Регіональна економіка - Качан Є.П. - Нафтова промисловість

України характеризується низькими показниками видобутку нафти, хоча потенційні можливості для Цього значно більші.

На сьогодні перше місце за видобутком нафти посідає лівобережна частина України, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського та Прилуцького родовищ, у Сумській — на основі Охтирського і Качанівського, у Полтавській — на базі Сагайдацького, Зачепилівського, Радченківського родовищ. Тут видобувають більшу частину нафти України. На другому місці Прикарпатська нафтогазоносна провінція, де працюють нафтогазовидобувні управління — Бориславнафтогаз і Долинонафтогаз. Поки що масштаби видобутку нафти тут невеликі внаслідок вичерпаності запасів і недостатнього рівня пошукових робіт.

Обсяги видобутку нафти з газовим конденсатом у 2009 р. становили 3952,0 тис. т" у тому числі обсяги видобутку підприємствами НАК "Нафтогаз України" — 3642,6 тис. т.

Світовий досвід свідчить, що запаси, зосереджені в кількох великих родовищах, забезпечують значно більші обсяги видобутку, ніж аналогічні, розсіяні по багатьох дрібних родовищах. В Україні максимальний рівень видобутку нафти (в середині 70-х років минулого століття) забезпечувався саме експлуатацією десятка найбільших родовищ, вичерпаних нині на 90—98 %. Тож із 83 родовищ нафти 51 належить до дуже дрібних (запаси менші 1 млн т нафти). Виробленість родовищ в основних нафтогазових районах за нафтою оцінюється на 70 %. Собівартість видобутої в Україні нафти відносно висока, оскільки видобуток її найпрогресивнішим фонтанним способом майже припинився.

Україна має розвинену нафтопровідну систему, що складається з 18 магістральних нафтопроводів загальною довжиною 4,6 тис. км. Річна пропускна спроможність системи становить "на вході" — 114 млн т, "на виході" — 56,3 млн грн. Система нафтопроводів спроможна в повному обсязі забезпечити потреби нафтопереробних підприємств України.

Упродовж 2009 р. обсяги транспортування нафти підприємствами магістральних нафтопроводів становили 38 535,3 тис. т, з них транзитом до країн Західної Європи (Словаччини, Угорщини, Чехії) — 75,7 % (рис. 9.3).

Нафтопереробна промисловість В Україні є сім нафтопереробних підприємств, найбільші з них: Кременчуцький, Лисичанський, Одеський та Херсонський заводи. В 2009 р. виробництво нафтопродуктів становило: бензин — 3,3 млн т, дизельне пальне — 3,9 млн т, мазут — 2,6 млн т (табл. 9.2).

Потужності нафтопереробної промисловості сягають 51 млн т річної первинної переробки, однак, використовуються вони лише на третину.

Роботу нафтопровідної системи забезпечує 51 нафтоперекачувальна станція, де працює 176 насосних агрегатів. Загальний обсяг резервуарного парку становить 1085 тис. м3.

Рис. 9.3. Обсяги перекачування нафти підприємствами магістральних нафтопроводів ВАТ "Укртранснафта" [32]

Таблиця 9.2. Виробництво нафтопродуктів в Україні у 1990— 2009 рр., млн т [28]

Тривалий час нафтопереробні заводи України простоювали, переробка нафти на них не забезпечувала навіть 40 % внутрішнього споживання. З приходом нових власників (компаній "ТНК-Україна" (Лисичанський НПЗ), "Укртатнафта" (Кременчуцький НПЗ), ВАТ "Лукойл-Україна" (Одеський НПЗ), "Казахойл" та Група "Альянс" (Херсонський НПЗ), "Альфа-Нафта", "Уотфорд" і Приватбанк (Надвірнянський та Дрогобицький НИЗ)) заводи набули ритмічності в роботі, постачання нафти почали здійснюватися регулярно, що стало стабілізуючим чинником.

Основними шляхами виходу України з енергетичної кризи є розвідка родовищ, розробка нетрадиційних нафтогазоносних об'єктів — глибинних зон кристалічної земної кори на суходолі України і зон гідратоутворення на дні Чорного моря. Одна з таких зон лежить на північному боці Дніпровсько-Донецької западини, вздовж її північного крайового глибинного розламу. Тут на території завдовжки 250 км і завширшки 30—35 км у 1989—1991 рр. було відкрито 12 промислових родовищ нафти й газу із загальними запасами 219 млн т нафтового еквівалента.