Фінансовий облік - Сук Л.К. - 4.15. Облік розрахунків за кредитами банків

На підприємствах в окремі періоди за умови недостатності власних коштів виникає потреба в залученні додаткових коштів зі сторони, що відбувається шляхом одержання кредитів.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається фізичним або юридичним особам у тимчасове користування на умовах забезпечення повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Основні ознаки, що визначають сутність кредиту, такі:

а) учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними, тобто функціонувати на основі самоокупності;

б) кредитні відносини є добровільними і рівноправними;

в) кредитні відносини не змінюють власника цінностей;

г) кредитні відносини платні і здатні забезпечувати зростання вільної вартості, що формує позиковий капітал.

Об'єктом кредиту е позичена вартість, яка передається в позику одним суб'єктом іншому. Позичена вартість може бути у формі грошей, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Позика породжує кредитні відносини між партнерами.

Суб'єктами кредиту є кредитори і позичальники. Кредитори - це учасники кредитних відносин, які мають вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам - позичальникам. Учасниками кредитних відносин можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава.

Основні принципи кредитування: цільове призначення, строковість, поверненість, забезпеченість, платність.

Види кредиту класифікують за різними критеріями.

1. Залежно від суб'єктів кредитних відносин виділяють міжгосподарський, банківський, державний, споживчий, міжнародний кредити.

Міжгосподарський кредит - це такий, який існує між суб'єктами господарювання. Він буває таких видів: комерційний кредит, дебіторська і кредиторська заборгованість, аванси, тимчасова фінансова допомога, лізинг.

Комерційний кредит виникає між підприємствами шляхом продажу товарів з відстроченням платежу. При такому кредиті, як правило, офіційно не передбачається використання позикового процента. Але плата за кредит може бути включена в ціну товару, яка визначається за згодою покупця і продавця.

Дебіторська і кредиторська заборгованість подібна до комерційного кредиту, але на відміну від нього виникає всупереч волі сторін, не має родових ознак кредиту, а саме: добровільності, рівноправності та платності.

Аванс - грошова сума, сплачена наперед з метою забезпечення гарантії отримання покупцем товарів, а продавцем - грошей за товари, роботи, послуги. За користування авансом відсотки офіційно не платять.

Тимчасова фінансова допомога надається окремим суб'єктам господарювання на умовах повернення та, як правило, без сплати відсотків за користування.

Лізинг визначає відносини між суб'єктами господарської діяльності, які виникають у разі оренди основних засобів або землі. Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного, фінансового та зворотного лізингу, оренди землі та оренди жилих приміщень.

Банківський кредит - це такий, при якому однією зі сторін кредитної угоди є банк. Банк може бути позичальником (залучає вклади на депозити) і кредитором (надає кредити).

2. За схемою надання розрізняють такі банківські кредити: кредитна лінія, револьверні, контокорентні, овердрафт. Кредитна лінія дає можливість позичальнику використовувати визначену суму кредиту поступово в межах обумовленого строку. Револьверні кредити - це такі, які автоматично поновлюються в межах обумовленого договором розміру. Контокорентний кредит передбачає відкриття банком контокорентного рахунку, з якого здійснюються платежі клієнта у межах обумовленого ліміту, та на який зараховуються надходження клієнту, в тому числі і в рахунок погашення кредиту. Різновидом контокоренту є овердрафт.

Варто зазначити, що у разі здійснення платежів за овердрафтом на поточному рахунку підприємства може виникати кредитовий залишок. Це відбувається тому, що платежі з рахунку будуть здійснюватись коштами, наданими банком підприємству в кредит на суму, що може перевищувати залишок коштів на рахунку підприємства.

3. За забезпеченістю повернення кредити є забезпечені та незабезпечені. Забезпеченням кредиту може бути нерухоме майно, цінні папери, страховий поліс, поручительство (гарантія) третьої особи тощо. До забезпечених відносять іпотечні кредити - це вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Предметом іпотеки виступають житлові будинки, квартири, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника. Незабезпечений (бланковий) кредит надається в межах наявних власних коштів під зобов'язання повернути кредит, із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах. Як правило, банки надають забезпечені кредити.

4. За ступенем ризику кредити поділяються на стандартні, тобто надані позичальникам, які раніше своєчасно розраховувалися з банком за позиками, та з підвищеним ризиком, тобто надані клієнтам з нестійким фінансовим становищем або які допускали прострочені платежі банку.

Державний кредит - це такий кредит, одним з учасників якого (позичальник або кредитор) є держава.

