Країнознавство - Мальська М.П. - Господарство

Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі).

Основними природними багатствами країни є ліс (за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Швеція має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики.

Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди. Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.

В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.

Високорозвинуте, механізоване сільське господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.

Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Швеція гармонізувала свою економічну політику з нормами ЄС, до якого вона приєдналася на початку 1995 року. ВВП у 2001 році становив 4%.

Швеція переважно експортує продукцію машинобудування (35%), папір і картон (перше місце в світі), целюлозу і залізну руду (друге місце), деревину і пиломатеріали (четверте місце), хімікати. Партнерами по експорту є країни ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8%.

Імпортує машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8%.

На початку минулого століття Швеція була переважно аграрною країною, однією з найбідніших у Європі. Однак завдяки багатим внутрішнім запасам залізної руди, лісам та гідроенергії, талановитим інженерам і кваліфікованим робітникам стала можливою швидка індустріалізація, що перетворила Швецію на державу з сучасним рівнем добробуту. Особливо прискорився економічний розвиток у повоєнний період, до середини 1970-х років, коли шведська експортна промисловість відзначалася високою конкурентоспроможністю. У другій половині 1980-х років Швеція відчувала великий дисбаланс на макроекономічному рівні, що призвів до стрімкого підвищення цін і видатків, а також до росту дефіциту державного бюджету.

На початку 1990-х років Швеція зазнала найбільшого з 1930-х років економічного спаду. Завдяки широкій програмі заходів загальнобюджет-ний дефіцит було скорочено більше ніж на 10 % ВВП 1994 року, і вже в 1998 році отримали надлишок у розмірі 2,5 % ВВП. Такого якісного стрибка не знає жодна з країн ОЕСР.

Зміцнення бюджету супроводжувалося значним поліпшенням макро-економічних показників. Зменшилися відсоткові ставки на довгострокові позики. Різниця у відсоткових ставках порівняно з іншими європейськими країнами скоротилася до 0,4 відсотка. Темпи інфляції як і раніше низькі і сталі, а продуктивність праці і виробництва значно зросли після знецінення шведської крони у 1992 році.

Протягом 1990-1997 років продуктивність праці зросла на 60 % в наукомістких галузях промисловості і майже на 40 % у капіталомістких галузях. Завдяки успішній експортній діяльності ринкова участь Швеції збільшилась від 1992 року більше ніж на 20 %.

Незважаючи на свою помірну частку у ВВП (22 % у 1997 році), промислове виробництво і досі відіграє провідну роль у шведському експорті. 14% відсотків у ньому становлять продукти лісової промисловості, 10% -продукти хімічної промисловості, з яких 4% припадає на фармацевтичні препарати і 55 % - на металоконструкції, вироби машинобудування і обладнання. 20 найбільших промислових груп, до яких належать зокрема АСТРА, Електролюкс, Еріксон, Фармація, Вольво та СКА, формують понад половину загального шведського експорту товарів.

Інтенсивність наукових досліджень і розробок у шведському промисловому секторі є однією з найвищих у світі. Близько 80% видатків на наукові дослідження в шведській промисловості здійснюються 20 великими промисловими групами.

Традиційно велику частку шведського виробництва становили капіталомісткі галузі, такі як паперово-целюлозна промисловість і чорна металургія. На сьогоднішній день, однак, все більшої ваги набуває висо-котехнологічна продукція: телекомунікаційне обладнання, спеціальні прилади, автомобілі, фармацевтичні препарати.

Наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років у Швеції був зафіксований значний витік прямих інвестицій. 80% прямих іноземних інвестицій (ПІІ) надійшли зі Швеції протягом 1986-90 років до країн ЄС, оскільки шведські компанії закріплювалися на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Протягом 1990-х років притік прямих іноземних інвестицій до Швеції зріс, і баланс став позитивним.

На сьогодні Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій. Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як Інтернет та інформаційні технології привернуло світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернет-них прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з інформаційними технологіями. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються інформаційними технологіями та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни.

Шведське "інформаційно-технологічне диво" стало можливим завдяки високопрофесійному рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп'ютерів та зв'язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те, що інформаційні технології вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома.

Сьогодні кожна друга сім'я у Швеції має найновішу модель персонального комп'ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх користувачів Інтернету швидко зростає. Ще у 1998 році 72% працюючого населення використовували комп'ютер на роботі. У період з 1995 по 2001 рік кількість користувачів мобільного зв'язку збільшилася з 1,5 до 4,6 млн В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі використання інформаційних технологій, який був складений американською аналітичною компанією IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері інформаційних технологій.

Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Понад 40% споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану нафту, 7% - на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних реакторів забезпечують 15% сукупної енергії, або майже 50% електроенергії. Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи тощо.

Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.

