Географія промислових комплексів - Іщук С.І. - Концепція регіональної конкурентоспроможності

Подальший розвиток ідеї регіональних промислових кластерів, уперше представлений у працях Портера - Енрайта, сприяв формуванню вчення про регіональну конкурентоспроможність, яке нині активно поширюється серед учених Західної Європи та Північної Америки. Цей термін здебільшого розглядають як просторову форму розвитку внутрішніх і зовнішніх конкурентних процесів, що виникли на рівні окремих країн та їх регіонів і посилюються за умов глобалізації. Отже, регіональна конкурентоспроможність розглядається більшістю прихильників цієї теорії на міжнаціональному та національному рівнях, особливо в працях таких учених економістів та географів, як Дж. Данінг (Dunning, J.), Дж. Хампфрі та X. Шмітц (Humphrey, J., Schmitz, Н.), К. Фрімен (Freeman, К), Б.-В. Лундваль і Б. Йонсен (Lundvall, B.-V., Johnson, В.), Б. Асґайм та А. Ізаксен (Asheim, В., Isaksen, А.), Б. Рейнерт (Reinert, Б.) та ін. Зокрема, ці автори розробили багато концепцій формування конкурентоспроможності країни на міжнародному рівні (еклектична ОЛІ-парадигма, концепція ланцюжків доданої вартості, техніко-економічна парадигма, концепція "регіонів, що навчаються" та ін.).

У рамках концепції регіональної конкурентоспроможності підприємства промислових комплексів характеризуються тим, що між ними є своєрідне економічне суперництво за ресурси та фактори розвитку. В основному це ресурси землі, води, енергії, мінеральної сировини, праці, фінансових та інформаційних потоків. Вища конкурентоспроможність промислового підприємства формується в умовах широкого доступу до дешевих та повноцінних ресурсів розвитку, що істотно відображається на якості й собівартості продукції, зниженні затрат на організацію виробничого процесу, підвищенні прибутковості підприємства.

З економічним суперництвом суб'єктів господарювання безпосередньо пов'язана жорстка конкуренція у сфері володіння економічними факторами розвитку виробництва. Ринкові відносини та конкурентне середовище накладають істотні обмеження на використання земельних, фінансових, інформаційних ресурсів тощо. Обмеженість ресурсів і боротьба за них призводять до підвищення конкурентоспроможності інноваційних, високорентабельних підприємств, їх стійкості й витривалості в ринкових умовах, а також до занепаду й усунення аутсайдерів.

Важливим фактором формування конкурентного середовища в промисловому виробництві є інтенсифікація процесів суспільного відтворення. Вона спричинює активізацію підприємницької діяльності та ринкової активності суб'єктів господарювання, пожвавлення процесів економічного кругообігу, зростання темпів науково-технічного прогресу. Це безпосередньо впливає на рівень конкурентоспроможності підприємств промислових комплексів.

Наведені вище фактори конкурентоспроможності підприємств стимулюють формування і розвиток модульних, інноваційних високорентабельних галузей господарства, для яких характерне значне зростання економічної ефективності господарювання. У межах промислових комплексів також відбувається просторова диференціація окремих видів економічної діяльності залежно від перерозподілу конкурентних переваг центру і периферії, формується полігалузева ефективність виробництва шляхом налагодження системи взаємодії підприємств як між собою, так і з іншими учасниками виробничого процесу (допоміжними фірмами та фірмами, які обслуговують, комерційними посередниками та іншими елементами ринкової інфраструктури, наукової, освітньої, інформаційної, комунікаційної та комунальної сфер).

Розділ 2. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ГАЛУЗЕВОГО І РЕГІОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ
2.1. Класифікація галузей промислових комплексів
2.2. Методи економічного обґрунтування розміщення промислових комплексів
Ефективність виробництва
Фондовіддача, або віддача основних засобів
Індекс рівня районної спеціалізації галузі
2.3. Методика аналізу виробничих зв'язків промислових комплексів
2.4. Методичні засади структурного аналізу промислових комплексів економічних районів
2.5. Ринкові механізми вдосконалення функціональної структури промислових комплексів
Розділ 3. ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru