Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України - Лісовець О.В. - 3.4. Участь громадських дитячих та молодіжних організацій у реалізації державної молодіжної політики

Співпраця органів державної влади і молодіжних та дитячих громадських організацій, на думку науковців, значною мірою впливає на формування і здійснення державної молодіжної політики, оскільки участь молоді в організаціях сприяє підвищенню її суспільної активності, соціальному становленню і розвитку.

Державна молодіжна політика - системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється в законодавчій, виконавчій, судовій сферах І має на меті створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді, реалізації її творчого потенціалу як у власних інтересах, так і в інтересах держави.

Участь у розробленні і реалізації молодіжної політики сприяє залученню молоді до розбудови держави, використанню потенціалу молоді в інтересах як суспільства, конкретного регіону, так і окремих молодих людей; є додатковим джерелом організаційних, кадрових, інформаційно-пропагандистських, фінансових та інших можливостей, що підвищують ефективність підготовки і проведення конкретної акції чи заходу, а отже, і державної молодіжної політики загалом.

Основними завданнями державної молодіжної політики в Україні є:

- вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

- допомога молодим людям у реалізації їхніх творчих можливостей та ініціатив, залучення юнаків і дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формуванні його свідомості, розвитку традицій та національно-етнічних особливостей;

- активна участь молоді в економічному розвитку України;

- надання державою кожній молодій людині соціальних послуг з навчання, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки;

- координування зусиль усіх організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Нині в Україні створено систему державних органів, які опікуються розв'язанням проблем молоді" в т. ч. молодіжного руху. На рівні центральних органів державної влади формують і здійснюють молодіжну політику Комітет Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму, Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України та інші органи центральної виконавчої влади. Відповідні структури створені на обласному та районному рівнях. Підтримка державою, її органами на місцях молодіжних організацій може здійснюватись матеріально, організаційно, шляхом звільнення молодіжних організацій, створюваних ними підприємств, установ і т. п. від оподаткування; безоплатної передачі організаціям будинків і споруд, матеріальної бази, необхідної їм для роботи з дітьми та молоддю; звільнення від внесення плати за користування землею (місце розташування споруд, які належать молодіжним організаціям); надання молодіжним організаціям на вигідних умовах кредитів та субсидій; створення сприятливих умов для здійснення обміну, співробітництва з молодіжними організаціями інших країн тощо.

Дитячі й молодіжні громадські організації також послуговуються певними механізмами та інструментами впливу на владу, до яких теоретично зараховують: офіційні листи від громадських організацій органам влади; знання законодавства та вимога його дотримання; формування впливових коаліцій із молодіжних та дитячих громадських організацій; створення молодіжних дорадчо-консультативних органів при виконавчій владі та органах місцевого самоврядування; особисті позитивні контакти з представниками виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; створення позитивного іміджу організації в органах влади; робота із засобами масової інформації; співпраця з виконавчою, представницькою та судовою гілками влади; вплив на конкретного державного службовця, а не владу загалом.

Однак проблема співпраці залишається актуальною, оскільки весь комплекс державної молодіжної політики в Україні значною мірою формалізований, тобто зорієнтований переважно сам на себе: відбувається впорядкований процес написання, репрезентування та утвердження планів і звітів. Проте міра позитивності звітів істотно не змінює становища молоді.

Важливим чинником в еволюції державної молодіжної політики в Україні має стати і наближення до стандартів та принципів молодіжної політики більшості європейських країн. Ці нові для України, але підтверджені багаторічною практикою інших держав підходи до розвитку молоді основані на пріоритетності державної підтримки організованого молодіжного руху, розподілу відповідальності за роботу з молоддю між органами державної влади і молодіжними громадськими організаціями.