Спеціальні та галузеві соціології - Пилипенко В.Є - Релігія в світі

Не можна обійти увагою сучасний стан релігії в масштабах світового розвитку людства. Це, насамперед, глобалізація релігії, яка проявляється в формуванні теології, зрозумілої для всього людства, створенні несуперечливої картини світу для різних культур, суспільств та цивілізацій. Світовий розвиток релігії є вкрай неоднозначним. Поряд із посиленням екстремістських течій і релігійного фундаменталізму (як запобігання руйнуванню традиційного порядку та розподілу зон релігійного впливу) значна вага припадає на секуляризацію суспільного життя. Можна сказати, що XX століття було яскраво представлене такими суспільними процесами як секуляризація й екуменізм, які відобразили зміни в релігійних системах усього світу.

Секуляризація - процес звільнення різних сфер суспільного життя (держави, політики, права, культури, освіти, національних відносин) від санкціонування релігійними або церковними нормами і масової та індивідуальної свідомості від впливу релігійних ідей. Секуляризації зазнали європейське й американське суспільства, коли Церква втратила право визначати напрямки і принципи суспільного розвитку, втручатися в справи уряду і віддала свої традиційні функції іншим соціальним інститутам (окрім функції спасіння душі). Натомість релігія і Церква перестали задовольняти потреби людей, які під впливом науково-технічного прогресу відчужувалися від природних засад і трансформували релігійність у приватну сферу.

Поняття екуменізму як теологічного руху набуло декілька значень: 1) рух за об'єднання нехристиянських конфесій в одному середовищі; 2) узгоджені дії християнських і нехристиянських організацій; 3) рух за об'єднання християнських конфесій. Духовним змістом екуменізму є бажання різних релігій і конфесій віднайти універсальні релігійні ідеї і символи, які б забезпечили кожній людині можливість сповідувати свою віру і відчувати рівність щодо інших людей у своїх стосунках і відповідальності перед Богом. Організаційний вимір екуменічної ідеї представлений Всесвітньою радою церков, до якої, за принциповими міркуваннями, не входять деякі з протестантських, католицьких і православних організацій.

Тенденції сучасності, з одного боку, представлені духовно-релігійною приватизацією, а з іншого — прямуванням суспільства до глобалізації та універсалізму світоглядних пріоритетів. У першому випадку — проголошення різновекторності мислення, ідей і концепцій як визнання існування декількох істин у світі, в іншому — рух до певного об'єднання ідей і концепцій в руслі єдиного шляху людства.

Сьогодні релігія і суспільство розвиваються дистанційно один від одного — постмодерністське суспільство потребує такого інтелектуального і теологічного рівня релігій, який би задовольнив нові суспільні потреби і виклики в інформаційно-технологічному середовищі. Особливості потреб населення і духовних запитів у складних обставинах формування нових соціумів, індивідуалізація життя, відкриття культурних кордонів між багатьма країнами світу призвели до зростання ролі екзистенціальних характеристик у процесі формування релігійного світогляду людини. Світ сприймається як спільний життєвий простір усіх культур, народів і релігій. Потенція церков до здійснення всесвітньої сотеріологічної місії опиняється під загрозою і має бути реалізована за нових форм та методів комунікації. В іншому разі вчені прогнозують нульовий рівень її реалізації.

Методи вивчення релігії

Релігію як соціальний феномен можна досліджувати в двох аспектах: зовнішньо — саме так, як вона ввижається сторонньому спостерігачу, і внутрішньо - як вона відкривається людині, що її сповідує і живе у відповідності з духовними та моральними принципами й настановами даної релігії. Зовнішній бік релігії — це світогляд, який визначається системою конкретних положень і проявляється в культових діях. Внутрішній бік є доступним тільки тому досліднику, який стає на шлях сповідування й "вживання" в певну релігію.

Соціологія намагається виконати важке завдання — емпірично зафіксувати релігійну дійсність, спираючись на факти, вірування, звичаї, традиції, дії. Широко застосовуються в соціологічних дослідженнях релігійного життя історичний та порівняльний методи, генетичний підхід, методи антропології та етнографії. В соціологічних дослідженнях слід використовувати як якісні, так і кількісні методи збору первісної інформації: метод аналізу документів, опитування, фокус-групи. Кожен із цих методів має свої вади та обмеження, що випливає з можливостей того інструментарію, за допомогою якого збираються та інтерпретуються емпіричні дані.

1. Конституція України. -К., 1996.
2. Закон Украины "О свободе совести и религиозных организациях" от 23 апреля 1991 г. II Ведомости Верховного Совета УССР. -1991. -№25.
3. Беккер Г. Современная теория священного и светского и ее развитие // Беккер Г., Босков А. Современная социологическая теория в ее преемственности и развитии. - М., 1961.
4. Бергсон А. Два источника морали и религии. — М., 1994.
5. Бубер М. Два образа веры. - М, 1995.
6. Васильев Л. С. История религий Востока. - М., 1988.
7. Журавский А. В. Христианство и ислам. Социокультурные проблемы диалога. - М, 1990.
8. История и теория атеизма I Отв. ред. М. П. Новиков. — М., 1982.
9. Колодний А. М. Релігія в духовному житті українського народу. -К., 1994.
10. Колодний А., ФилиповичЛ. Релігійна духовність українців: вияви, постаті, стан. - Львів, 1996.
11. Крымский С. Б. Контуры духовности: Новые контексты идентификации // Вопросы философии. - 1992. -№11.
12. Лосев А. Ф. Очерки античного символизма и мифологии.-М., 1993.
13. Павлов С. В., Мезенцев К. В., Любіцева О. О. Географія релігій: Навчальний посібник для студентів географічних і філософських факультетів вищих навчальних закладів. - К., 1998.
14. Религия и общество: Хрестоматия по социологии религии I Сост. В. И. Гараджа, Е. Д. Руткевич. - М., 1996.
15. Релігієзнавчий словник I За ред. А. М. Колодного, Б. О. Лобовіка. -К, 1996.
16. Социально-политическое измерение христианства: Избранные теологические тексты XX века. -М., 1994.
17. Стоцький Я. Релігійна ситуація в Україні: проблеми і тенденції розвитку (1988-1998 pp.). - Тернопіль, 1999.
18. Фромм Э. Психоанализ религии // Фромм Э. Иметь или быть. -М, 1990.
19. Хеффнер Й., кардинал. Христианское социальное учение. - М., 2001.
20. McGliiire Meredith В. Religion. The Social Context - Belmont, 1994.
21. Casanova J. Public Religion in the Modem World - Chicago, 1994.
22. Beyer P. Religion and Globalization - London, 1994.
23. Luckmann Thomas. The Invisible Religion. The Problem of Religion in Modern Society - New York, 1967.