Менеджмент туризму - Кіптенко В.К. - Туризм з метою ознайомлення з культурою

Цей вид включає короткостроковий або довгостроковий відпочинок з метою фізичного або психологічного відновлення організму. Тривалість туру не має значення. Крім того, до цієї групи належать курортний відпочинок, при якому для лікування або відновлення сил використовуються природні властивості території.

Туризм з метою ознайомлення з культурою

Туризм, орієнтований на пізнання іншої культури поділяється на пізнавальний і паломницький. Пізнавальний туризм охоплює відвідування історичних і культурних або географічних пам'яток. Туристи, які подорожують з пізнавальною метою, найчастіше цікавляться соціально-економічним станом, способом життя традиціями, фольклором місцевого населення. Метою паломницького туризму є відвідання місць, що мають особливе релігійне значення.

Суспільні подорожі включають подорожі з метою відвідування родичів, знайомих, друзів (visiting friends and relatives — VFR), а також клубний туризм. Особливість цього виду туризму полягає в тому, що подорожуючий свідомо інтегрується в групу за наявності цікавої для нього соціальної, розважальної або спортивної програми.

Якщо враховувати сучасні підходи до визначення суб'єктів діяльності в туризмі, то цей поділ слід доповнити відокремленням ностальгічного (родинного) туризму — форми організації поїздок людей, пов'язаних родинними стосунками. Особливе значення вона має для країн, частина населення яких проживає або проживала за кордоном. Спеціалісти простежують певні зміни в цьому виді туризму. Якщо раніше основне місце займали подорожі з метою відвідування родичів або місця народження, то з часом прямих родичів замінюють наступні покоління, родинні зв'язки втрачаються і найчастіше мотивом подорожі стає ознайомлення з батьківщиною предків. Це змінює характер попиту, зокрема підвищується попит на розміщення в готелях, а не у родичів, змінюються вимоги до програми перебування.

Спортивний туризм передбачає поїздки з метою активної участі у спортивних заходах або пасивної (у ролі уболівальників) чи осіб, які бажають долучитися до престижної, визначної події у спорті.

Економічний (діловий) туризм — подорожі, які здійснюються з професійних і комерційних інтересів: відвідування бірж, ярмарок, виставок, конференцій, з'їздів тощо з мстою виконання професійних або службових завдань. Подорожі з діловою метою розглядаються як один із найважливіших складників сучасного туристичного обміну. Розвиток ділового туризму насамперед пов'язаний з інтернаціоналізацією бізнесу. Ділові подорожі вкрай важливі для турфірми з економічного погляду, оскільки не залежать від сезонних факторів. Кількість їх, навпаки, дещо скорочується в розпал туристичного сезону. До міжнародного ділового туризму належать поїздки делегацій або окремих осіб для участі у міжнародних переговорах, парадах, святах, коронаціях, церемоніях інавгурації голів держав. Але туристами не вважають працівників посольств і консульств, торговельних представництв та інших організацій, які працюють за кордоном.

Різновидом ділового туризму є поїздки у складі спеціалізованих груп за професіями, попит на які останніми роками постійно зростає. За характером вони близькі до пізнавальних, але спеціальна програма відвідування різних об'єктів і підприємств, а також однорідний професійний склад групи визначають доцільність виділення таких подорожей у окремий різновид туризму.

Політичний туризм поділяється на дипломатичний, участь у конгресах, а також туризм, пов'язаний з політичними подіями та заходами, наприклад, поїздка з бажанням бути присутнім чи очевидцем з'їзду політичних діячів або керівників різних держав.

Навчальний туризм — подорожі з метою отримання або вдосконалення знань. Найпоширеніші з них — для вивчення іноземної мови методом "занурення" і безпосереднього спілкування з носіями мови.

Екзотичний туризм пов'язаний з бажанням побачити, пізнати й відчути дещо незвичне, не притаманне повсякденному життю, — кліматичні умови, незвичайну флору і фауну, кухню різних народів, архітектуру, національні звичаї та ін.

Екологічний туризм став поширеним саме в наш час. Тепер усе частіше проводять заходи, які рекламують екологічні тури (наприклад, як відпочити і провести час на природі, не завдаючи їй шкоди). У міжнародній практиці є таке поняття як "синій прапор". Такий знак присвоюють екологічно чистим районам. Природно, що туристи надають перевагу відпочинку саме в таких місцях, де ніщо не загрожує їхньому здоров'ю.

У туристичній діяльності розрізняють також спеціалізований туризм, таймшер і альтернативний туризм.

Спеціалізований туризм — туризм, який здійснюється з метою вивчення специфічних особливостей того чи іншого місця, надбання індивідуального досвіду, виконання спортивних нормативів, активного відпочинку та ін. У вітчизняній практиці це здебільшого самодіяльний і спортивний туризм; у міжнародній розрізняють такі його види: пригодницький ("м'який" і "жорсткий"), екотуризм, етнічний (ностальгічний), сільський (зелений), фермерський туризм та ін.

Таймшер — це вид туризму, який здійснюється шляхом тривалої колективної оренди ділянки землі (з нерухомістю) для відпочинку.

Альтернативний туризм — це особливий тип туризму, сутність якого полягає у поєднанні класичного і нестандартного відпочинку. Наприклад, поєднання пізнавального та екстремального видів туризму.

Задоволення потреб різних типів відпочиваючих і, відповідно, попиту на туристичні послуги та тури за різними формами і видами туризму вимагає управління пропозицією на ринку туристичних послуг і ґрунтується на володінні прийомами менеджменту різними складниками об'єкта туризму.

Контрольні запитання і завдання

1. Яке значення у професійній діяльності менеджера має класифікація туризму?

2. За якими ознаками вирізняють форми туризму?

3. Яку з категорій за формами туризму ви вважаєте найскладнішою в роботі менеджера туризму?

4. За якими ознаками вирізняють види туризму?

5. Який з видів туризму ви вважаєте найскладнішим у роботі менеджера туризму?

3.3. Об'єкт управління в туризмі
3.3.1. Туристичний регіон як об'єкт управління в туризмі
3.3.1.1. Поняття про туристичний регіон
3.3.1.2. Туристичний регіон і туристичний продукт-місце
3.3.1.3. Наукові підходи до управління туристичним регіоном
3.3.2. Туристичні організації як об'єкт управління
3.3.2.1. Сутність діяльності туристичних організацій
3.3.2.2. Функції туристичних організацій
3.3.2.3. Регіональна політика у сфері туризму
3.3.3. Туристичні підприємства
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru