Соціологія - Макеєв С.О. - Тип відбору об'єктів репрезентації та одиниць спостереження

На кожному ступені відбору виділяють проміжні об'єкти репрезентації, які у більшості випадків є "природними одиницями", тобто утвореннями природними, такими як політико-адміністративні райони, населені пункти, підприємства, установи, цехи, академічні групи, бригади тощо.

Виділяють два типи об'єктів репрезентації: політико-адміністративні одиниці (область, різні види населених пунктів, сільради тощо) і промислові та сільськогосподарські підприємства, установи, заклади освіти тощо. На кожному проміжному ступені відбору процес виділення об'єктів репрезентації починається з групування їх за певними ознаками у типологічні групи, з яких виділяються один або кілька найтиповіших представників. Під способом районування виділених на проміжних ступенях відбору об'єктів репрезентації розуміють алгоритми або методи типологізації їх (або одиниць спостереження) у групи, з яких відбирають найтиповіших представників.

У соціологічній і статистичній літературі описано низку алгоритмів і методів типологізації елементів у групи. Наведені методи та алгоритми типологізації можна класифікувати по-різному. Залежно від мети типологізації за основу класифікації беруть різні ознаки.

Можна виділити кілька найзагальніших видів алгоритмів і методів типологізації. До першого виду належать усі методи, що Ґрунтуються на автоматичній класифікації об'єктів дослідження. Другий вид об'єднує всю сукупність методів, що послідовно пов'язані з застосуванням факторного та кластерного аналізів, за допомогою яких відбувається дальша типологізація об'єктів дослідження. Третій вид описує методи якісного, змістовного аналізу ознак (що, зрозуміло, не виключає використання статистичних методів, що ґрунтуються на взаємозв'язку кількості страт з оцінкою дисперсії базової ознаки або з величиною витрат на проведення дослідження).

Дві вибірки подібні лише тоді, коли тотожні не тільки характеристики, що описують структуру процесу формування вибіркової сукупності, а й набори ознак, на підставі яких відбувається районування об'єктів репрезентації на проміжних ступенях відбору. Інакше застосування одних і тих самих алгоритмів і методів типологізації може призвести до того, що в типові групи буде об'єднано різні об'єкти репрезентації. Отже, незважаючи на те що структура вибіркового процесу залишається незмінною, в результаті матимемо вибіркову сукупність, яка складається з якісно відмінних об'єктів репрезентації на останньому ступені відбору.

Тип відбору об'єктів репрезентації та одиниць спостереження

Побудуємо складну класифікацію типів та видів відбору (тобто відбори класифікуватимуться не за однією, а за кількома ознаками).

На першому етапі класифікації за основний критерій поділу існуючих типів відбору правитиме спосіб виділення одиниць відбору. Це дасть нам змогу виділити три типи відбору: суцільний, випадковий та невипадковий.

Під суцільним мається на увазі відбір, у процесі якого всі одиниці сукупності підлягають обстеженню або всі об'єкти репрезентації переходять на наступний ступінь відбору. Під випадковим відбором одиниць сукупності будемо розуміти відбір, за якого кожна одиниця генеральної сукупності матиме однакову або майже однакову ймовірність потрапити до вибіркової сукупності. Невипадковим (спрямованим) будемо називати відбір, за якого одиниці вибіркової сукупності відібрані за певним критерієм. Випадкові та невипадкові типи відборів мають кілька видів. Коротко охарактеризуємо кожний з них.