Країнознавство - Мальська М.П. - Частина 2

НІМЕЧЧИНА

Площа - 357 021 км2 Населення - 82,4 млн осіб Столиця - Берлін (3,4 млн осіб)

Загальні відомості

Німеччина - держава в Центральній Європі. Офіційна назва - Федеративна Республіка Німеччина (ФРН). На півночі межує з Данією (довжина спільного кордону - 68 км), на заході з Нідерландами (567 км), Бельгією (161,5 км), Люксембургом (138 км), на південному заході з Францією (450 км), на півдні з Швейцарією (316 км) й Австрією (816 км), на сході з Чехією (811 км) і Польщею (461,6 км). На північному заході - Північне море (берегова лінія - 477 км); на північному сході - Балтійське море (берегова лінія - 430 км). Найвища точка - гора Цугшпітце (2963 м).

До складу ФРН входять Східно-Фризькі і Північно-Фризькі острови, а також Гельголанд і Дюні в Північному морі, о. Фемарн у Балтійському морі.

Площа - 357 021 км2, що дозволяє країні займати 6 місце в Європі після Росії, України, Франції, Іспанії і Швеції (61 місце серед держав світу). Столиця - Берлін (у 1999 р. парламент переїхав з Бонна в Берлін, але деякі міністерства і служби залишаються в Бонні).

Найдовша відстань з півночі на південь - 869 км, з заходу на схід - 628 км. Крайніми географічними точками є: на півночі селище Ліст на острові Сильт, на сході - саксонське село Дешка, баварський Оберстдорф на півдні та селище Сельфкант (Північній Райн-Вестфалія) на заході.

Державне свято 3 жовтня - День німецького об'єднання у 1990 році. Державна мова - німецька. Грошова одиниця - євро.

У соціально-економічному і політичному розвитку Німеччини важливу роль відіграли особливості її економіко-географічного положення в центрі Європи серед економічно високорозвинених держав на перетині трансєвропейських магістралей. Одна з важливих переваг - приморське положення Німеччини та близькість до великих портових міст сусідніх країн (Роттердам, Антверпен і ін.).

Зручне економіко-географічне положення країни сприяло організації на її території численних центрів, де проводяться широко відомі ярмарки світового масштабу (Ганновер, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Лейпциг та ін.).

Найбільші міста: Гамбург (1,68 млн мешканців), Мюнхен (1,16 млн), Кельн (967 тис.), Франкфурт-на-Майні (646 тис.), Ессен (590 тис.), Дорт-мундт (588 тис.), Штутгарт (575 тис.), Дюссельдорф (568 тис.), Бремен (538 тис.), Ганновер (517 тис.).

ВВП (2006) - 2585 млрд дол. США, на душу населення - 31,4 тис. дол. США. Одна з "великої сімки" найбільш економічно розвинених держав світу, посідає перше місце в Європі. Член ООН, НАТО, ЄС та інших міжнародних організацій.

Державний устрій та форма правління

За формою державного устрою Німеччина - парламентська федеративна республіка. Згідно з Основним законом, влада президента обмежена, значно більше владних повноважень надано канцлеру (прем'єр-міністру). Законодавча влада представлена двопалатним парламентом: його верхньою палатою є Бундесрат, а нижньою - Бундестаг. Федеральний уряд, або кабінет міністрів, складається з федерального канцлера і федеральних міністрів. У його компетенцію входить проведення політики в області міжнародних відносин, оборони, фінансів і комунікацій. Центральний банк здійснює контроль над кредитно-грошовою політикою, хоча з 1 січня 1999 він підкоряється Європейському центральному банку.

Федеральний президент (бундеспрезидент) вважається главою держави і може бути обраний тільки на один або два послідовних п'ятирічних терміни. Президент обирається федеральними зборами (Bundesversammlung), що спеціально скликаються терміном на 5 років. Федеральні збори скликаються головою бундестагу і складаються з депутатів бундестагу і такого ж числа членів, що обираються ландтагами (парламентами земель). У разі недієздатності президента або його смерті повноваження президента здійснюються головою бундесрату. Серед повноважень президента найважливішими є представлення кандидатури канцлера на затвердження бундестагу, а також розпуск нижньої палати парламенту за пропозицією канцлера у випадку, якщо він програє голосування. У компетенцію президента входить призначення вищого офіцерського складу збройних сил, хоча командує ними міністр оборони. Прерогативою президента є право помилування осуджених злочинців. Президент ФРН - Хорст Келер, канцлер - Ангела Меркель.

