Риторика - Олійник О.Б. - Теми для обговорення

Платон та Аристотель приділили істотну увагу дружній бесіді як предмету риторики. Аристотель вважав наявність хорошого друга головним компонентом щастя: бесіда ушляхетнює людей, збагачує їх, дарує радість. Але життєве спілкування далеко не вичерпується бесідами друзів. Це також - і ділові перемовини, і застільні промови, і літературні, наукові, політичні спори та інтимні пояснення. Все це - елементи культури. І кожна людина повинна володіти ними для самоствердження, задоволення, прагматичної мети.

Особливості побутового спілкування.

1. Мова найчастіше спонтанна, непідготовлена, відображає хвилинний настрій, відчуття, пориви. У ній виразно виражена індивідуальність кожного суб'єкта.

2. Переважає діалог, хоча наявний полілог. Усний текст взв'язний. Окремі репліки можуть видатись не зрозумілими поза текстом. Такому спілкування є властивий термін "ситуативна мова".

3. Емоційний рівень побутового спілкування надзвичайно високий.

4. Величезну роль відіграють невербальні засоби спілкування, паралінгвістичні коди, весь той "потік життя", що враховується при аналізі дискурсу. З цієї ж причини доречні умовчання, натяки, елюзії, посилання на події, відомі тільки співбесідникам.

5. Не завжди дотримується літературна норма, стилі - від розмовного для літератури з елементами патетики до розмовно - побутового з елементами просторіччя, діалектами. 6. У інших видах мови (окрім внутрішнього діалогу) досить чітко виділяються жанри. В побутовій мові ця можливість ослаблена, мова стандартів тут знижена. Лише в окремих ситуаціях можливо говорити в жанрі анекдота, виступити з панегіриком тощо.

Розмовна, побутова мова є простором активного застосування правил культури мови. Побутове спілкування, на перший погляд, - справа приватна, проте не можна заперечувати його соціальної природи: вона виражається в особистих контактах не тільки в сім'ї, а й по за нею. Побутове спілкування притаманна суспільству, формує у кожної людини комунікабельність, розвиває гнучкість у користуванні мовою, відчуття гумору, виразність мови, уміння невимушено триматися в суспільстві, знімати напругу в стосунках.

Сфера побутової мови та її мовних засобів поки що маловивчена: все мовознавство побудоване на матеріалі літературних текстів, здебільшого письмових, де своєрідність індивідуальності. Лише в останні десятиліття почали з'являтися дослідження у сфері розмовної лексики, розмовного синтаксису, фонетики, невербальних засобів розмовної мови. Значне місце побутовому спілкуванню відведено в працях психолінгвістів, соціолінгвістів.

Теми для обговорення

1. Які ви знаєте роди і види риторики? 2. Охарактеризуйте:

— політичне красномовство;

— академічне красномовство;

— військове красномовство;

— дипломатичне красномовство;

— судове красномовство;

— церковнобогословське красномовство;

- ділове красномовство;

— соціально-побутове красномовство;

Завдання. Тренінги. Ігри

• Ознайомтеся з характеристиками різних видів ораторської мови залежно від загальної цільової установки, які наводить П. Сопер у книзі "Основи мистецтва мови". У чому специфіка кожного виду мови?

"Загальна мета може полягати в тому, щоб розважити, інформувати, надихнути, переконати, закликати до дії. Певною мірою мислимо і поєднання цих цілей. Наприклад, мова розважального порядку інший раз не обійдеться без інформації і навіть без елементів дії. Мова, що схиляє до дії, не матиме успіху, якщо вона не цікава, не повчальна, не надихає і не переконує. Але оратор повинен чітко усвідомлювати, яка ж із загальних установок є переважаючою і, відповідно до цього, будувати свою промову.

1. Розважальна промова

Така мова не містить іншої мети, окрім тієї, що полягає в ній самій. Вона сама по собі повинна розважити і потішити слухача.

