Країнознавство - Мальська М.П. - 5.8. Природні зони, рослинний і тваринний світ

У свідомості більшості людей образ природи країни тісно пов'язаний з певним типом рослинності чи з характерними (особливими) для даної території тваринами. Щоб скласти країнознавчу характеристику достатньо розглянути географію природних зон суші (природні зони в океані не виділяються). Термін "природна зона" вживається для позначення природних комплексів на рівнинах; у горах природні комплекси називаються висотними поясами. Повна комплексна (географічна) характеристика природного комплексу такого рівня включає опис усіх компонентів природи. Зазвичай, на території країни розташовано кілька природних зон. Назви природних зон і висотних поясів визначаються за типом рослинності, що в них переважає.

Характеристику тваринного світу в країні доцільно розпочинати з переліку типових тварин, які живуть у природних зонах на даній території, а потім подати короткі відомості про видовий склад, місця перебування (ареали), особливості поведінки тварин.

Природна зона - ділянка земної поверхні, яка відрізняється від інших своєрідністю природного комплексу, що досить чітко виявляється у зовнішньому вигляді. Границі природних зон визначаються за характером рослинності, яка найкраще відображає особливості кожної з природних зон.

Природні зони розрізняються за співвідношенням тепла і вологи. Назви цих зон визначаються за домінантним типом рослинності. Природні зони добре виражені на рівнинах. У горах із зміною висоти також змінюється співвідношення тепла і вологи, і відповідно змінюються природні комплекси, які називаються висотними природними поясами. Чим вищі гори, тим більше в них висотних поясів. Наприклад, піднімаючись на Кіліманджаро, за один маршрут можна побачити зміну більшості природних зон, які є на Землі.

Характеристика будь-якої природної зони в країнознавстві включає характеристику флори і фауни. Головною таксономічною одиницею живих організмів є вид.

Середовище перебування - це комплекс навколишніх умов, що впливають на життєдіяльність організмів. На Землі існує кілька середовищ, освоєних і заселених організмами: водне, наземне відкритих просторів, наземне закритих просторів, повітряне, ґрунтове й самі живі організми. Для рослинності середовище перебування - це співвідношення світла, тепла, вологи і поживних речовин на визначеній території. Для тваринного світу середовище перебування визначається водами, кліматом і рослинністю.

Рослинність (флора) - це історично сформована сукупність видів (груп) рослин, що живуть у даній області. Розрізняють кілька основних типів рослинності: деревна, чагарникова, трав'яниста, мохово-лишайникова, гриби. В окрему групу виділяють водну рослинність - водорості. Деревна рослинність поділяється на хвойну і листяну; хвойна - на темнохвойну (ялина, ялиця) і світлохвойну (сосна, модрина, кедр); листяна - на широколистяну (дуб, граб, бук) і дрібнолистяну (береза, осика). Сукупність деревних рослин називається лісом. Ліси можуть бути хвойними, листяними, змішаними. Чагарники також бувають хвойні і листяні, а чагарники, які ростуть у пустелях, часто взагалі не мають листя (саксаул).

Трав'яниста рослинність представлена злаками (ковила) і різнотрав'ям (квіткові рослини). Мохово-лишайникова рослинність, своєю чергою, складається з мохів (зелені, сфагнові) і лишайників (оленячий мох - ягель).

Болота не утворюють природної зони, вони можуть траплятися практично в будь-якій зоні, навіть у пустелі є заболочені ділянки. Болота бувають низинні, верхові і змішані. Низинні болота мають плоску поверхню, часто з ділянками "чистої" води і трясовини. Рослинність представлена осокою, очеретом, тростиною, зеленими мохами і різнотрав'ям. Верхові болота утворюються в прогинах рельєфу, на височинах, рослинність - сфагновий мох, дерева, чагарники і чагарнички. Деякі болота багаті ягідниками (журавлина, морошка) і лікарськими рослинами, а також рідкісними видами рослин і тварин.

Фауна (тваринний світ) - це історично сформована сукупність видів тварин, що живуть у даній області. Найважливішою ознакою будь-якої фауни є її видовий склад, а кількість видів, що входять до неї, визначають її багатство. Суттєвою ознакою будь-якої фауни є екологічна природа складових її видів. Однак недостатньо описати тваринний світ на рівні природної зони. Необхідно охарактеризувати фауну за середовищем перебування на мезо- чи мікрорівні, тобто описати особливості всередині території природної зони, адже кожному середовищу відповідають свої особливі групи тварин.

Ареал - частина території чи акваторії Земної кулі, на якій постійно зустрічаються популяції визначеного виду чи іншої таксономічної одиниці тварин (рослин).

Усі рослини і тварини можна згрупувати також за їхнім місцем у співтоваристві: домінуючі чи рідкісні. Рідкісні рослини (і тварини) охороняються. Крім того, виділяють ще дві групи рослин і тварин: ендеміки і релікти. Ендеміки - рослини і тварини, що трапляються лише на даній території. Ендемічність - це ознака, яка визначає ступінь самобутності фауни. Кількість ендеміків у різних фаунах є різна. Найвища частка ендемізму в острівних фаунах, а на континентах - у районах із сильно розчленованим рельєфом, тобто в гірських країнах, оскільки географічна ізоляція - необхідна умова формування ендеміків. Прикладом давньої і самобутньої фауни є Австралія, де живуть вісім ендемічних сімейств ссавців (сумчасті), три ендемічних сімейства птахів, не включаючи ендемічних родів усіх класів хребетних тварин.

Релікти - рослини і тварини, які дійшли до нас з минулих історичних епох. Не завжди релікти й ендеміки є рідкісними і потребують спеціального захисту.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте зміст понять "природа", "географічна оболонка", "географічне середовище суспільства", "природні ресурси", "навколишнє середовище".

2. Дайте визначення поняття "природні ресурси".

3. Назвіть основні критерії класифікації природних ресурсів.

4. Охарактеризуйте особливості обліку покомпонентних оцінок природних умов і ресурсів у країнознавстві.

5. Які основні питання комплексного підходу до оцінки природних умов і ресурсів на основі дослідження їхніх територіальних поєднань?

6. Обґрунтуйте залежність методичних підходів до природокористування від моделей економічного розвитку країни.

7. Назвіть та охарактеризуйте основні критерії дослідження територіальної структури природних ресурсів країни.

8. Поясніть роль рельєфу в країнознавчій характеристиці природи.

9. Розкрийте зміст понять " морфоструктура " і " морфоскульптура".

10. Що таке клімат?

11. У чому полягає відмінність клімату і погоди?

12. Яка методика характеристики клімату?

13. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні і перехідні кліматичні пояси.

14. Наведіть основні критерії визначення типів погоди.

15. Охарактеризуйте особливості вивчення вод у країнознавстві.

16. Розкрийте обсяг і зміст понять "води Світового океану" і "води суші".

17. Розкрийте зміст поняття "природна зона".

18. У чому полягає методика вивчення й оцінки природних зон країни?