Менеджмент туризму - Кіптенко В.К. - 3.2.1. Мотивація туристів

3.2.1. Мотивація туристів

"Бажання до зміни місць", потяг до мандрівок, пізнання нового — туристичні потреби — у широкому розумінні відображають необхідність у психофізіологічному та духовному розвитку сил індивіда. Психофізіологічні потреби людини реалізуються через харчування, сон і рух. Духовно інтелектуальні — через пізнання, спілкування та оздоровлення.

Задоволення потреб вимагає певного набору засобів. У туризмі засобами задоволення потреб є різноманітні блага — туристичні об'єкти, які мають позитивну суспільну користь, а також туристичні продукти і послуги, цінність яких виявляється завдяки тому, що суб'єкт має певний запас багатств (грошей, вільного часу), які дають йому змогу задовольнити потреби певної мотивації.

"Мотиви туризму" — це ті спонукальні причини, які визначаються біологічними і соціальними потребами та змушують людей задовольняти їх, купуючи туристичний продукт. Є велика кількість мотивів, які залежать від індивідуальних особливостей людини. Спеціальні дослідження, які ґрунтуються на визнанні пріоритету "принципу діяльності", пояснюють мотивацією не тільки вибір, а й поведінку людей під час подорожі, і, відповідно, той досвід, котрий розвивають туристичні потреби.

Основними вважають культурні, природні, психологічні, економічні мотиви.

Природні мотиви визначаються природними об'єктами та явищами, властивостями місцевостей, територій, що є надзвичайно привабливими для туристів завдяки комфортним кліматичним умовам, комплексу привабливих (атрактивних), наприклад, елементів морських узбереж та гірських, лісових масивів та ін. Усі вони відіграють суттєву роль у розвитку певних форм і видів туризму. Необхідно зазначити, що природні елементи з погляду туризму дуже корисні, оскільки задовольняють психологічні і біологічні потреби населення урбанізованих областей, для якого туризм є відпочинком, розвагою і зміною оточення.

Культурні мотиви — ті елементи, які охоплюють всю культурну спадщину країни, місцевості, що пропонуються туристам для огляду, тобто історичні місця, археологічні пам'ятки, музеї, картинні галереї, народні промисли тощо.

Мотиви психологічні спонукають до подорожей, які задовольняють психологічні потреби людини. Доведено, що дуже обмежена кількість людей обирає повторне відвідання місць, не беручи до уваги випадки, коли при цьому у них виникають сентиментальні причини або сильний економічний мотив. У разі поступового збільшення доходів психологічні мотиви впливають на більшу кількість рішень, що приймаються туристами щодо подорожей новими місцями.

В усіх економічних елементах, які охоплюють вартість життя в туристичних центрах, вартість подорожі тощо присутні економічні мотиви. Такі мотиви відіграють суттєву роль у формуванні недорогих турів і значно впливають на поведінку туристів із середнім рівнем доходу.

Сучасні тенденції розвитку суспільства свідчать, що духовно-інтелектуальні потреби менш стабільні, на них постійно впливає мінливе соціально-економічне середовище. Наприклад, можливості пізнання докорінно змінилися за останні 40—50 років завдяки новим інформаційним носіям (телебачення, радіо, Інтернет тощо). У сучасному суспільстві зростає дефіцит задоволення рекреаційних потреб, пов'язаних із раціональним харчуванням і сном, активним рухом та ін. Саме така ситуація загострює кризу щодо етапу здоров'я населення, знижує рівень опору стресам. Вихід із такої негативної ситуації вимагає пошуку ефективних видів рекреації, головним з яких є активний туризм.

Задоволення потреб та попиту в туризмі є складним процесом виробництва, продажу та споживання товарів і послуг. Реалізація потреб у відпочинку характеризується такими ознаками, як тривалість, комфортність, безпека. Основою забезпечення цих якостей є надання туристичних послуг. Крім того, попит виявляється в меті подорожі: відпочинку, розвагах, лікуванні, ділових, релігійних контактах тощо.

Вважається, що при класифікації туристичних подорожей вирішальне значення має їх ціль (мотив). Насправді, подорожуючи, турист ставить перед собою не одну мету, але залежно від індивідуальних потреб туриста одна з них стає головною і домінантною.

Ієрархічна модель потреб за А. Маслоу визначає послідовну систему мотивації психофізіологічними потребами (їжею, водою, киснем, сексом тощо); потребами в самозбереженні (безпекою, стабільністю, порядком, захищеністю тощо); у любові (прив'язаністю, сімейними, товариськими стосунками); визнанні (самоповазі, престижі, успіху, досягненні певних результатів); самоактуалізації (самореалізації) (рис. 3.2).

Ієрархія потреб за Л. Маслоу

Рис. 3.2. Ієрархія потреб за Л. Маслоу

Р.В. Макінтош пропонує функціонально вирізняти:

Фізичну мотивацію, за якою головною причиною подорожі може бути відновлення фізичних сил (відпочинок); відновлення здоров'я (лікування); розвантаження для тіла (спорт).

Психологічну мотивацію, яка ґрунтується на потребі відпочинку для розуму, бажанні відійти від повсякденності, побачити щось нове, необхідність змінити обстановку й розслабитися та психологічно відновитися.

Міжособову мотивацію, яка зумовлюється потребою в установленні необхідних людині соціальних контактів, відмінних від звичних (робота, сім'я, сусіди тощо) — відвідання друзів та знайомих, нові знайомства з подорожуючими, місцевими жителями тощо.

Культурну мотивацію, яка визначається бажанням більше дізнатися про інші країни (фольклор, музику, мистецтво, релігію, традиції, спосіб життя тощо), задоволенням інтересу, пов'язаного з мистецтвом, відвіданням спортивних заходів, а також релігійними причинами.

Мотивацію престижу і статусу, сутність якої ґрунтується на потребі в розвитку особистості, що підпорядковується занепокоєнню репутацією, визнанні, збільшенні уваги інших людей. Розвиток особистості у цьому випадку може бути пов'язаний з професійною підготовкою, а також із підвищенням кваліфікації або перепідготовкою.

Соціологічні опитування виявили тенденцію до мотивації подорожей факторами (факторна модель споживчої мотивації), які реалізують бажання:

— змінити обстановку на нову, незвичну, неподібну до повсякденної;

— відпочити і розслабитися;

— відвідати друзів і родичів;

— більше дізнатися про інші культури;

— взяти участь у спортивних або розважальних заходах / чи поспостерігати за ними.

Загалом клієнт (споживач) пов'язує туризм із задоволенням, активним або пасивним відпочинком, дозвіллям і розвагами. Однак персональна ідентифікація туризму мас деякі особливості залежно від віку, освіти, життєвого досвіду, сімейного стану, доходу та інших факторів. На основі цього споживачів туристичних послуг, як реальних, так і потенційних, можна поділити на декілька груп за такими ознаками, як спільність розуміння принципів відпочинку і прийняття аналогічних рішень під час вибору подорожі. Саме тому менеджер, пропонуючи туристичний продукт, мас врахувати фактори, які виливають на мотиви вибору клієнта певної програми обслуговування.

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає сутність урахування потреб людини менеджером туризму?

2. У чому полягає сутність різних складників мотивації туризму?

3. Яких поведінкових ефектів можна очікувати від туристів різної мотивації туризму?

4. Які переваги/недоліки факторної моделі споживання порівняно з іншими підходами до класифікації мотивів туристів?

3.2.2. Фактори туристичної мотивації
Конфесія
Відпустка
Активність
Вартість турпродукту
3.2.3. Типи туристів
3.2.4. Види і форми туризму
Туризм з метою відпочинку
Туризм з метою ознайомлення з культурою
3.3. Об'єкт управління в туризмі
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru