Ринок і ресурси споживчих товарів - Офіленко Н.О. - 1.2.1. Структура продовольчого ринку

1.2.1. Структура продовольчого ринку

В Україні освоюється "Концепція організації біржового сільськогосподарського ринку", як система взаємодії державних, біржових та небіржових торгових структур з учасниками продовольчого ринку (Міністерство аграрної політики, його обласні та районні управління; Українська аграрна біржа, регіональні біржі (аграрні секції), торгові доми (районні, міжрайонні, міські)).

Аграрна біржа є спеціалізованим видом товарної біржі, що обслуговує аграрний сектор і виконує наступні основні функції: сприяння встановленню господарських зв'язків між учасниками товарної біржі АПК і укладання контрактів; залучення на біржу товарних мас, необхідних виробникам аграрної продукції; створення умов укладання контрактів, встановлення цін залежно від попиту і пропозиції; надання інформації стосовно результатів біржових торгів тощо.

Біржа - економіко-організаційний механізм взаємодії виробників і потенційних споживачів крупних партій продукції.

Біржова торгівля продукцією сільського господарства, як специфічної і надзвичайно важливої галузі національної економіки, здійснюється відповідно до правил біржової торгівлі, затверджених наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 03.04.1996 р., № 103/44/2, які є обов'язковими для усіх бірж. Біржі можуть затверджувати власні правила лише за умови, що вони не суперечать типовим Правилам.

Структура продовольчого ринку передбачає взаємодію бірж аграрної сфери через інформаційні обміни та координацію торгів у режимі реального часу з урахуванням регіональних особливостей та спеціалізації, створення гарантійного товарного та фінансового механізму; стимулювання учасників аграрного ринку щодо торгів безпосередньо у сільських районах за правилами, які визначають торгові доми; участь держави у створенні, функціонуванні та розвитку біржового аграрного ринку через структури Міністерства аграрної політики.

Біржова функціональна схема аграрного ринку визначає функції Міністерства аграрної політики:

здійснення через біржову систему державної аграрної політики, контроль за дотриманням нормативних обмежень;

регулювання зберігання, поповнення і використання державних резервів продовольства, аграрної продукції та сировини;

сприяння процесам приватизації, модернізації і техніко-технологічної реконструкції сфери виробництва продовольства, сільськогосподарської сировини, їх переробки, зберігання і гуртової торгівлі;

закупівля на біржовому ринку України сільськогосподарської продукції у стабілізаційний фонд, здійснення товарних і фінансових інтервенцій з метою регулювання цін через оптимізацію попиту і пропозиції;

забезпечення нормативного виконання термінових біржових угод щодо обсягів стабілізаційного фонду сировини і продовольства, а також накладення санкції на майно суб'єктів підприємницької діяльності за невиконання чи неналежне виконання біржових угод, що призвело до зменшення наповнення стабілізаційного фонду;

дослідження та прогнозування кон'юнктури аграрного ринку.

Функції Української аграрної біржі:

1. організація торгів крупними гуртовими партіями сільськогосподарської продукції, форвардними і ф'ючерсними контрактами стандартних уніфікованих товарів;

2. створення (оренда, викуп) і організація роботи сертифікова-них біржових складів;

3. опрацювання і надання Міністерству аграрної політики інформації з біржових торгів через мережу філій та представництв витратно-цінового моніторингу;

4. організація з регіональними біржами спільних спеціалізованих і міжрегіональних торгів;

5. державне регулювання та контроль цін, експорту сільськогосподарської продукції, внутрішнього виробничого та ресурсного балансу через єдиний біржовий механізм.

Функції регіональних бірж:

1. організація гуртових форвардних торгів середньогуртовими партіями сільськогосподарської продукції відповідно до єдиних біржових правил;

2. взаємодія на договірних засадах із аграрною біржею, її філіями та представництвами, створення необхідних умов щодо контролю біржових операцій з сільськогосподарською продукцією;

3. взаємодія із районними і міжрайонними торговими домами у просуванні біржового товару.

Функції торгових домів:

- збирання інформації стосовно реального стану локального ринку аграрної продукції, антидемпінговий контроль з боку місцевих органів самоврядування;

- надання покупцям (брокерам) документації відносно наявності товару з якісним сертифікатом і гарантією відвантаження;

- формування лотів сільськогосподарської продукції у межах адміністративних районів, шляхом виставлення на торги, узгодження цін та інших умов забезпечення збирання, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції покупцям;

- забезпечення розрахунків з пайовиками торгового дому з урахуванням інтересів товаровиробників, споживачів сільськогосподарської продукції та постачальників матеріальних ресурсів;

- організація та контроль місцевих товарообмінних операцій на компенсаційний основі з дотриманням паритету цін і відповідальності за зобов'язаннями учасників.

Механізм функціонування аграрних бірж полягає у тому, що робота усієї біржової системи спирається на низові ланки - торгові доми. Обов'язковими учасниками торгових домів є представники районних органів самоврядування і районних управлінь АПК, а їх основними завданнями - організація локального аграрного ринку та забезпечення його взаємодії з регіональними, міжрегіональними та національними гуртовими ринками з біржових товарів. Місцеві сільгоспвиробники через Торговий дім здійснюють операції з реалізації продукції та забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами.

Торговий дім здійснює заходи зі стандартизації товару його збирання, зберігання, відвантаження і забезпечує взаємодію із регіональними та міжрегіональними брокерськими конторами аграрних бірж.

Українська аграрна біржа організовує єдину інформаційну систему, яка функціонує через уніфіковані засоби і правила зв'язку з концентрацією інформації безпосередньо від Торгових домів і регіональних бірж і передаванням її у спеціалізовані представництва (філії) та центральну аграрну біржу.

Міністерство аграрної політики та його підрозділи мають доступ до інформаційно-біржової системи з метою аналізу, регулювання та контролю Регулювання оборудок забезпечується спостережною радою та біржовим комітетом Української аграрної біржі, її філій, а також спостерігачами районних управлінь АПК у районних торгових домах. Операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції Міністерство здійснює через спеціальні брокерські контори, державних агентів Української аграрної біржі, а у разі необхідності - регіональних бірж і торгових домів.

Існує щільний зв'язок біржового ринку з іншими сільськогосподарськими ринками. Так, крім біржового ринку, на загальну організацію сільськогосподарського ринку помітний вплив справляють гуртові ринки матеріально-технічних і хімічних ресурсів.

Оптимальними партіями можуть реалізовуватися чи обмінюватися на компенсаційній основі на сільськогосподарську продукцію нафтопродукти, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, інша хімічна продукція.

Сільськогосподарська техніка і запчастини реалізуються через гуртових дилерів-постачальників, мережа яких може бути створена з урахуванням регіональних особливостей на всій території України. Ефективною зараз може стати лізингова форма реалізації сільськогосподарської техніки через компенсацію сільськогосподарською продукцією.

Гуртова торгівля живими сільськогосподарськими тваринами здійснюється через виставки-аукціони та ліцензійні господарства.

Гуртові плодоовочеві ринки створюються біля крупних міст. Окрім основного завдання - забезпечення населення продовольством та збуту продукції сільських товаровиробників через гуртово-посередницьку мережу, ці ринки стандартизують за кількістю та якістю дрібногуртові партії товарів, встановлюють ціни на ці партії.

Усі гуртові ринки об'єднує те,що вони визначають якісні стандарти на продукцію, згідно з якими через ринковий механізм встановлюються гуртові ціни, які є орієнтиром усім учасникам сільськогосподарського ринку.

Ринок споживачів формується під впливом багатьох чинників і проявляється через попит на конкретні види продовольства, який визначається рівнем доходів різних прошарків населення, цін на продовольчі товари, які постійно змінюються у часі, у територіальному розрізі, у розрізі соціальних груп, а також під впливом міжрегіональних та міждержавних чинників взаємодії. Але основними чинниками, що формують попит на продовольство, є рівень доходів населення та ціни.