Транспортна система Швеції зумовлена не стільки особливостями господарських зв'язків, як характером рельєфу, наявністю значної кількості водних артерій, високим залісненням території, суворістю клімату. Вказані перешкоди найчастіше проявляються у північній частині країни, особливо коли йдеться про розвиток наземних видів транспорту. У південній частині Швеції природні умови більш сприятливі для розвиті залізничного і автомобільного, внутрішнього водного і морського видів транспорту.

Важливу роль у перевезеннях продовжує відігравати залізничний транспорт. Протяжність залізниць 9800 км. За їх щільністю Швеція не виділяється серед європейських країн. За рівнем електрифікації залізниць Швеція випереджає Німеччину, Францію, Великсбританію і навіть Італію. Переважна більшість залізниць належить державі.

Мережа залізничних доріг розміщена нерівномірно. Найбільше їх і південній частині - понад дві третини. Решта залізниць припадає на Північну Швецію. Важливою особливістю залізничного транспорту є наявність залізнично-поромних переправ, що з'єднують Швецію з Данією, Німеччиною, Фінляндією.

Перше місце як за перевезенням вантажів, так і пасажирів належить автомобільному транспорту (відповідно 82 і 85%). Автомобільними дорогами найкраще забезпечені Середня і Південна Швеція. Сучасні автобами прокладені між Стокгольмом, Ґетеборгом і Мальме і далі по узбережжю Ботнічної затоки, спрямовуються у північні райони країни.

У країні добре розвинений громадський автобусний транспорт. Основою місцевої транспортної системи столиці Швеції - Стокгольма є єдине в країні метро.

Основні внутрішні водні шляхи прокладені в Середній Швеції, які з'єднують східне і західне узбережжя країни. Вони проходять озерами Веттерн, Венерн, Ельмарен, Меларен, які пов'язані між собою ріками іканалами, утворюючи так звану Гьотську водну систему.

Ріки Північної Швеції не мають розвиненої системи внутрішніх водних шляхів. Повноводні річки Норланду і досі використовуються для лісосплаву.

Морський транспорт домінував у Швеції багато століть. В сучасних умовах його значення теж немале. Адже більшість галузей націонали економіки країни пов'язані із зовнішнім ринком, міжнародною торгівлею. На морський транспорт припадає 15% внутрішнього вантажообігу і понад 90% зовнішньої торгівлі.

Повітряний транспорт дуже важливий для Швеції вид транспорту, адже в умовах півночі він часто буває незамінним. В країні нараховується 48 аеропортів. Зовнішні повітряні перевезення здійснює Скандинавська авіакомпанія "САС" (у корпорації з Данією, Норвегією). Це одна із найбільших авіакомпаній Європи.

Щоденні внутрішні авіарейси перетинають всю країну, але цими послугами користуються мало, оскільки існує розгалужена система автобусного і залізничного сполучення. Поїзди є основою шведської транспортної системи поза містом. Потягом можна дістатися інших міст швидше, ніж автобусом. Єдиним недоліком високоякісних шведських доріг є лосі та північні олені, які часто перетинають їх на світанку і коли смеркає.

Автошляхи закриті для велосипедистів, проте для них спеціально прокладені мальовничі велосипедні доріжки. Між безліччю островів архіпелагу Стокгольма та Ґетеборга курсують маленькі кораблі та човни, а на пароплавах на озерах у Лапландії можна здійснити незабутні літні круїзи.

Автобусна мережа Стокгольма - одна з найрозгалужених в світі (450 маршрутів) і обслуговується машинами Стокгольмського управління транспортного руху (Storstockholms Lokaltrafik АВ). Автобуси їздять строго по графіку, ряд маршрутів працюють лише по п'ятницях або в години пік. В будні дні інтервали між автобусами як правило, не перевищують 10-15 хвилин, в години пік 5-10 хвилин. Вартість проїзду залежить від зони і оплачується талонами, придбаними у контролера чи водія. Ці талони також можна придбати у інформаційних транспортних центрах та кіосках "Pressbura".

Метро у Стокгольмі ("Tunnelbanan") складається всього з чотирьох головних ліній, які пересікаються у центрі. Поїзди ходять з 5.00 до 24.00 годин, строго по розкладу. На всіх станціях встановлені прекрасно систематизовані вказівки і схеми проїзду, а на всіх поїздах встановлені таблички з вказівками маршруту та кінцевою зупинкою. Система оплати така ж, як і в інших видах міського транспорту - пасажири проходять через коридор поряд з кабінкою контролера.

В Швеції працює багато компаній таксі, які самостійно встановлюють ціни і знижки на роботу своїх машин. Таксі в Стокгольмі краще замовляти через комутатори великих компаній. Піймати таксі на вулиці досить складно. Усі машини мають радіоприймачі, їх розпізнають по спеціальному табло на даху автомобіля.