Регіональна економіка - Манів З.О. - 17.2. Державна програма охорони навколишнього природного середовища

Сучасне екологічне становище в Україні та низці країн світу характеризується як незадовільне. Людство у результаті своєї діяльності перевершило можливості природних біологічних чинників. Нераціональна структура народного господарства, що пов'язана із застосуванням матеріало- та енергоємних технологій, низький технічний рівень технологій очищення газоповітряних викидів у атмосферу і скидів стічних вод у водойми і низка інших факторів призвели до зниження продуктивності господарства країни, погіршення стану здоров'я людей і, як наслідок, до зменшення чисельності населення. Нераціональне використання природних ресурсів значно погрішило стан довкілля і нині створюється загроза завдання непоправної шкоди біологічному і ландшафтному різноманіттю - лісовим, гірським і морським системам, водоймам, лукам, землям тощо.

Нині завдання суспільства - не підривати природні основи свого існування, не перешкоджати прогресивним процесам, що відбуваються у біосфері, витрачаючи на це все більшу кількість енергії, а намагатися з'ясувати закони і правила, що керують цими процесами, узгоджувати з ними свої цілі та дії. Історичній досвід засвідчує, що людина може усвідомлювати гостроту проблем, які потрібно вирішувати і, зосереджуючи на цьому достатні інтелектуальні та матеріальні ресурси, протягом короткого періоду досягти значних результатів.

3 метою подолання зазначених недоліків у 1998 р. Верховною Радою України прийнята постанова "Про основні напрями державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Ця постанова розглядається як Державна програма охорони довкілля в Україні. В ній сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а саме:

формування збалансованої системи природокористування і адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;

екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті тощо;

поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного та Азовського морів;

будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

забезпечення населення якісною питною водою;

стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського та інших регіонів;

гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідного права.

Як бачимо з наведеного, цією програмою охоплені всі головні аспекти діяльності народного господарства країни. Для здійснення цієї Державної програми передбачається вирішення таких завдань:

створення в країні ефективної системи екологічної освіти, виховання та інформування;

структуризація економіки із суттєвим зменшенням частки енерго- і матеріалоємних виробництв;

запровадження дієвих економічних складових впливу на систему природокористування;

створення ефективної системи правового та організаційного забезпечення в сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;

організація державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

захист повітряного басейну від забруднення, особливо)' великих містах і промислових центрах;

здійснення управління водними ресурсами на основі басейнового принципу, збереження та відродження малих річок, охорона р. Дніпро та і ніш їх річок;

запобігання забрудненню внутрішніх водойм і морських вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних воду водні об'єкти, захист підземних вод від забруднення;

захист і збереження земельних ресурсів від забруднення, виснаження і нераціонального використання;

збереження й розширення території з природним станом ландшафту, посилення природоохоронної діяльності на заповідних і рекреаційних територіях;

підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;

знешкодження, утилізація та поховання промислових і побутових відходів;

зменшення до мінімуму рівня радіаційного забруднення;

забезпечення екологічного супроводу процесу конверсії військово-промислового комплексу та здійснення заходів щодо екологічного контролю за діяльністю збройних сил;

створення системи прогнозування, запобігання й оперативних дій у разі надзвичайних ситуацій природного і природно-технічного походження.

Ця комплексна державна програма охорони навколишнього природного середовища є стратегічною і довгостроковою. її реалізація повинна здійснюватись шляхом розроблення і виконання окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм, які мають базуватися на здійсненні державної політики у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування.