Риторика - Олійник О.Б. - 2.5. Риторика - інструмент етилеутворення

На відміну від стилістики, що розглядає стиль як факт і безпосередньо найважливіший предмет вивчення, риторика розуміє стиль як одне із завдань, які повинна вирішувати дана наука.

Висока гідність думки потребує достойного слова, що виражає її. Адже далеко не всі великі ідеї стилістично оформлені абсолютно. Стиль не самовираження, яке в кращому випадку породжує тільки стилізацію. Ритор робить стиль напруженим бажанням відобразити думку. Це виходить вдало лише тоді, коли він вибудовує досконалий вираз; зміст має ідеальну форму, що досягається лише за умови певних вимог, необхідних для повного розуміння слухаючою аудиторії постановленої проблеми.

Робота над стилем включає:

1) відбір і використання слів та словосполучень, які становлять основу змісту тексту і не суперечать обраному стилю, оскільки лексичне значення слова має великий вплив на формування стилю;

2) оформлення і смислове угруповання думок у риторичних фігурах;

3) формування окремо взятих елементів тексту, які створюють рух думки в слові, тобто ясне і осмислене розуміння нової інформації щодо повідомленого раніше (актуальне розчленовування пропозицій);

4) забезпечення зв'язності тексту у вигляді упорядкованої залежності подальших пропозицій від попередніх (прогресія і дискурсивна послідовність);

5) смислове розчленовування тексту на конструктивно організовані виділені думки, які є окремими і в цілому завершеними. Ритмічні та смислові частини даної думки мають узгоджуватися;

6) розгортання окремих думок шляхом їх необхідного доповнення (ампліфікації), оскільки можуть виникнути деякі двузначні ідеї, які, безумовно, потрібно пояснювати та доповнювати;

7) організація і розчленування тексту, співвідношення способів вираження і усунення повторів, заповнення смислових прогалин.

Слово поєднане за значенням, звучанням, будовою з іншими словами. У мовній системі воно включене водночас до кількох рядів слів, що зіставляються або об'єднуються за якимись ознаками. Такі ряди бувають бінарними: ряди слів, з яких вибирається необхідне слово, І ряди слів, з яких вибирається доречне слово, відкиданий інші, недоречні. Відповідно, необхідно також досконало володіти лексичними рядами слів, тому що неможливо підібрати найбільш відповідний вираз слова, не знаючи повного ряду. Основна проблема полягає в тому, що лише досконало володіючи лексикою, можна найточніше передати думку тому, хто слухає.

Теми для обговорення

1. Риторика як науковий предмет.

2. М. В. Ломоносов і риторика.

3. Місце риторики: відношення до граматики і стилістики.

4. Література і риторика.

5. Риторика і стилістика.

Завдання і Тренінг. Ігри

• Побудуйте логічні визначення п'яти понять на вибір з наведеного списку: "мова" ("мовна діяльність"), "текст", "культура мови", "комунікабельність" ("товариськість"), "артистизм", "поет", "судова риторика", "наказ", "університетська лекція'*, "заїкання", "перекладач", 'Телеканал "Культура"", "консультація".

• У роботі над бібліографією з риторики і культури мови (як і в будь-якій іншій галузі наук) рекомендуються такі наступні джерела:

1. Класичні праці: Аристотеля, Демосфена, Цицерона, філософів Гегеля, Канта, староруське красномовство.

2. Наукові (дослідження) праці, що створюють теоретичну базу предмета, що вивчається: А.Ф. Лосев, С.С. Аверинцев, Л.С. Виготський.

3. Література у суміжних науках: лінгвістика - загальне мовознавство, стилістика, культура мови; теорія літератури, поетика, літературно-художні тексти як зразки мовної майстерності тощо.

4. Навчальна література з риторики, теорії мови, культури мови, зі стилістики, граматики та ін.

5. Збірники зразків мовної майстерності — промови великих ораторів, праці мислителів, збірники, листів і документів і ін..

6. Словники та довідники (з української мови та іноземних мов; різних предметів: психології, логіки, літературознавства; театру тощо).

Самостійно виберіть тему; складіть до цієї теми бібліографію для:

а) реферату, виступу на семінарі; б) ґрунтовного вивчення.