Федеральний уряд складається з міністрів, які виконують дві функції членів кабінету (як колегіального органу) і керівників міністерств. Нарівні з міністерствами в структуру центральних органів виконавчої влади включені Відомство федерального канцлера (очолюється міністром за особливими дорученнями) і Відомство у справах преси й інформації (очолюється статс-секретарем), які підлеглі безпосередньо федеральному канцлеру.

Специфіка функціонування виконавчої влади ФРН полягає у тому, що федеральні міністерства провадять урядову політику, як правило, не самостійно на всіх рівнях держструктури, а лише через аналогічні органи виконавчої влади земель ФРН і на місцях. Виключення становлять міністерства міжнародних справ, оборони, деякі підрозділи міністерств фінансів, транспорту, внутрішніх справ, тією мірою, якою конституція ФРН фіксує пряме виконання федерацією відповідних функцій.

Бундестаг - головна палата німецького парламенту. Уряд залишається при владі, лише поки він підтримується більшістю в бундестагу. Бундестаг обирається населенням терміном на 4 роки. Половина депутатів обирається у виборчих округах за мажоритарною системою шляхом прямого голосування, інша половина - за партійними списками, що виставляються у кожній землі, за пропорційною системою. У більшості випадків член кабінету міністрів одночасно є й депутатом бундестагу. До об'єднання Німеччини в Бундестагу засідало 520 депутатів. На виборах у грудні 1990, з входженням до складу ФРН нових земель, число депутатських мандатів було збільшено до 662, а на виборах 1994 - до 672, на виборах 1998 це число поменшало до 669. Законопроект може бути внесений будь-яким депутатом, Бундесратом або федеральним урядом. Для проходження законопроекту потрібна проста більшість голосів. Основна робота над складовими законопроектів ведеться не на пленарних засіданнях, а в комітетах і комісіях Бундестагу. Розподіл місць у комітетах і комісіях між представниками різних партій здійснюється залежно від чисельності тієї або іншої партійної фракції.

Вищою судовою інстанцією ФРН є Федеральний конституційний суд. Половина його членів обирається Бундестагом, інша половина - Бундесратом (по 8 суддів). Термін повноважень членів Федерального конституційного суду - 12 років. Суд дає тлумачення Основного закону ФРН і здійснює перевірку федеральних і земельних законів на предмет їх відповідності конституції. Конституційний суд також виносить приватні рішення у разі суперечок між землями або розбіжностей між земельними і федеральними урядами, а також приймає постанови, на основі яких та або інша політична партія може бути розпущена, якщо судом встановлено, що вона переслідує в своїй діяльності антидемократичні цілі.

У ФРН діє Конституція (основний закон), прийнята в 1949 р. У 19491976 рр. з 146 статей 67 повністю або частково відмінені, доповнені або змінені, 34 включені знову. Найважливіші зміни торкнулися розгляду прав центральної влади, введені системи надзвичайного законодавства.

Основною територіальною одиницею місцевого самоврядування виступають адміністративні округи. У межах кількох сотень округів діють міські, комунальні і сільські органи місцевого самоврядування, які обираються населенням на основі пропорційного представництва. Податки на нерухомість і виробництво, так само як і прибуткові податки, йдуть на різні операції місцевої влади, але більшість общин і муніципалітетів отримують додаткові субсидії від федерального уряду.

Землі ФРН, будучи відносно самостійними суб'єктами федерації, автономно визначають структуру своїх органів виконавчої влади. Як правило, на чолі цих структур знаходяться прем'єр-міністри земель, які обираються парламентами і формують земельні уряди. У межах своєї компетенції земельні уряди формально повністю незалежні від уряду ФРН. У питаннях, що відносяться до компетенції федерації, на них покладене виконання відповідних федеральних законів. Замикають структуру органів виконавчої влади місцеві адміністрації (муніципалітети). Вони підлеглі земельним урядам з питань, віднесених до компетенції самих земель.

В адміністративному відношенні Німеччина складається з 16 федеральних земель (ланд): Баварія, Баден-Вюртемберг, Берлін, Бранденбург, Бремен, Гамбург, Гессен, Мекленбург-Передня Померанія, Нижня Саксонія, Рейнланд-Пфальц, Саар, Саксонія, Саксонія-Анхальт, Північна Рейн-Вестфалія, Тюрінгія, Шлезвіг-Гольштейн.

НІМЕЧЧИНА
Державний устрій та форма правління
Історичні особливості розвитку
Населення
Природні умови і ресурси
Господарство
Найбільші міста
Історико-культурні туристичні ресурси
Головні туристичні райони
КИТАЙ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru