Сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними утворює опорний каркас міського розселення. Ідею опорного каркаса території висловив М.Баранський. На його думку, в економічній географії основний малюнок країни чи району утворюють дороги і міста. З економіко-географічної точки зору, міста плюс дорожня мережа - це каркас, на якому тримається все інше, він формує територію, надає їй визначеної конфігурації. Ідею, поняття і концепцію опорного каркаса розвинув російський учений Г.Лаппо. Вузли і лінії опорного каркаса творять вершини і хребти економічного рельєфу території.
М.Баранський синтезував територіальні ознаки країни чи району, створивши образ, який передував таким фундаментальним поняттям, як "територіальна структура", "територіальна організація".
У своїй монографії П.Полян довів, що опорний каркас розселення відображає найважливіші (не другорядні) географічні особливості країни, причому особливості не тільки розміщення продуктивних сил, а й фізико-географічних умов, зокрема орографії, гідрографічної мережі, конфігурації території і т.д.
Найпоширенішими є такі опорні каркаси розселення:
- центровий, найчастіше з радіально-кільцевою структурою (каркаси Франції, Угорщини);
- агломераційний ґратчастий з численними центрами різної величини в місцях перетину ліній (транспортних комунікацій) "ґрат" (каркаси Південної Німеччини);
- лінійний у вигляді морського фасаду країни чи району (яскраво виражені такі каркаси в Бразилії, ПАР, на Каліфорнійському узбережжі США);
- лінійний континентальний (каркаси Канади);
- басейновий тип каркаса (характерний для вугільно-металургійних районів Рур, Верхня Сілезія, Донбас).
Г.Лаппо виокремлює такі просторові форми регіональних опорних каркасів міського розселення:
- радіально-кільцева - в ній існує одне велике головне ядро, а інші ядра розміщені на радіальних лініях, що йдуть від головного і часто з'єднані кільцями (їхніми частинами, хордами);
- прямокутно-регулярна, ґратчаста в ній міські поселення і лінії, що їх з'єднують, візуально утворюють сукупність прямокутників. У кутах цих фігур розташовані значні за людністю міські поселення;
- лінійно-вузлова - більшість значних поселень цього каркаса розміщені на одній лінії вздовж потужної залізничної чи річкової магістралі;
- приморська - ядра зосереджені вздовж морського узбережжя;
- нерегулярна (багатоядерна) - ця форма характерна для гірничовидобувних регіонів, у яких важко виявити якусь закономірність у розміщенні більш-менш значних за людністю міських поселень.
Ланки каркаса концентрують у собі провідні елементи виробничих сил, на них, як правило, припадає більша частина промислового виробництва, транспортних потоків і сфери послуг.
Опорний каркас розселення виконує функцію поєднання всіх складових частин країни, тобто функцію інтеграції країни в цілісну систему.
Економічне зближення різних частин країни відбувається завдяки вузловій (у містах) і лінійній (на магістралях) концентрації господарських функцій і зв'язків.
Функціонування опорного каркаса розселення країни дає змогу одержати додатковий економічний, соціальний і екологічний ефект. Г.Лаппо виділяє три основні складові каркасні ефекти: 1) ефект агломерації; 2) ефект магістралізації; 3) композиційний ефект.
Ефект агломерації дає змогу використовувати потенціал великого міста. Агломерація, як правило, формує локальні виробничо-територіальні системи з високою часткою економічних ближніх зв'язків.
Ефект магістралізації, з одного боку, знижує витрати і скорочує час на перевезення, а з іншого, - підвищує ефективність роботи транспорту.
Композиційний ефект виникає як наслідок поступового просторового зближення вузлів, завдяки чому значно скорочуються обсяги транспортних перевезень між великими містами. Зближення провідних центрів, а в результаті - економія відстаней при побудові каркаса дають підстави твердити про дію закону економії відстаней.
Контрольні запитання і завдання
1. Чим відрізняються поняття "мережа розселення" і "система розселення"?
2. Що означає відносна автономність системи розселення країни?
3. У чому полягає вплив розвитку продуктивних сил на систему розселення країни і району?
4. Як проявляється вплив системи розселення на територіальну структуру господарства країни?
5. Чому І.Маєргойз вважав мережу розселення найконсерва-тивнішим елементом територіальної структури країни?
6. Назвіть й охарактеризуйте основні фактори утворення сучасних нових населених пунктів.
7. Які існують методи оцінки ієрархії мережі міського розселення країни?
8. Поясніть логіку теорії центральних місць.
9. Що таке "опорний каркас розселення" і які його функції у формуванні територіальної структури господарства країни?
10. Назвіть основні просторові форми регіональних опорних каркасів міського розселення. Наведіть приклади.
7.1. Методика дослідження населення країни
7.2. Основні поняття
7.3. Методика вивчення народів
7.4. Расовий склад населення
7.5. Етнічний і мовний склад населення
8. ІНФРАСТРУКТУРА В КРАЇНОЗНАВСТВІ
8.1. Економічна сутність і зміст інфраструктури
8.2. Підходи до вивчення інфраструктури в країнознавстві
9. ПОРІВНЯННЯ І ТИПОЛОГІЯ В КРАЇНОЗНАВСТВІ