція інформаційної асиметрії. Сутність її полягає в тому, що власники акцій корпорацій-емітентів не мають тієї інформації, якою володіють менеджери. Появу і розвиток теорії інформації активізувало дослідження проблеми асиметричної інформації. Сутність проблеми проста: одна людина володіє інформацією, а інша - не володіє. Однак способи вирішення цієї проблеми досить складні.

У ситуації фінансового ринку ця складність полягає в такому. Фінансовий менеджер підприємства має у своєму розпорядженні обсяг інформації про переваги і недоліки використання активів підприємства. Інвестори і споживачі з різних причин повної інформації одержати не можуть. Асиметрія у володінні інформацією завдає шкоди як емітентові цінних паперів, так і інвесторам. У 1996 р. Джеймс Миррліс і Уільям Вікрей одержали Нобелівську премію за фундаментальний внесок в економічну теорію мотивів. Ідеться про теорію прийняття рішень з управління фінансами підприємства в умовах асиметричної інформації.

Ще більший розрив в одержанні інформації між менеджерами підприємства і керуючими страховими, лізинговими, фінансовими підприємствами. Кредитори - власники корпоративних облігацій можуть володіти дуже обмеженою інформацією про плани розвитку корпорацій. Інформаційна асиметрія завдає шкоди проведенню фінансової політики і наступному ухваленню рішення менеджерами. Менеджери зобов'язані інформувати всіх інвесторів і контрагентів про фінансовий стан підприємства. З цією метою вони звертаються до інвестиційних банків або інших посередників, котрі, розміщуючи нові випуски цінних паперів, докладно інформують про цілі нового випуску та його умови. Використання різноманітних фінансових інструментів, публічне розміщення цінних паперів також спрямоване на розширення інформаційного поля навколо підприємства.