Споживчий кредит - це такий кредит, який надається фізичним або юридичним особам для споживчої мети. Він може надаватися банками, а також іншими юридичними і фізичними особами. До кредитних небанківських установ, які надають споживчий кредит, відносять ломбарди, кредитні спілки, підприємства зв'язку (розмови у кредит), торговельні організації (продаж товарів із розстрочкою платежу). На споживчі цілі можуть надавати кредит фізичні особи одна одній.

Міжнародний кредит - це кредитування з однієї країни в іншу. Тут обов'язковою умовою є належність кредитора і позичальника до різних країн. Міжнародний кредит залежно від кредитора може бути фірмовий, банківський та урядовий. При фірмовому кредиті іноземний експортер продає товар вітчизняному імпортеру в кредит. Якщо однією зі сторін у міжнародному кредиті є банк, то це називається банківський кредит, а якщо уряд - урядовий кредит.

Під час кредитування виникають взаємні зобов'язання між банком і позичальником. Зобов'язання поділяються на довгострокові (понад 1 рік) і поточні (до 1 року).

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Строк кредиту, а також відсотки за Його користування розраховують з моменту отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надавати банки у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Довгострокові кредити надаються на поточні потреби і для капітальних інвестицій.

Кредитні взаємовідносини регулюються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником в письмовій формі. У договорі передбачаються взаємні зобов'язання та відповідальність сторін.

Кредити надають підприємствам у безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку або шляхом перерахування на поточний рахунок позичальникам, а також у готівковій формі.

До того, як звертатися в банківську установу за кредитом, потрібно чітко усвідомити, для якої саме мети потрібний кредит. Брати його тільки тому, що на підприємстві немає грошей, означає вести справу економічно безграмотно. Перед тим, як звернутися за кредитом, потрібно чітко порахувати, яку користь він принесе підприємству. Кредит вигідно взяти тоді, коли в результаті використання додаткових коштів буде одержано такий дохід, який дозволить погасити кредит, проценти за нього і залишити частину прибутку. Тільки маючи правильний розрахунок про доцільність кредиту, можна звертатися з проханням про його фактичне одержання.

За користування кредитом береться плата у вигляді процента, яка сплачується позичальником на користь кредитора.

Гроші мають ціну, кожний їх рахує і вкладає з вигодою для себе. Жодний інвестор не погодиться дати в кредит, наприклад, 100 000 грн, щоб через рік йому повернули таку ж суму.

Розрахунок майбутньої вартості здійснюють за формулою

де ¥У- майбутня вартість; РУ- теперішня вартість; Я - відсоткова ставка, поділена на 100; я - кількість періодів.

Користуючись наведеною формулою, розраховуємо конкретний приклад. Віддається в кредит 1000 грн на чотири місяці під місячну ставку 5 %. За таких умов сума боргу становитиме 1215,48 грн

тобто 1000 грн, які є тепер, коштуватимуть через чотири місяці 1215,48 гри.

За цією формулою:

Отже, щоб через чотири місяці одержати 1000 грн зараз потрібно вкласти 822,72 грн.

Таким чином, перед тим, як брати позику чи вкладати гроші в будь-яку справу, потрібно провести детальні розрахунки. Значення факторів майбутньої і теперішньої вартості розраховують на калькуляторі або беруть із складених таблиць, які є в довідниках.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснює позичальник з поточного рахунку. Банк контролює виконання позичальником умов кредитового договору, цільове використання кредиту, своєчасне і повне його погашення. У випадках порушення кредитного договору банк має право на застосування штрафних санкцій, передбачених договором.

Бухгалтерський облік має забезпечити своєчасне і правильне складання й подання банку документації, необхідної для одержання кредитів, контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, інформацію про ефективність залучення кредитних коштів, яка необхідна для прийняття правильних управлінських рішень.

Облік короткострокових кредитів ведуть на рахунку 60 "Короткострокові позики". Це пасивний рахунок, за дебетом якого відображають погашення кредиту, а за кредитом - одержання. Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позички) окремо та строками їх погашення.

Рахунок 60 має шість субрахунків:

- 601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті";

- 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті";

- 604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 605 "Прострочені позики в національній валюті";

- 606 "Прострочені позики в іноземній валюті".

При одержанні короткострокових кредитів банків роблять записи на кредит рахунку 60 і дебет рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 68 "Розрахунки за іншими операціями" та ін.

