Менеджмент туризму - Кіптенко В.К. - Активність

Туризм передбачає пасивний і активний відпочинок. Мотивація вибору привабливого для туриста виду відпочинку залежить від його віку, характеру, способу життя, принципів, впливу суспільства та інших факторів, але головне — від стану здоров'я. Активність на роботі генерує бажання спокійного відпочинку і, навпаки, розумова праця — необхідність фізичного навантаження, емоційної насиченості тощо. На схильність туриста до пасивного відпочинку також може впливати сезонність, наприклад, перебування туриста в зоні пляжного відпочинку в холодну пору року суттєво обмежує його можливості плавати, грати в спортивні ігри на пляжі тощо.

Таким чином, туристичні мотиви як суттєвий елемент попиту формують низку факторів, які можуть бути не пов'язані з туризмом, але впливають як на обсяг, так і на форми попиту й вибору туристичного продукту та послуг. Одні впливи можуть бути домінантними, інші — побічними, однак усі вони мають певне значення для прийняття рішення про подорож і вибору туристичного продукту, в т. ч. як бар'єри для подорожі.

Бар'єри для подорожі — це причини, через які людина або не подорожує, або робить це дуже рідко. Серед них виокремлюють такі.

Вартість турпродукту

Споживач, який відчуває фінансові обмеження, при складанні бюджету для відпочинку змушений насамперед враховувати інші статті витрат, наприклад вартість предметів першої необхідності. Думка, що мандрівка — це занадто дорога річ, може розглядатися навіть як інтерпретація думки про некорисність туризму. Вартість туристичної подорожі може стати для туриста об'єктивною і важливою причиною того, щоб залишитися вдома і не вирушати у подорож.

Дефіцит часу. Багато людей не можуть залишити роботу (справи) заради подорожі.

Обмеження, пов'язані зі станом здоров'я. Поганий стан здоров'я або обмежені можливості не дають людині змоги залишити домівку, змушують відмовитися від подорожі.

Життєвий цикл сім'ї. Батьки маленьких дітей часто не подорожують через сімейні обов'язки або можливі незручності, пов'язані з подорожжю. Самотня людина, як правило, не подорожує через відсутність супутника.

Дефіцит інтересу. Незацікавленість, як і незнання тих видів туристичної діяльності і туристичних напрямів, що можуть принести задоволення від подорожі, часто є суттєвим бар'єром для подорожі.

Страх і безпека. Туристична подорож передбачає зустріч із чимось новим, і багатьох цс лякає. Негативні публікації у засобах масової інформації про конкретну місцевість (інформація про війни, безлад, екологічні катастрофи) спричинюють виникнення у потенційного туриста страху і перестороги відносно конкретного туристичного напряму. Суттєвим бар'єром стає тероризм, який не тільки стримує, а й дискредитує туризм.

Досить сильний мотив до подорожі здатен подолати будь-які бар'єри, хоча вопи мають певний вплив на вибір виду відпочинку і туристичного напряму. Як свідчить практика, більшість туристів важко долають такі бар'єри, як дефіцит інтересу, страх і безпека. Результати дослідження, в якому респондентам запропонували закінчити твердження: "Середньостатистична родина виграла безкоштовний тур, але відмовилася від подорожі, тому що...", свідчать:

— 42 % опитуваних відповіли, що родина хотіла поїхати, але відмовилася через зайнятість на роботі, погане самопочуття, сімейні обставини;

— 26 % опитуваних вважають, що родина вирішила не їхати у подорож через боязкість, пов'язану з подорожжю.

На перший погляд ці факти можуть здатися не такими й суттєвими, щоб сприймати їх серйозно. Однак сегмент потенційних туристів надто великий, щоб його ігнорувати. Значну частину потенційних споживачів можна переконати в тому, що поза їх домівкою є багато цікавих місць та об'єктів туристичного призначення. З цією метою туристичним підприємствам слід активізувати рекламну кампанію серед різних верств населення.

Аналіз причин, які сприяють виникненню дефіциту інтересу, розкриває конфлікт між бажанням пізнати нове і потребою у безпеці. Для людини місце її проживання є гарантією безпеки (принцип "мій дім — моя фортеця"). Але постійне перебування у звичному середовищі може викликати нудьгу і нездоланне бажання змінити обстановку. Таким чином, людина може відчувати дію двох досить сильних мотивів — прагнення безпеки й пізнання, суперечливість яких необхідно послабити. Для цього варто запропонувати споживачеві здійснити подорож у добре знайому місцевість у компанії знайомих людей. Загрозу небезпеки "невідомого" буде усунуто, однак сила знання і вражень від подорожі буде знижена.

Знання бар'єрів для подорожі (реальних і потенційних), їх визначення і чітке формулювання дають змогу менеджерам туризму розробляти спеціальні заходи з послаблення дії і навіть до повного їх подолання.

Контрольні запитання і завдання

1. Як менеджер туризму має враховувати вплив домінантних економічних факторів мотивації?

2. Як потрібно враховувати вплив домінантних соціальних факторів мотивації?

3. Як менеджер туризму повинен ураховувати вплив побічних факторів туристичної мотивації?

4. Як різні фактори туристичної мотивації впливають на організаційні особливості туристичної пропозиції (час подорожі, тривалість, формування групи, програми тощо)?

5. Як менеджер туризму може долати окремі бар'єри туристичної мотивації?