Можна було б сказати, що її мету просто підтримати увагою та інтересом слухача, але мається на увазі цікавість - інтерес як самоціль, її часто чуєш на банкеті та в іншій обстановці, де люди зустрічаються, щоб в приємному спілкуванні провести час.

2. Інформаційна промова

Завдання інформаційної промови не тільки збудити допитливість, а й дати нове уявлення про предмет. Вона може бути оповіданням, описом, поясненням. Оповідання - це рух; опис розчленовує предмет, показує його частини і надає їм наочності, як на картині; пояснення показує, який предмет у дії. У всіх інформаційних промовах переважає яка-небудь одна з характерних ознак.

Інформаційна промова повинна відповідати наступним вимогам:

а) у ній не має бути нічого спірного;

б) вона повинна збуджувати допитливість;

в) вона має задовольняти запити слухача;

г) повідомлення повинне бути актуальним;

3. Надихаюча промова

Агітаційні промови загалом можна поділити на три групи: промови з метою надихнути, промови з метою переконати і мови з метою викликати активну реакцію. Досить часто ці три види загальних цільових установок перекривають частково одна одну. Більшість промов з метою переконати викликають дієві пориви, як і промови, що спонукають до дії.

Проте багато промов краще всього визначити, як промови, мета яких внести ясність до питання, підкреслити його значення і надихнути слухача, оскільки їх головна мета не в тому, щоб навести нові дані, переконати або викликати дію. Більшість промов на політичних або спортивних зборах, виступи з привітаннями, з оцінкою заслуг, а також бесіди про значення моральних і суспільних цінностей, проповідь, по суті, є надихаючими.

4. Переконлива промова

Переконати - означає логічно довести чи спростувати яке-небудь твердження. Це суто логічне завдання. На практиці ці промови розглядають як агітаційні, у них будь-якими методами - логічними або іншими — оратор переконує погоджуватися з ним у спірному питанні. Хоча така промова прагне визначити образ мислення і поведінки, вона не є закликом до безпосередньої дії.

5. Що закликає до дії

Слухача призвали до дії: нової, продовження або припинення попередим. Отже, його переконали. Заклик до дії буває прямим і непрямим, дія може відбутися коли-небудь або негайно. Але з причини дії самих слухачів, а не відсутніх.

Агітаційній промові властиві відмінні ознаки інших промов: вона повинна містити необхідні фактичні дані, будити психічну сприйнятливість, доходити згоди. Понад, їй властивий невід'ємний і характерний тільки для неї елемент: вона повинна примусити слухача відчути потребу зробити те, про що його просить оратор.

• Підготуйте інформаційну промову (5 хв.). Обґрунтуйте актуальність вибраної теми. Використовуйте у вступі прийоми привернення уваги аудиторії. Продумайте завершальні фрази мови. Складіть і повідомте аудиторії план промови. Врахуйте, що ваша аудиторія - слухачі групи.

Матеріали до завдання

І. Зразки тем для інформаційної промови

- Події в нашій країні.

- Події за кордоном.

- Новини науки та техніки.

- Новини культурного життя міста.

- Спортивні новини.

- Новинки літератури.

- Системи ЕОМ.

ІІ. Схема оцінки інформаційної промови

1. Тема і мета

Цікаві? Доречні? Актуальні?

2. Вступ

Чи цікаво?

Чи використаний прийом привернення уваги? Чи не дуже довго?

3. Головна частина

Чи продуманий план?

Чи весь матеріал стосується справи?

Чи достатньо прикладів?

Чи конкретний зміст?

Чи досягнута мета?

4. Висновок Ясно?

Чи є узагальнення сказаного?

5. Вимова

Чи упевнений той, хто говорить, у собі?

Чи правильна поза?

Жести?

Чи вдалий темп мови?

Монотонно?

Чи є контакт з аудиторією? Чи є мовні помилки? 5. Поради виступаючому. ІІІ. Пам'ятка

* * *

"Інформаційна промова з першого до останнього слова - продукт обдуманого плану. Інакше вона не буде ні цікава, ні ясна. Досягти того іншого можна, якщо вона побудована з урахуванням інтересів слухача, на доцільному поєднанні елементів нового і старого, конкретна в частково і в цілому, якщо вона підтримує відчуття поступальної ходи, використовує моменти конфліктно-драматичного порядку, створює в аудиторії дедалі зростаюче очікування, що завершується розв'язкою.

Вступ доцільно підібрати і попрацювати над ним так, щоб він викликав увагу, інтерес, стали зрозумілими наміри оратора. Головна частина промови повинна бути вибудована відповідно до плану з урахуванням тематичного завдання, складу аудиторії та обстановки.

Наприкінці ще раз пояснюється поставлена мета, піднімається на вищий ступінь інтерес слухачів, підкреслюється зміст промови і робиться все можливе, щоб створити у аудиторії належний настрій"

(П. Сопер).

• Підготуйте агітаційну промову (переконливу або таку, що закликає до дії) на 5 хвилин. Виберіть тему промови. Уточніть її формулювання. Визначте аудиторію, для якої призначена ваша промова. Продумайте систему логічних і психологічних доводів. Матеріали до завдання І. План агітаційної промови

Привернути увагу, викликати інтерес. Охарактеризувати предмет промови,'викласти основну тезу. Навести аргументи для доказу тези."' Зробити висновок. Сформулювати заклик. ІІ. Зразки тем для агітаційної промови Прочитайте книгу, статтю. Подивіться кінофільм, спектакль.

Підпишіться на газету, журнал. Сходіть на концерт. Займайтеся спортом. Відвідайте виставку. Займайтеся риторикою. ІІІ Схема оцінки агітаційної промови

1. Тема і мета

Чи підходять вони аудиторії?

2. Введення Цікаве?

Чи викликає бажану реакцію?

3. Головна частина

Чи цікавий матеріал? Чи правильні доводи? Чи достатні аргументи? Чи доцільні приклади?

4. Висновок Ясно?

Чи переконливий заклик до дії?

5. Вимова

Чи переконливо виголошена промова? Чи правильна поза? Чи доречні жести? Чи вдалий темп мови? Чи є мовні помилки?

6. Ради виступаючому IV. Пам'ятка

* * *

"Агітаційна промова вимагає від слухачів більшого, ніж інші види промови. Якщо вона не досягає поставленої мети це найгірша невдача оратора. Слухачі повинні відгукнутися на заклик одразу, на місці, і від щирого серця. Їх потрібно змусити проникнутися довірою до вас і до того, що ви говорите. Слухачі повинні зрозуміти вас і сповнитися нетерпінням, зробити все, що ви від них хочете.

Що б не було вибрано вами у вступній частині мови, до яких би переконливих планів і методів ви не вдавалися, які б не були ваші завершальні заклики - все слід розвивати відповідно до тієї певної реакції аудиторії, до якої ви прагнете"

(П. Сопер)

• Підготуйте вітальну (що надихає) промову (4-3 мин.). Виберіть подію, якій буде присвячена ваша промова (ювілей особи; зустріч делегації; вручення нагороди; відкриття пам'ятника, меморіальної дошки; початок роботи з'їзду, конференції, симпозіуму; пам'ятна дата і тощо). Визначте аудиторію, для якої призначена ваша промова. Оскільки головне завдання вітальної промови - створити піднесений, святковий настрій, надихнути слухачів, зверніть увагу на емоційність вашої промови, використовуйте в ній засоби мовної виразності.

Матеріали до завдання

І. Структура вітальної промови

1. Звернення. Слова вітання.

2. Коротка характеристика події.

3. Успіхи та досягнення, перспективи.

4. Побажання. II. Схема оцінки вітальної промови

1. Тема і мета Чи відповідають події? Чи підходять аудиторії?

2. Вступ

Оригінальний?

Чи створює певний емоційний настрій?

3. Головна частина

Чи конкретний зміст? Чи яскраві приклади? Чи виразні мовні засоби? Чи досягнута мета? 4. Висновок Яскраво?

Чи надихнуло слухачів? 5.Вимовлення

Чи натхненно виголошена промова?

Чи правильна поза?

Чи доречні жести, міміка?

Чи вдалий темп мови?

Чи є мовні помилки? 6. Поради виступаючому ІІІ. Пам'ятка

* * *

"Не намагайтеся сісти і підготувати промову: за тридцять хвилин. Не можна випекти мову на замовленням, як пиріг. Мова повинна визріти. Виберіть тему на початку тижня, обдумайте її у вільний час, виношуйте її, не забувайте про неї ні вдень, ні вночі. Обговорюйте її з друзями. Робіть її предметом бесід. Ставте самому собі всілякі запитання з даної теми. Записуйте на клаптиках паперу всі думки та приклади, які приходять вам в голову, і продовжуйте шукати. Ідеї, міркування, приклади приходитимуть до вас в самий різний час - коли приймаєте ванну, їдете в центр міста, коли ви чекаєте, щоб вам подали обід. Такий був метод Лінкольна. Цим методом користувалися майже всі оратори, які мали успіх"

(Д. Карнеги)

• Познайомтеся з запитаннями для самоконтролю. Вони послужать вам орієнтиром у процесі підготовки різних видів публічних виступів і допоможуть визначити ступінь готовності до виступу.

Питання для самоконтролю.

1. Чи відображає назву теми промови її зміст?

2. Чи дійсно мене цікавить тема виступу?

3. Чи достатньо я знаю з даної проблеми?

4. Чи переконаний я в тому, про що говоритиму?

5. Чи відповідають тема і мета моєї промови рівню знань, інтересам і установкам слухачів?

6. Чи можу я чітко сформулювати головну ідею свого виступу?

7. Чи легко сприймаються фактичний матеріал і статистичні дані?

8. Яким методом викладений матеріал?

9. Чи немає порушень логічної послідовності у викладі матеріалу?

10. Чи готує вступна частина промови аудиторію до сприйняття основного матеріалу?

11. Чи переконливий висновок? Чи є узагальнювальні висновки?

12. Чи правильно розподілений матеріал за часом?

13. Які питання можуть виникнути у слухачів?

14. Чи володію я матеріалом виступу? Чи проведені тренування?

• Прослухайте ораторський виступ у масовій аудиторії. Зверніть увагу, чи вдалося ораторові встановити контакт із слухачами. Як вони реагували на слова оратора? Розкажіть, якими прийомами встановлення контакту користувався оратор. Складіть письмовий відгук про цей виступ.

• Вивчіть схему "Композиційна побудова промови". Яке завдання кожної композиційної частини виступу? Які прийоми привернення уваги, на ваш погляд, найбільш дієві? Як ви розумієте вимогу максимальної лаконічності?

Композиційна побудова промови

Частини виступу. Прийоми привернення уваги

І. Вступ

Завдання:

- збудити інтерес до теми майбутньої розмови;

- встановити контакт;

- підготувати слухачів до сприйняття виступу;

- обгрунтувати постановку питання. Основна умова - максимальна лаконічність. ІІ. Головна частина

Завдання:

- послідовно роз'яснити висунуті положення;

- довести їх правильність;

- підвести слухачів до необхідних висновків. ІІІ. Висновок

Завдання:

- підсумовувати сказане;

підвищити інтерес до предмета промови;

- наголосити на значенні сказаного;

- поставити завдання;

- спонукати до безпосередніх дій (у мітинговій промові); - звернення;

- виклад мети виступу, огляд головних розділів теми;

- прийом співпереживання;

- виклад парадоксальної ситуації;

- апеляція до інтересів аудиторії;

- прийом співучасті;

- апеляція до подій;

- апеляція до географічних або погодних умов;

- Апеляція до промови попереднього оратора;

- апеляція до авторитетів або відомих джерел;

- апеляція до особи оратора;

- гумористичне зауваження;

- питання до аудиторії.