Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами - Жолнер І.В. - Сфера застосування МСБО 16

3.1. Визначення, визнання та класифікація основних засобів

Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності діяльності та стабільної перспективи росту є забезпеченість підприємства основними засобами в необхідній кількості та асортименті і, безумовно, більш повне їх використання. Теперішнє господарювання передбачає конкурентну боротьбу між різними контрагентами, переможцем в якій може стати саме той, хто залучає та найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.

Становлення та формування ринкових відносин передбачає постійне удосконалення організації обліку основних засобів на підприємстві.

Основні засоби відіграють одну із головних ролей в необоротних активах підприємства, що зайняті у виробничо-господарській діяльності. Тому прозора і достовірна інформація щодо основних засобів має велике значення для управлінського складу при аналізі оцінки фінансового стану та результатів діяльності підприємства. МСБО 16 "Основні засоби" розкриває інформацію, що стосується визначення, визнання, оцінки, амортизації, припинення визнання та розкриття інформації щодо основних засобів.

Відповідно до МСБО 16 основні засоби (Fixed assets; Property, Plant and Equipment) - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачанні товарів і наданні послуг, здавання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей та які, як очікується, використовуватимуться протягом більше ніж одного періоду.

Таким чином, визначення розкриває наступні ознаки основних засобів:

o наявність матеріально-речової форми;

o цільовий характер використання в процесі нормальної господарської діяльності підприємства;

o тривалий строк використання.

Сфера застосування МСБО 16

МСБО 16 слід застосовувати в обліку основних засобів, за винятком випадків, коли інший Стандарт вимагає або дозволяє застосування іншого облікового підходу.

МСБО 16 не застосовують щодо:

а) біологічних активів (МСБО 41 "Сільське господарство");

б) об'єктів, що призначені для продажу (МСФЗ 5 "Непоточні активи утримувані для продажу, і припинення діяльності");

в) права на корисні копалини, їх пошук та видобуток, а також нафти й природного газу (МСФЗ 6 "Розвідка та оцінка мінеральних ресурсів").

Вищеперераховані об'єкти є винятками і вони не класифікуються як основні засоби. Проте МСБО 16 застосовують до основних засобів, використаних для розробки або збереження активів, наведених в а) та б). Інші стандарти можуть вимагати визнання об'єкта основних засобів, що базується на підході, який відрізняється від підходу в цьому Стандарті. Наприклад, МСБО 17 "Оренда" вимагає від суб'єкта господарювання оцінювати визнання об'єкта орендованих основних засобів на основі передачі ризиків та винагород. Проте, у таких випадках цей Стандарт визначає інші аспекти облікового підходу до таких активів, включаючи амортизацію.

Підприємство має застосовувати цей Стандарт до нерухомості, що перебуває у процесі будівництва чи забудови для майбутнього використання як інвестиційної нерухомості, але яка ще не відповідає визначенню інвестиційної нерухомості в МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість". По завершенні будівництва чи забудови нерухомість стає інвестиційною нерухомістю і від суб'єкта господарювання вимагається застосовувати МСБО 40. Цей стандарт застосовується також до інвестиційної нерухомості, яка перебуває у процесі перебудови для тривалого майбутнього використання як інвестиційної нерухомості. Суб'єкт господарювання, який застосовує модель собівартості для інвестиційної нерухомості відповідно до МСБО 40, має застосовувати модель собівартості МСБО 16.

Єдиного вартісного обмеження при визнанні активом основних засобів - не існує, але підприємство може його визначити самостійно. Наприклад, велике підприємство в обліковій політиці може вказати, що всі витрати вартістю менше 3000 не капіталізуються, а трактуються як витрати поточного періоду.

Таблиця 3.1. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ЗА МСБО 16