Страхування - Базилевич В.Д. - 2.2. Економічні ризики

Серед множини визначень ризику у сфері економіки та бізнесу використовується таке визначення економічних ризиків.

Економічний ризик - можливість непередбачуваного виникнення небажаних збитків у грошовому вираженні.

У цьому визначенні істотними є такі моменти:

o можливість виникнення збитку, наприклад, виробництво певної продукції може супроводжуватись зазнаванням збитків і т. ін. Ситуації, за яких збиток напевно виникає або напевно не виникає, загалом до ризикових не належать. Отже, за наявного виробництва у випадку свідомого непоповнення складу напівфабрикатів наявний запас буде вичерпано, і виробництво у зв'язку з відсутністю напівфабрикатів зупиниться;

o невизначеність, непередбачуваність, ймовірність цієї можливості. У цьому випадку, якщо склад поповниться з урахуванням середньої потреби в напівфабрикатах, ситуація є ри-зиковою, оскільки реальна потреба в напівфабрикатах може перевищити середню (наприклад, коли якість отриманих напівфабрикатів виявилась невідповідною, і тому реальна потреба в них зросла);

o небажаність виникнення збитку. Якщо виникнення збитку не торкається інтересів суб'єкта, з яким цей збиток може бути пов'язаний, то це вже не ризик такого суб'єкта. Отже, втрата старого картону в результаті пожежі може бути небажаною для господаря, якщо він хотів використовувати його як вторинну сировину, а може залишити його байдужим. У першому випадку ми маємо справу з економічним ризиком (тому що є зацікавленість суб'єкта у зменшенні збитку), а у другому економічного ризику немає;

o грошовий вимір збитку, який дає змогу кількісно оцінити можливі ризики та збитки (у звичайній для бізнесу формі), а також управляти ними, використовуючи різноманітні економічні інструменти та методи, що дають можливість працювати з грошовими сумами. Наприклад, ризик втрати здоров'я внаслідок хвороби або нещасного випадку має фізіологічну природу. Він розглядатиметься як економічний лише, якщо фізіологічний збиток буде якимось чином вираженим у грошовій формі. Серед можливих методів такого вираження можна, зокрема, назвати величину прямих витрат на лікування та догляд, або оцінку недоотриманого доходу внаслідок втрати працездатності, або суму, яку суспільство здатне витратити на компенсацію суспільних та приватних витрат у випадку хвороби або каліцтва.

З економічним ризиком може зіткнутися будь-який суб'єкт - окрема людина, група людей, виробничо-господарська одиниця (фірма, компанія, банк, страхова, інвестиційна компанія), держава в особі органів управління. Так, хвороба окремої людини супроводжується додатковими витратами на лікування і можливою втратою доходу за місцем роботи, є ймовірність втратити своє майно внаслідок пожежі і т. ін. Група людей може зазнати збитку, який є наслідком стихійних лих (повені, землетрусу). Виробничій фірмі може бути завданий збиток, зумовлений поломкою обладнання, зіпсованістю опалювальної системи, землетрусом, помилкою працівника підприємства, в результаті чого відбувся випуск неякісної продукції і т. ін. Банку загрожують пограбування, псування обладнання або бази даних, помилки касира під час видачі грошей, неналежне оформлення документації тощо. Страхова та інвестиційна компанії можуть зіткнутися з фактом нестачі коштів для виконання своїх зобов'язань за виплатами. Держава в особі уряду стикається з ризиками виконання державного бюджету. Центральний банк як інститут держави виконує функції підтримання у рівновазі грошової сфери. Система громадянського захисту усуває наслідки катастроф та стихійних лих. Деякі ризики мають місце і на рівні регіональних органів влади та місцевого самокерування.

Слід зазначити, що поняття економічних ризиків не охоплює лише ті ризики, виникнення яких призводить до грошових збитків. Воно включає також ризики, що спричиняють збитки неекономічної природи, які можна (прямо або опосередковано) оцінити в грошовій формі. Так, ризик захворювання, що є ризиком неекономічної природи, пов'язаний з фізіологічним збитком, який не повністю відповідає прямому та опосередкованому економічному збитку, що вимірюється як вартість лікування, втрати роботодавця тощо. Залишок (моральні страждання, зниження якості життя і т. ін.), для якого безпосереднього економічного еквівалента немає, також можна оцінити в економічній формі, наприклад через компенсуючу варіацію доходу, що забезпечує відновлення добробуту (корисності) хворої особи.