Переведення короткострокових кредитів банків у відстрочені кредити відображають записом: дебет субрахунків 601, 602 і кредит субрахунків 603, 604.

Переведення відстрочених короткострокових кредитів у прострочені записують за дебетом субрахунків 603, 604 і за кредитом субрахунків 605,606.

Сплачені відсотки за користування короткостроковими кредитами не включають у виробничу собівартість продукції, а відносять на фінансові витрати, тобто записують в дебет субрахунку 951 "Відсотки за кредит" з кредиту рахунку 31.

Відсотки за кредит можна обліковувати одним із двох способів (табл. 4.6):

1) заборгованість за відсотками відображається у складі заборгованості за отриманими кредитами;

2) заборгованість за відсотками обліковується окремо від суми отриманого кредиту.

Погашення заборгованості за короткостроковими кредитами здійснюють з поточного рахунку підприємства: дебет рахунку 60, кредит рахунку 31 "Рахунки в банках".

Підприємствам установ банків надають довгострокові кредити для будівництва виробничих і культурно-побутових об'єктів, придбання техніки та на інші потреби. Для одержання довгострокового кредиту в банк подаються кошториси на будівництво, розрахунки, які підтверджують доцільність кредитів і гарантії їх погашення.

Довгостроковий кредит, як правило, видають під конкретний об'єкт будівництва або реконструкції, що дає змогу контролювати використання коштів за призначенням.

Таблиця 4.6. Облік відсотків за кредити

Облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами в інших осіб, які не є поточним зобов'язанням, ведеться на рахунку 50 "Довгострокові позики".

Це пасивний рахунок. За кредитом його відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) позик в довгострокові, за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями (табл. 4.7).

Таблиця 4.7. Записи на рахунках з обліку довгострокових позик банків

Рахунок 50 має шість субрахунків:

- 501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті";

- 504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті";

- 505 "Інші довгострокові позики в національній валюті";

- 506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті".

На субрахунках 501,502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит; на субрахунках 503, 504 - за кредит, строк погашення якого відстрочено; на субрахунках 505, 506 - заборгованість щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків).

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

За відсутності власних коштів для розрахунків підприємства України використовують кредити в іноземній валюті. Кредити можуть бути отримані в комерційних банках України, а також від нерезидентів. Для одержання кредиту в банк подається заява та документи, що підтверджують обґрунтованість отримання кредиту та фінансовий стан підприємства.

Кредити, позики в іноземній валюті, у тому числі поворотну фінансову допомогу в іноземній валюті, від нерезидентів можуть одержувати резиденти України для використання їх за цільовим призначенням, визначеним договором. Кредити одержують лише в безготівковій формі.

Резиденти-позичальники залучають кредити від нерезидентів через уповноважені банки України (підрозділи банків), які надали згоду на обслуговування операцій за договором.

Облік кредитів, одержаних в іноземній валюті, ведуть на окремих субрахунках до рахунків 50 "Довгострокові позики" і 60 "Короткострокові позики".

За основною сумою кредиту та за відсотками на дату балансу та на дату здійснення розрахунків відображають курсові різниці:

а) при збільшенні валютного курсу - кредит субрахунків 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті" і дебет субрахунку 974 "Втрати від неопераційних курсових різниць";

б) при зменшенні валютного курсу - дебет субрахунків 502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті", 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті" і кредит субрахунку 744 "Дохід від неопераційної курсової різниці".

Операції в іноземній валюті відображають у валюті розрахунків і у валюті звітності (у гривнях). Заборгованості за позиками і за відсотками є монетарними статтями, за якими потрібно відображати курсові різниці.

Довгострокова заборгованість, яка підлягає погашенню у звітному періоді, переводиться на поточну заборгованість: дебет рахунків 51 "Довгострокові векселі видані", 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями", 53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" і кредит рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями". При погашенні такої заборгованості: дебет рахунку 61 і кредит рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках".

Узагальнення інформації з обліку кредитів здійснюється в журналі № 2, а в сільськогосподарських підприємствах - в журналі-ордері № 2 с.г.

Стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу, обліковують на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями".

Рахунок 61 має два субрахунки:

- 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті";

- 612 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті".

За кредитом рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо. Запис у кредит рахунку 61 робиться в кореспонденції з рахунками за обліком довгострокових зобов'язань (рахунки 50, 51,52, 53, 55). В дебет рахунку 61 записують з кредита рахунків 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" - при погашенні зобов'язань грошима; рахунків 37, 60, 62, 71 - при погашенні з інших джерел. Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.