Регіональна економіка - Качан Є.П. - 10.4. Зовнішньоторговельний баланс послуг

Зовнішньоторговельні угоди з експорту-імпорту товарів не можуть здійснюватись без міжнародного експорту-імпорту послуг, а саме: транспортних, фінансових, страхових, юридичних, податкових, аудиторських, рекламних та інших видів послуг.

Торгівля товарами тісно пов'язана з торгівлею послугами, яка стосується процесів інвестування, будівництва, банківсько-кредитної діяльності. Враховуючи міжнародні критерії зв'язків з товарною торгівлею та рухом капіталів, а також процесами кооперування, їх можна поділити на:

— послуги, які пов'язані з торгівлею, — транспортні, технічне обслуговування, страхування та ін.;

— послуги, пов'язані з інвестиціями та виробничою кооперацією, — передача технологій, ноу-хау, ліцензій, патентів, консалтинг, готельні, професійні послуги та ін.;

— послуги, які одночасно пов'язані і з інвестиціями та виробничою кооперацією, і з торгівлею — зв'язок, будівництво, обслуговування виробничого обладнання тощо;

- послуги, що мають автономний характер, — інформаційні, особисті, культурні, рекреаційні та ін.

Необхідно зазначити, що за останні роки в соціально-економічному житті сфера послуг набуває все більшого значення і темпи її зростання значно випереджають за цим показником інші галузі і як результат в багатьох розвинених країнах частка всіх видів послуг у ВВП досягає 70 %. Саме тому на даний час значний сегмент світової торгівлі займає сформований ринок послуг, так званий "невидимий сегмент" світової торгівлі [8, 1 03].

У системі міжнародної торгівлі послугами можна виділити такі два блоки: структурно-галузеві компоненти та виробничо-комерційні операції. Цей підхід базується на тому, що в системі послуг наявні як загальні функціональні компоненти відтворювала них процесів і тенденцій їх розвитку, котрі стосуються сфери послуг, так і форми підприємницької діяльності, які також за своїм змістом є послугами.

Структурно-галузеві компоненти системи міжнародної торгівлі послугами — це:

— інформаційні послуги як стимулюючий чинник зовнішньоекономічної діяльності;

— міжнародні транспортні послуги;

— міжнародний туризм;

— банківсько-страхові послуги.

Виробничо-комерційні операції, які входять до системи міжнародної торгівлі послугами, — це:

— лізинг;

— франчайзинг;

— інжиніринг і реінжиніринг;

— ліцензійний обмін;

— міжнародні орендні операції [12, 262].

Найбільшу частку в загальному обсязі послуг становлять транспортні послуги. Залежно від виду транспорту, що використовується для перевезення, розрізняють морські, річкові, повітряні, трубопровідні, залізничні, автомобільні та космічні сполучення. Транспортні послуги становлять 65,7 % усього обсягу послуг.

Враховуючи геостратегічне положення України, через її територію здійснюється велика кількість перевезень, особливо трубопровідним транспортом (67 % від обсягу всіх послуг). У більшості передових країн частка транспортних послуг становить близько чверті від загального показника експорту послуг.

Через територію України проходять декілька міжнародних транспортних коридорів, які б при правильній організації і облаштуванні дали значний прибуток, враховуючи високі транзитні коефіцієнти, що є найвищими в Європі. Плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряні перевезення, транспортування нафти і газу разом можуть дати більше 6 млрд дол. прибутку в рік.

Міждержавний транзит через українську територію — це великий, але досі нереалізований національний ресурс. Існуючі комунікації зберігають достатній запас пропускної спроможності. Україна має функціонуючу, хоча й не на повну потужність, систему транзитних коридорів, особливо це стосується залізниць, що можуть вдвічі більше пропускати поїздів, ніж нині.

Морські порти України можуть переробити 120 млн т вантажів зарік. Потенціал переробної спроможності морських портів використовується лише на 50—60 %. Україна має всі технічні можливості залучати додаткові обсяги транзитних вантажів і завдяки цьому отримувати такі необхідні валютні надходження. Прикладом оперативного вирішення швидких транзитних перевезень є відкриття транспортного коридору "Вікінг", що з'єднує Клайпеду з Іллічівськом. Але основна частина транзитних перевезень (більше двох третин) припадає на трубопровідний транспорт, який транспортує нафту, газ і нафтопродукти.

Головною проблемою розвитку міжнародних транспортних коридорів залишається відсутність і неспроможність залучення інвестицій. Потреба в інвестиціях для їх реконструкції оцінюється в 100 млрд грн. В Україні не створено належних умов для залучення іноземних інвесторів, без допомоги яких неможливо вирішити таку глобальну проблему.

Друге місце в структурі послуг займають різні ділові, професійні та технічні послуги (1225,4 млн дол. у 2009 р.)- Сюди відносять юридичні, бухгалтерські, науково-дослідні, інженерні, сільськогосподарські та послуги з видобутку копалин і переробки продукції на місцях.

Значне місце займають ремонтні і будівельні послуги, а також послуги зв'язку і туризму.

У 2009 р. спостерігалось зростання обсягів зовнішньої торгівлі послугами порівняно з 2008 р. Обсяг послуг у 2009 р. становив 9598,3 млн дол. США, а імпорт — 5173,5. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становить 4424,8 млн дол. США.

Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції з 209 країнами світу. Росія залишається основним партнером з країн СНД, на неї припадає більше 3,4 млрд дол. США (36,1 %) обсягу

всіх наданих послуг. Це пов'язано з тим, що Україна надає свої транспортні послуги для транспортування російських енергоносіїв.

Про географічну структуру зовнішньої торгівлі послугами з країнами — найбільшими партнерами можна судити виходячи з даних табл. 10.4.

Із загального обсягу експорту послуг 40 % становлять послуги до країн СНД, а ЗО % — до країн Європейського Союзу (ЄС).

Із загального обсягу імпорту послуг 787,2 млн дол. СІЛА (15 %) становлять послуги з країн СНД, послуги з країн ЄС — 2640,2 млн дол. СІНА (51 %).

Слід нагадати, що основним документом, що регламентує і регулює міжнародну діяльність в торгівлі послугами, є Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС), яка тепер входить до складу Світової організації торгівлі (СОТ).

Основні тенденції розвитку міжнародного ринку послуг насамперед пов'язані з різною динамікою зростання сегментів національних відтворювальних комплексів та технологій. Зокрема, вони зумовлені подальшим збільшенням обсягів інформаційного бізнесу, поширенням інтернет-технологій, появою нових можливостей розвитку комп'ютерних, телекомунікаційних послуг. Нині зростають обсяги міжнародного консультаційного бізнесу, оскільки в сучасному світі підвищується попит на наукові рекомендації, виробничі і технологічні рішення, під час продукування яких використовуються послуги кваліфікованих експертів, обчислювальні та аналітичні технології.